середа, 10 червня 2015 р.

Олександрівська ЗШ І-ІІІ ступенів


ВИСТУПИ


    Згідно з Національною доктри­ною розвитку освіти України, од­ним із пріоритетів розвитку освіти є впровадження сучасних інфор­маційно-комунікативних техно­логій, які забезпечують подальше вдосконалення навчально-вихов­ного процесу, доступність і ефек­тивність освіти, підготовку моло­дого покоління до життєдіяльнос­ті в інформаційному суспільстві. Це досягається завдяки поступо­вій інформатизації системи освіти, спрямованої на задоволення освіт­ніх, інформаційних і комунікатив­них потреб учасників навчально-виховного процесу.
  Перехід від постіндустріальної до інформаційної ери зумовлює зміни в різних сферах суспільства, в тому числі в освіті. В умовах швидкого накопичення інформації змінюєть­ся і роль учителя. Він зобов'язаний не лише дати учням базові знання та сформувати основні вміння, але й навчити їх самостійно вести по­шук необхідної інформації, вико­ристовуючи для цього не тільки друковані джерела, але й електро­нні (насамперед Інтернет) та інші.
    Комп'ютерні технології розвива­ють ідеї програмованого навчання та відкривають нові, ще недостат­ньо вивчені технологічні можли­вості вдосконалення навчальної ді­яльності.
   Інформатизація школи — це не просто впровадження в навчальний процес відповідних технологій, це зміна змісту, методів та організацій­них форм загальноосвітньої підготов­ки учнів на етапі переходу до освіти в умовах розширеного доступу до ін­формації.
   Сьогодні в школах України здій­снюється поступовий перехід від су­губо фрагментарного використан­ня комп'ютерних технологій (коли комп'ютер використовується для розв'язання окремих дидактичних завдань, наприклад, діагностичне комп'ютерне тестування для визна­чення рівня навчальних досягнень учнів) до програмного комп'ютер­ного навчання (коли комп'ютер цілком керує навчальним проце­сом та організовує діяльність учня на різних етапах навчання: під час вивчення нового матеріалу, закрі­плення, повторення, діагностики навчальних досягнень тощо).
  Необмежені можливості одержання інформації за допомогою комп'юте­ра розв'язують проблему постійної зміни та оновлення змісту шкільної географічної освіти.
  Головною методичною особливіс­тю комп'ютерного навчання є його інтерактивність. Комп'ютерні тех­нології мають здатність реагувати на всі дії школяра та підтримувати з ним своєрідний діалог.
   Слід також враховувати, що інфор­матизація навчального процесу пе­редбачає певний рівень комп'ютер­ної грамотності вчителів та учнів:
  • знання основ інформатики та об­числювальної техніки;
  • розуміння будови та функціо­нальних можливостей комп'ю­тера;
  • володіння сучасними операцій­ними системами і текстовими редакторами;
  • досвід використання комп'ютер­них навчальних програм.
   До проблем, що заважають більш широкому впровадженню комп'ю­терного навчання на уроках геогра­фії, можна віднести:
  • недосконалу матеріально-техніч­ну базу шкіл;
  • відсутність можливості ефектив­ної організації комп'ютерного навчання через велику кількість учнів у класі — понад ЗО осіб;
  • непідготовленість більшості вчи­телів географії до використання навчальних комп'ютерних про­грам (відсутність практичних на­вичок роботи з комп'ютером);
  • відсутність відповідного про­грамного забезпечення (від­сутність сучасних вітчизняних комп'ютерних підручників і по­сібників з географії).
     Незважаючи на описані проблеми, подальше вдосконалення навчаль­но-виховного процесу з географії та економіки тісно пов'язане з вико­ристанням комп'ютера. Це об'єк­тивна реальність сьогодення.
   Програмне забезпечення в Україні на сьогодні: СD-атласи з геогра­фії; українські підручники з геогра­фії, що перебувають у стадії розроб­ки; СD «Конструктор тестів», який дозволяє створювати власні тести; створено інтегрований електрон­ний комплекс «Економіка. 10 клас»; заслуговує на увагу СD «Економіка та законодавство», на якому подано сім підручників з економіки провід­них російських та українських авто­рів. Крім цього, в Інтернеті можна знайти чимало розробок окремих тем та інших матеріалів.
   Сьогодні відбувається процес на­копичення та усвідомлення досвіду роботи. Вчителі друкують розроб­ки своїх уроків з економіки, геогра­фії з використанням комп'ютерних технологій у відповідних фахових науково-методичних виданнях.
   У цьому навчальному році вико­ристання інформаційних техноло­гій є одним із найважливіших на­прямів діяльності й у нашій школі, де також напрацьовується певний досвід проведення уроків з комп'ю­терною підтримкою. Це стало мож­ливим завдяки цілеспрямованій ро­боті адміністрації, а також тісним контактам учителів-предметників з учителями інформатики й досить високому рівню підготовки вчи­телів.
    На сучасному етапі розвитку шко­ли педагогами розробляються су­часні методики та навчальні про­грами, застосовуються на практи­ці нові види уроків, які активізують розумову діяльність учнів, форму­ють пізнавальний інтерес і мають розвивальний характер. З-поміж таких уроків виокремлюються ін­тегровані уроки. В їх основу покла­дено уроки географії, а інформа­ційне забезпечення здійснюється через комп'ютер. У цьому випадку комп'ютер дозволяє швидко здій­снити необхідні обчислення, обро­бити велику кількість даних, дати порівняльну характеристику у фор­мі діаграм або графіків, тобто допо­магає побудувати навчання на базі великої кількості фактичного мате­ріалу, не доступного або важко до­ступного без використання комп'ю­тера. Особливо цікавими, на нашу думку, є такі уроки з тем «Клімат» і «Погода» в курсі фізичної геогра­фії та практично всі теми економіч­ної географії, пов'язані з аналізом статистичних даних.
    Звичайно, такі уроки не можуть проводитися часто. Вони вимага­ють ретельної і тривалої підготов­ки, їх успіх багато в чому залежить від готовності вчителів-предметників до співпраці, від їх сумісності. Однак коли всі ці фактори поєдну­ються, урок стає яскравим явищем у житті школярів. Є теми, які дозво­ляють інтегрувати не два, а кілька предметів. Найбільш логічно тре­тім предметом є математика. Опти­мальною формою проведення та­ких уроків ми вважаємо модуль­ні уроки.
  Як свідчить досвід, учителю зо­всім не обов'язково самостійно за­йматися створенням презентацій та й інших програмно-методичних продуктів. На початковому етапі цілком достатнім може виявитися виконання учнями різноманітних творчих самостійних завдань з ви­користанням тих чи інших засобів MS Office, що базуються на влас­них знаннях школярів, а згодом, у міру накопичення дидактично­го матеріалу, використовувати його безпосередньо в навчально­му процесі. Особливо ефективним є використання творчих завдань зі складання презентацій, тобто ви­користовуючи програму MS Pow­er Point.
    Сучасна молодь, що зазвичай до­сить вільно почувається в комп'ю­терному світі, сама шукає можли­вості використання комп'ютера під час виконання завдання. За таких умов викладач просто зобов'язаний докласти зусиль до найшвидшого освоєння та використання всіх ко­рисних нововведень, які пропонує технологічний прогрес у викладан­ні географії. Це продиктовано са­мим життям. На жаль, іноді викла­дачу легше знайти тисячу причин для обґрунтування свого небажан­ня, а може, й остраху увійти до комп'ютерного світу.
    Хочемо розповісти про власний до­свід проведення уроків з комп'ю­терною підтримкою. У 10 класі було проведено урок узагальнюю­чого повторення «Глобальні проб­леми людства», який мав форму за­хисту проектів, виконаних у вигляді комп'ютерних презентацій.
    Метод проектів не новий, він наро­дився в США у 20-ті роки XX сто­ліття. Зміст його полягає в само­стійному освоєнні школярами на­вчального матеріалу та створенні конкретного продукту (проекту). При цьому самостійно одержані знання роблять процес навчання активним і особисто значущим, до­зволяє школярам переживати си­туацію успіху, самореалізації.
  Метод проектів є одним із мето­дів активного навчання. Він чудово узгоджується з принципами сучас­ної освіти, зокрема такими, як:
  • принцип навчання діяльності;
  • принцип керованого переходу від діяльності в навчальній си­туації до діяльності в життєвій ситуації;
  • принцип керованого перехо­ду від спільної навчально-пізна­вальної діяльності до самостійної діяльності учнів;
  • принцип опори на попередній (спонтанний) розвиток;
  • креативний принцип.
    Робота над навчальним проектом передбачає розв'язання проблем­них ситуацій, що вимагає від учас­ників освітнього процесу пошуко­вих зусиль, спрямованих на розроб­ку оптимальних шляхів його реалі­зації, обов'язковий публічний за­хист і аналіз результатів.
  Захист проектів — це практичний шлях набуття навчального та соці­ального досвіду, активного вклю­чення в реалізацію життєвих пла­нів особистості. Отже, під час ро­боти Над проектами панує творча робоча обстановка, в якій заохо­чується будь-яка самостійна робо­та, залучення нового, невивченого матеріалу, коли відбувається ін­тенсивне само- та взаємонавчання, створюються умови для самороз­витку творчої індивідуальності лю­дини та розкриття його духовних потенцій.
    У нашому випадку робота над про­ектом вимагала від дітей не лише знань у галузі географії, але й осво­єння комп'ютерних технологій, вміння одержувати та обробляти ін­формацію з різних джерел, у тому числі й з Інтернету.
Робота проводилася в групах і скла­далася з кількох етапів.
Перший етап — розподіл завдань по групах, визначення обов'язків членів групи.
Другий етап — добір матеріалу з певної теми, його усвідомлення.
Третій етап — написання доповіді, складання стислого повідомлення з теми.
Четвертий етап — розробка сцена­рію слайд-фільму або комп'ютерної презентації.
Слайд-фільм є засобом ілюстрації розповіді доповідача. На цьому ета­пі не обійтися без допомоги вчи­теля інформатики, який допома­гає створити комп'ютерні презента­ції, консультує з технічних питань, щодо роботи комп'ютерної програ­ми Power Point.
П'ятий етап — захист проектів. Доповідач робить повідомлення з проблеми, асистент ілюструє його розповідь демонстрацією слайд-фільму, який допомагає більш нао­чно уявити та зрозуміти суть проб­леми.
Ще один приклад — проведення залікового уроку в 10 класі з теми «Країни Європи». Учні складали за­лік на знання країн та їх столиць на комп'ютерах, оцінку виставляв та­кож комп'ютер.
   Слід відзначити високий інтерес школярів до подібних форм на­вчання і контролю. За наявності певних навичок роботи з комп'ю­тером багато дітей із задоволенням виконують творчі роботи, створю­ють комп'ютерні презентації з різ­них тем. Наприклад десятикласники підготу­вали презентації з окремих країн, які не вивчаються в межах шкіль­ної програми.

Н.О. Бондаренко, О.М. Мартинюк - вчителі географії; 
О.М. Шевченко, вчитель інформатики Олександрівської ЗШ І-ІІІ ст.


   На початку третього тисячоліт­тя суспільство зазнає швидких та фундаментальних змін у структурі й галузях діяльності. Корені бага­тьох змін криються в нових способах створення, збереження, передачі та використання інформації. Ми пере­буваємо в стані переходу від індуст­ріальної епохи до інформаційної. Це означає, що дедалі більша кількість людей відчуває потребу в опрацю­ванні постійно зростаючого обсягу інформації.
   Комунікаційні та комп'ютерні тех­нології посідають важливе місце в ході інтелектуалізації суспільства, розвитку системи освіти і культу­ри. Освітнє середовище є одним з об'єктів процесу інформатиза­ції. За умов переходу України до сучасного інформаційного суспіль­ства дедалі більш актуальним стає питання про інтеграцію інновацій­них методик навчання, насамперед інформаційних технологій, у тра­диційну шкільну методику. Націо­нальна доктрина розвитку освіти передбачає активне впровадження сучасних інформаційних техноло­гій, які б забезпечували подальше вдосконалення навчально-вихов­ного процесу, доступність та ефек­тивність освіти. Стрижнем новітніх технологій є використання персо­нального комп'ютера. За своїми функціональними можливостями він уже сьогодні може стати прак­тично ідеальним засобом навчання й підвищення пізнавальної актив­ності школярів на уроках будь-якого типу. Дослідники відзнача­ють необхідність «комп'ютерної підтримки підручника як засобу посилення функціональності змісту й забезпечення мотивації навчання».
  Сьогодні інформаційні техноло­гії стали невід'ємною складовою сучасного світу, вони визначають подальший економічний та сус­пільний розвиток людства. У цих умовах революційних змін потре­бує і система навчання. Нині якіс­не викладання дисциплін не може здійснюватися без використання засобів і можливостей, які надають комп'ютерні технології та Інтернет.
   Адже вони дають змогу вчителеві краще подати матеріал, зробити його більш цікавим, швидко пере­вірити знання учнів та підвищити їхній інтерес до навчання. Вчитель має можливість отримувати най­сучаснішу інформацію, активно спілкуватися з колегами, учнями та батьками. Завдяки цьому підви­щується авторитет вчителя, він дійсно може бути носієм культури, знань, усього передового.
    Під час проектування навчального процесу із застосуванням даної технології сформувалася модель діяльності, до складу якої увійшли змістовий, технологічний блоки та блок цілепокладання.
     В їх структурі можуть бути виділені такі етапи:
1. Визначення вимог програми до змісту, результатів діяльності учнів з певного розділу за темами уроку.
2. Забезпечення відповідності ди­дактичних засобів (підруч­ник, обладнання, роздатковий матеріал) розвивальним, на­вчальним і виховним цілям.
3. Вивчення можливостей навчаль­них програмових засобів (НПЗ) у досягненні цілей уроку.
4. Проектування навчальної, пізна­вальної діяльності учнів на уроці з використанням НПЗ.
5. Розробка плану вивчення теми й технологічної карти уроку з дотриманням принципів на­вчання та санітарно-гігієнічних норм.
6. Управління діяльністю учнів на уроці з використанням ком­п'ютера.
7. Рефлексія.
    Визначальними пріоритетами моєї практичної діяльності є особистісно орієнтований підхід, індивіду­алізація й диференціація навчання, орієнтація на конкретного учня, його потенційні можливості як партнера, який свідомо здобуває знання, розвиває здібності, набуває досвіду спілкування в діалозі, аргу­ментовано відстоює власну дум­ку. Атмосфера доброзичливості та співробітництва, яку я намагаюся створити на своїх уроках, сприяє інтелектуальній розкутості учнів, вільному обміну думками, реалізації їх пізнавальних потреб і інтересів.
   Саме інформаційно-комунікативні технології дозволяють модер­нізувати урок словесності, поси­лити діяльнісну активність учня в атмосфері пошуку та дослідження. Потужний потенціал комп'ютера як засобу навчання і його програмне забезпечення пов'язуються з таки­ми факторами активізації пізна­вальної діяльності учнів на уроці, як наочність, емоційність, індивідуалі­зація навчання. Системи опрацю­вання текстової інформації, елект­ронні таблиці, бази даних, графічні редактори — ці прикладні програми активно допомагають мені в про­цесі підготовки до занять дидак­тичних матеріалів, комп'ютерних мультимедійних презентацій, Web-сайтів тощо. 
Ефект від використан­ня комп'ютера на уроці досягається також за рахунок:
  • збільшення обсягу самостійної роботи — індивідуальної, групо­вої, фронтальної;
  • інформаційної насиченості на­вчального матеріалу;
  • активізації навчальної діяльності під час виконання учнями знач­ної кількості завдань.
  Таким чином, можна виділити основні напрями організації робо­ти з використанням комп'ютера на уроці.
1. Вивчення теми чи окремого завдання уроку учнями само­стійно або в парах за допомогою певного програмного забезпе­чення. Роль учителя при цьому має фасилітативний характер.
2. Використання на уроці муль­тимедійних можливостей ком­п'ютера, що слугує наочним посібником (показ презентацій, схем, таблиць, інструкцій).
3. Використання Інтернету, ком­пакт-дисків для виконання завдань творчого характеру.
4. Застосування різноманітних форм контролю знань (тестувань в електронному варіанті).
    Основна перевага презентацій перед іншими комп'ютерними навчаль­ними засобами полягає в динаміч­ності, можливості вносити зміни в процес учіння, виправляти, допов­нювати, враховуючи індивідуальні особливості конкретного учня чи колективу.
   Цікавою формою перевірки на­вчальних досягнень учнів є тестові завдання в електронному варіан­ті. Практика показує, що за умови поєднання з іншими видами пере­вірки (творчими письмовими робо­тами, усним опитуванням) вико­ристання тестових завдань є досить ефективним інструментом, що сти­мулює підготовку учнів до уроку й підвищує мотивацію навчальної діяльності.
   Але є й проблеми на шляху вико­ристання інформаційно-комуніка­ційних технологій, а саме: нестача інформаційної техніки, навчальної літератури, підручників, інформа­ційна некомпетентність учителів.
   Однак використання комп'ютера на уроці не вирішить усіх проблем, що переслідують учителя. Ніщо не змо­же замінити мистецтва його слова, але доцільне методично обґрунтоване використання ІТ модернізує традиційні методи, прийоми, види навчальної діяльності школярів, допоможе вчителеві розкрити й розвинути творчі здібності, зба­гатить методичний інструментарій вчителя.
  Звісно, підготовка викладача до такого уроку — це трудомісткий процес, який потребує навичок во­лодіння комп'ютерною технікою, а також більше часу для підготовки. Як відомо, доступ до технічних засобів у викладача-предметника більш обмежений, ніж у викладача інформатики. Виникає запитан­ня: як часто можна використовувати комп'ютер на уроках інших предметів, крім інформатики, адже урок із використанням інформаційних технологій відрізняється від традиційного? Відповісти на таке запитання однозначно дуже складно. По-перше, усе залежить від можливостей конкретного викладача, тобто від кількості уроків, які він зможе підготу­вати і провести з використанням інформаційних технологій. Це визначають специфіка предметної галузі, зміст конкретного уроку, дидактичні мож­ливості програмних засобів, створених для цього предмета, якості технічних засобів та володіння ними викладача.
    По-друге, це залежить від необхідності прове­дення такого уроку. Можливо, проведення уроку з конкретної теми буде ефективнішим у традиційній формі, тому не слід його перевантажувати технічни­ми засобами. Аргументами для проведення такого уроку можуть бути: дефіцит джерел навчального матеріалу, можливість демонстрування в мультиме­дійній формі унікальних інформаційних матеріалів (картин, рукописів, відеоматеріалів тощо), візуалізація досліджуваних явищ, процесів тощо.
   Підготовка мультимедійного уроку потребує ре­тельнішої підготовки, ніж традиційний урок. Сце­нарій уроку, його режисура — важлива складова підготовки до такого заняття.
    Розробка уроку з використанням інформацій­них технологій можлива тільки за наявності пев­ного електронного ресурсу, або педагогічного про­грамного засобу, або власної презентації, або мате­ріалів із мережі Інтернет (викладач повинен мати можливість виходу в Інтернет).
  Отже, готуючи навчальний епізод (кадр) і роз­глядаючи його як дидактичну одиницю, розробник повинен чітко уявляти, що він має на меті, якої саме навчальної мети хоче досягти.
    Як би ретельно не було розроблено мультиме­дійний урок, багато що залежить від підготовки викладача. Проведення такого заняття схоже на роботу ведучого телевізійної передачі. Викладач мусить не тільки впевнено володіти комп'ютером, знати зміст уроку, а й вести його в хорошому темпі, невимушено, постійно залучаючи учнів до пізна­вального процесу. Необхідно продумати зміну рит­му, урізноманітнити форми навчальної діяльності, забезпечити позитивний емоційний фон уроку.
    Отже, для розв'язання багатьох навчальних і виховних завдань нам необхідно будувати педа­гогічну діяльність таким чином, щоб на запитання про доцільність використання інформаційних тех­нологій у навчально-виховному процесі позитив­них відповідей було більше, ніж негативних.

Шевченко С.В., вчитель української мови та літератури 
Олександрівської ЗШ І-ІІІ ст.



У молодшого школяра краще розвинена мимовільна увага, яка стає особливо концентрованою, коли йому цікаво , навчальний матеріал вирізняється наочністю, яскравістю, викликає позитивні емоції. Тому цілком очевидна висока ефективність використання в навчанні медіа уроків. Наочність матеріалу покращує його засвоєння, бо задіяні всі канали сприйняття учнів - зоровий, механічний, слуховий та емоційний. За умови системного використання ІКТ у навчальному процесі, в поєднанні з традиційними методами, можна значно підвищити ефективність навчання.
   Комп'ютерні технології впливають не тільки на розвиток та освіту дитини, а й висувають певні вимоги до підготовки вчителя до проведення навчального процесу.
     При застосуванні ІКТ потрібно враховувати:
  • методична мета уроку і визначений нею тип уроку;
  • гігієнічні вимоги до роботи учнів з комп'ютером;
  • рівень підготовки класу;
  • готовність учнів до нового виду навчальної діяльності.
    Від того, наскільки учні добре знають прийоми роботи з комп'ютером, залежить темп і успіх уроку. Для слабо підготовлених дітей необхідно більше уваги приділяти технології роботи з технічними засобами. Найбільш підготовлені учні здатні швидко орієнтуватися в програмі і операційному середовищі. У цьому випадку завдання вчителя значно полегшується. Проте слід особливо звернути увагу учнів на дисципліну роботи з комп'ютером на уроці.
Орієнтовна схема уроку із застосуванням ІКТ
1. Постановка мети уроку - 2 хвилини.
2. Робота з комп'ютером - 10-12 хвилин.
3. Робота з підручником - 10-12 хвилин.
4. Закріплення - 10-20 хвилин.
5. Підбиття підсумків уроку, домашнє завдання - 4-5 хвилин.
  Таким чином, ІКТ дають змогу вчителю розширити можливості звичайного уроку, використовувати звук і анімацію, швидкі посилання на раніше вивчений матеріал.
   XXI століття - століття високих комп'ютерних технологій та електронної культури, коли інформація стає стратегічним ресурсом розвитку суспільства, а знання - предметом відносним і ненадійним, бо швидко застарівають і потребують в інформаційному суспільстві постійного оновлення. Очевидно, що сучасна освіта - це безперервний процес, а роль учителя в цьому процесі - стати координатором інформаційного потоку. Безумовно, при цьому всебічна комп’ютеризація відкриває нові, ще не досліджені варіанти навчання.
     В той же час питання щодо використання в процесі навчання початкової школи комп'ютерів досі викликає неоднозначну реакцію з боку вчителів. Усі згодні з тим, що деяка адаптація школи до століття інформаційних технологій необхідна. Єдиної думки про те, в чому вона повинна полягати, не існує.
   Початкова школа в інтересах питань комп'ютеризації має досить значні відмінності від середньої школи. З кожним роком рівень комп'ютерної навченості молодших школярів зростає. Підростаюче покоління існує сьогодні не тільки в часі і в реальному просторі, а й у просторі медіа. Це об'єктивне явище необхідно враховувати в процесі модернізації освіти.
    Якщо взяти за реальність існування нових засобів комунікації, виникає суттєва необхідність встановити доцільність і своєчасність використання нових інформаційних технологій у початковому навчанні. Для початкової школи це, очевидно, повинен бути час, коли сформовані методи пізнання навколишнього світу, адекватні віковому етапу розвитку дитини: спостереження, сенсорна та читацька діяльність. Такий підхід забезпечить розвиток емоційного шару процесу пізнання та доцільне застосування ІКТ у процесі навчання.
    Розвиток здібностей учнів в початковій школі залежить від того, наскільки наочним і зручним для його сприйняття є навчальний матеріал. Урок повинен бути яскравим, ефективним, емоційним, а головне - продуктивним.
   Допомогти вчителю у вирішенні цього непростого завдання може поєднання традиційних методів навчання та сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.
  Впровадження в процес навчання молодших школярів ІКТ забезпечує доступ до різних інформаційних ресурсів і сприяє збагаченню змісту навчання, надає йому логічний і пошуковий характер, активізує пізнавальний процес, розвиває творчі здібності учнів.

Яворська О.А., вчитель початкових класів 
Олександрівської ЗШ І-ІІІ ст.

РІШЕННЯ


Матеріали педагогічної ради 

      Олександрівської ЗШ І-ІІІ ступенів з проблеми «Використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання, як умова підвищення якості сучасної освіти», рішення та рекомендації з даної проблеми.
    Заслухавши і обговоривши виступи вчителів з проблеми «Використання ІКТ навчання, як умова підвищення якості сучасної освіти» педагогічна рада ухвалила:
1. Відмітити роботу вчителів: Мазур В.М. – 1 клас, Бондаренко І.А. – 2 клас, Яворської О.А. – 3 клас, Чорногор І.В. – 4 клас, Шевченко С.В. – української мови та літератури, Онуфрієнко О.І. – світової літератури, Бондаренко Н.О. – географії, Шевченка О.М. – інформатики, Коваленко Н.Ю – педагога-організатора, які активно розробляють і впроваджують ІКТ у навчальний процес.
2. Із 16 вчителів 13 мають сертифікат «Основи ІКТ».
3. Вчителю інформатики постійно проводити навчання з вчителями по використанню можливостей всесвітньої мережі Інтернет.
4. Всім вчителям працювати над умінням створювати свої блоги, наповнювати шкільний сайт.

Тишківська ЗШ І-ІІІ ступенів №2


Виступи


Використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання як умови підвищення якості сучасної освіти

   Зміна пріоритетів і цінностей освіти в Україні зумовлена переходом від індустріального виробництва до інформаційно-комунікаційних технологій, що змінює всі аспекти життя й діяльності суспільства в цілому та окремої людини зокрема. В умовах динамічного розвитку суспільства, глобальної взаємозалежності та конкуренції на ринку праці, необхідності широкого використання інформаційних ресурсів особливого значення набуває інформатизація освітньої сфери. Вона стає не лише феноменом педагогічної реальності, а і професійно-ціннісною орієнтацією, невід’ємною умовою діяльності педагогів і школярів. 
   Інформаційні технології є важливим інструментом поліпшення якості освіти, оскільки дозволяють необмежено розширити доступ до інформації, урізноманітнюють технології тощо. Застосування інформаційних технологій докорінно змінює роль і місце педагога та учня в системі «учитель-учень». Інформаційні навчальні технології - це не просто передаточна ланка між учителем та учнем, вони сприяють реалізації особистісно-зорієнтованого підходу в навчанні. 
     Основними шляхами реалізації цього напрямку модернізації освіти є: 
  • сучасне технічне забезпечення навчальних закладів;
  • інформатизація навчально-виховного процесу загальноосвітніх навчальних закладів шляхом упровадження інформаційно-комунікаційних засобів освіти;
  • перехід на якісний рівень формування регіональної інформаційно-комунікативної інфраструктури;
  • інтеграція інформаційного середовища освіти в єдиний світовий інформаційний простір;
  • ефективне використання мережі Internet як доступу до джерел інформації незалежно від місця їх розташування; 
  • активізація самоосвітньої діяльності учнів за допомогою якісного, прикладного, програмного забезпечення з навчальних дисциплін. 
     Усе це наводить на думку, що за період навчання в школі вже неможливо передати дітям ту кількість знань, яка стане їм у пригоді протягом життя. Конкретна інформація, яку ми можемо дати нашим учням, становить тільки невелику частину будь-якої галузі знань. Безумовно, кожний учитель прагне, щоб його уроки були змістовними, емоційно насиченими. відповідали б тенденціям сучасної освіти. Залишали яскравий слід у душі дитини. На допомогу приходить опосередкованість спілкування як золота ниточка, що з’єднує сам процес здобуття знань із життєвим досвідом на основі використання найсучасніших інформаційно-комунікаційних технологій. 
     В епоху стрімкого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій небажано обмежувати процес навчання тільки шкільним уроком (навіть найудосконалішим)! Навчальна діяльність не обмежується очним форматом спілкування (уроком), а передбачає й самостійну роботу учня в позаурочний час. Таку роботу можна планувати в кількох варіантах: усна, письмова (у зошитах), на комп’ютері (презентації, прес-релізи, кліпи тощо), в Інтернеті (форуми, чати, у програмі дистанційного навчання). 
     Позитивні сторони Інтернет-діалогу відзначено М.Зубрицькою: «Світова павутина створила фантастичні умови поширення літератури, оскільки кожному широко відчиняє двері для інтерактивного спілкування з глобальною аудиторією… Через свою феноменальну природу створює унікальні умови для індивідуалізованого простору сприйняття та середовище для відкритого безособового спілкування».
    Одним із головних завдань освіти сьогодні є підготовка учнів до швидкого сприйняття й опрацювання великих обсягів інформації, озброїти їх сучасними засобами та технологіями роботи, сформувати в них інформаційну культуру. І цим має займатися кожний учитель, а не лише вчитель інформатики. Учитель повинен розуміти ту роль, яку він може відігравати у формуванні особистості інформаційної цивілізації. Щоби сформувати інформаційну культуру в учнів, учитель і сам мусить володіти такою культурою. 
   Привити смак до систематичного застосування інформаційно-комунікаційних та інноваційних педагогічних технологій, мультимедіа й Інтернету в повсякденному житті стало першочерговим завданням навчального закладу.
   Сьогодні важливо не стільки володіти певним обсягом інформації, скільки вміти самостійно набувати нові знання. Використовуючи всю різноманітність інформаційних ресурсів, зокрема друковане слово, аудіо- та відеоматеріали, електронні мережі.
   Майбутнє нашої освіти за системою навчання, що вкладається у схему учень – технологія – вчитель,коли викладач перетворюється на педагога-методолога, технолога-консультанта, а учень стає активним учасником процесу навчання. 
   Тобто, якщо в навчальній системі учень – учитель – підручник з’явиться новий елемент – комп’ютер , то зміст учительської праці істотно зміниться: основним буде не передача знань, а організація самостійної пізнавальної діяльності. 
   Тож чималий дидактичний потенціал інформаційних навчальних технологій буде розкрито лише за умови, коли провідна роль у навчально- виховному процесі належатиме вчителеві, а комп’ютер стане третім партнером у педагогічній взаємодії. 
  Зростання інформаційної культури й інформатизація суспільства сприяє забезпеченню національних інтересів, зростанню продуктивності праці, удосконаленню соціально - економічних відносин, збагаченню духовного життя й подальшій демократизації суспільства.


Виступ 
заступника директора з НВР 
Тишківської ЗШ І-ІІІ ступенів №2 
Кудрянової Т.А.


     Стрімке зростання обсягів інформації й упровадження інформаційних технологій в усі сфери життєдіяльності людини висувають перед педагогами важливі завдання щодо підготовки молоді до життя й активної діяльності в умовах глобалізації, модернізації й інформатизації всього суспільства. На сьогодні, без використання інформаційно-комунікаційних засобів не можливо забезпечити рівний доступ до якісної освіти для всіх учнів. Комп’ютерну грамотність на сьогоднішній день слід розглядати як критерій загальної професійної підготовки вчителя, який повинен володіти основними поняттями та термінами інформатики, розуміти будову і принципи роботи комп’ютерної системи, вдосконалювати навички практичного використання програмного забезпечення. Сучасний рівень розвитку ІКТ значно розширює можливості доступу до інформації для учителів та учнів, створює середовище, метою якого є підготовка майбутнього покоління до життя в інформаційному суспільстві. Тому нині є актуальною проблема формування і розвитку інформаційної компетентності вчителя
     Кожен вчитель загальноосвітнього навчального закладу, незалежно від ступеня, типу, форми власності закладу та рівня своєї кваліфікації, повинен вміти орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного суспільства.
   Сьогодні, коли більшість навчальних закладів забезпечені комп'ютерами, мультимедійними проекторами, інтерактивними дошками та іншою технікою, ми як і раніше розмірковуємо про доцільність використанні цих благ цивілізації на уроці.
    Однією з причин використання нових інформаційних технологій в освітньому процесі є те, що викладачі змушені постійно вирішувати дилему - як "укласти" зростаючий обсяг навчального матеріалу в невелике число годин, яке має тенденцію до скорочення.
   Комп'ютер реально стає сьогодні незамінним помічником вчителя та учня в опануванні інформаційними потоками, допомагає моделювати та ілюструвати процеси, явища, об'єкти та події. Більшість вчителів зазначають, що учні часто випереджають багатьох освітян в використанні комп'ютерів і телекомунікаційних технологій. Особливо важливим є те, що, сучасні комп'ютерні технології в поєднанні з новітніми освітніми технологіями стають ефективними для підготовки учнів з визначеним набором освітніх компетенцій, які мають підготувати молодь до майбутнього життя в сучасному інформаційному суспільстві.
   Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є створення навчальних презентацій, які на сучасному етапі розвитку інформаційних технологій є одним з найефективніших методів представлення та вивчення будь-якого матеріалу. Мультимедійні презентації дозволяють підійти до процесу навчання творчо, урізноманітнити способи подачі матеріалу, поєднувати різні організаційні форми проведення занять з метою отримання високого результату, при мінімальних витратах часу на навчання.
  Інформативність електронних презентацій набагато вище традиційних за рахунок мультимедійності – наявності не лише тексту і графіки, але й анімації, відео та звуку. Мультимедійні презентації надають можливості здійснювати віртуальну взаємодію користувача з об'єктами або процесами пізнання, які знаходять своє відображення на екрані. Іншими словами, використання мультимедіа-презентацій дозволяє створювати інформаційний і візуальний образ об'єкту, який досліджується. 
     Використання презентацій дозволяє вчителеві зручно й ефективно візуалізувати статичну й динамічну інформацію, самостійно готувати завдання, підбирати навчальний матеріал, що відповідає змісту конкретної теми з будь-якої базової дисципліни. У традиційному навчанні підготовка уроку викликає низку труднощів, які пов’язані з необхідністю продемонструвати учням статичні та динамічні елементи. З цього приводу слід відзначити, що підготовані і методично продумані слайдові презентації – це найкращий вид унаочнення (карти, таблиці, схеми, фото, документи, завдання, шаблони виконання завдань), який не потребує матеріальних затрат (звичайно потрібен проектор) та може швидко змінюватися за бажанням вчителя.
   Для підготовки мультимедіа-презентації вчитель може скористатися як добре відомим програмним засобом – Microsoft PowerPoint, так і спеціалізованими редакторами: Macromedia Flash, Picasa, Photodex ProShow та ін. Зокрема, програма Picasa (Google, Inc.), дозволяє легко виокремлювати статичні й динамічні зображення з Інтернету; зручно, швидко проектувати як слайд-шоу, так і навчальні фільми; додавати до проекту текстові й звукові коментарі; створювати колажі із статичних зображень тощо.
   Розмова викладачів різних дисциплін про варіанти використання мультимедійних презентацій закономірна. Адже багато хто з нас переросли первинну ейфорію від нових можливостей і дозріли до серйозної розмови про те, яке місце презентації на сучасному уроці.
    Звичайно, найефективніший вплив на людину здійснює та інформація, яка діє на кілька органів чуття, і запам’ятовується вона тим краще й міцніше, чим більше каналів сприймання було активовано. Звідси й та роль, яка відводиться мультимедійним засобам навчання, що виникли з появою потужних багатофункціональних комп’ютерів, якісних навчальних програм, розвинутих комп’ютерних систем навчання. Ще Я.А. Коменський у своїй праці "Велика дидактика” писав: "...Усе, що тільки можна, давати для сприймання чуттям, а саме: видиме – для сприймання зором, чутне – слухом, запахи – нюхом, доступне дотикові – через дотик. Якщо будь-які предмети відразу можна сприйняти кількома чуттями, нехай вони відразу сприймаються кількома чуттями...”
     Досліджуючи відгуками багатьох педагогів, які висловлюють свої думки на освітніх форумах та у блогах, і на основі власних спостережень можу зазначити, що використання презентаційних матеріалів на уроках допомагає:
  • раціоналізувати форми подачі інформації (економія часу на уроці);
  • підвищити ступінь наочності;
  • отримати швидкий зворотний зв'язок;
  • відповідати науковим і культурним інтересам і запитам учнів;
  • створити емоційне ставлення до навчальної інформації;
  • активізувати пізнавальну діяльність учнів;
  • реалізувати принципи індивідуалізації та диференціації навчального процесу;
  • підвищити ефективність засвоєння навчального матеріалу учнями;
  • проводити уроки на сучасному рівні, високотехнологічно;
  • готувати конкурентоспроможну особистість;
  • скоротити терміни освоєння предмета.
    За способом використання презентації в основному розділяють на дві групи: презентації для супроводу доповіді (лекції) і індивідуальні проекти. Перша органічно вписується в структуру уроку, супроводжуючи розповідь учителя. Друга є однією з провідних форм особистісно-орієнтованого навчання.
    Особливо цікавими є презентації-загадки, коли отримуючи певну інформацію на початкових слайдах, учні відгадують відповідь на запитання. Така форма дозволяє проводити різні види роботи – фронтальну, групову, індивідуальну. Ефективним прийомом аналізу і узагальнення навчального матеріалу є створення таких завдань самими учнями, або завдання поставити запитання до вже готових презентацій( у цьому випадку учні дуже активні якщо робота проводиться в групах – одна група ставить запитання по темі, друга створює презентації з елементами відповіді).
   Дуже психологічними є безтекстові презентації, що супроводжуються музикою та несуть емоційне навантаження – наприклад «Голодомор», «Війна», «Крути», «Афганістан».
    І нарешті, слід зауважити, що найбільш незамінними презентації стають при викладенні тем по історії культури та економіки. В першій - це твори, автори, тенденції, віртуальні екскурсії в музеї (до речі тут пригодиться новий ресурс від Google – Арт-проект - http://www.googleartproject.com), в другій – цифри, діаграми, графіки.
    Щодо учнівських презентацій то незамінними вони є у позаурочній діяльності – для різного роду проектів, виховних заходів.
   Загалом форми і місце використання презентації (або навіть окремого її слайда) залежать, звичайно, від змісту уроку, виховного заходу, цілей заняття, які ставить перед собою і учнями учитель. Вони можуть використовуватися на наступних етапах (з відповідною метою і наповненням):
1. При вивченні нового матеріалу. Дозволяє подавати дидактичний і навчальний матеріал різноманітними наочними засобами. Застосування особливо вигідно в тих випадках, коли необхідно показати динаміку розвитку будь-якого процесу.
2. При закріпленні навчального матеріалу. Для учня – це засіб самоперевірки, стимул до навчання. Для вчителя – засіб якісного контролю засвоєних знань.
3. При перевірці і проведенні самостійних та контрольних робіт. Поряд з усним - забезпечує і візуальний контроль результатів (тестування).
4. При вирішенні завдань навчального характеру. Допомагає виконати малюнок, скласти план рішення і контролювати проміжні і остаточний результати самостійної роботи за цим планом.
5. Для поглиблення знань. Використовується як джерело додаткового матеріалу до уроку.
6. Для виготовлення дидактичного матеріалу. Використовується при обмеженні матеріальних носіїв інформації.
     Робота над презентацією, її публічне представлення, захист позитивно впливає на розвиток у дітей навичок спілкування з допомогою інформаційно-комп’ютерних технологій, дає додаткову мотивацію до вивчення предмета сприяє підвищенню рівня сприйняття інформації, виробленню в учнів власної точки зору, вміння її аргументувати і відстоювати, а отже сприяє і підвищенню успішності учня.
   Безперечним плюсом презентації, створеної в PowerPoint, є можливість варіювати об’єм матеріалу, методичні прийоми використання в залежності від цілей уроку, рівня підготовленості учнів, вікових особливостей. У випадку необхідності вчитель може замінити текст, малюнок, діаграму, чи просто сховати лишні слайди. Ці можливості дозволяють максимально налаштовувати будь-яку раніше розроблену презентацію під конкретний урок і конкретних учнів.
Розробники мультимедійних презентацій виділяють наступні етапи підготовки мультимедійної презентації:
  • написання сценарію;
  • розробка дизайна;
  • підготовка медіа фрагментів (тексти, ілюстрації, відео, аудіо фрагменти);
  • підготовка звукового супроводу;
  • тестування.
  Але в основному є загальні рекомендації, виконання яких приведе вас до створення ефективної презентації.
     Презентація має бути короткою, доступною і композиційно цілісною. Тривалість не повинна бути більшою ніж 20-30 хв. Для демонстрації слід підготувати не більше 20-25 слайдів (показ одного слайда займає бл. 1 хв., плюс час для відповідей на питання). В презентації не має бути нічого лишнього. При створенні слід використовувати готові шаблони при виборі стилю.


Підготувала Бойко С.Ю., вчитель англійської мови

Протокол
Витяг
з протоколу № 5
засідання педагогічної ради
від 12 травня 2015 року
Присутні : 

1. Зазимко Н. В. 9. Щербань В. А. 
2. Кудрянова Т. А. 10. Ахмет В. А 
3. Могила К. В. 11. Спічка В. В. 
4. Савченко Л. М. 12. Кожухар Г. І. 
5. Бойко С. Ю . 13. Кислиця Н. В. 
6. Рябченко В. І. 14. Насулич І. В. 
7. Завалко О. І. 15. Бевзюк В. М. 
8. Миронець С. М. 

Порядок денний :
1. Використання інформаційно – комунікативних технологій навчання як умова підвищення якості сучасної освіти. 

Слухали : 

1. Заступника директора з НВР Кудрянову Т. А. , яка зазначила , що тема заочної педагогічної ради надзвичайно актуальна на сучасному етапі. Адже, зміна пріорітетів і ціностей освіти в Україні зумовлена переходом від індустріального виробництва до інформаційно-комунікативних технологій, що змінює всі аспекти життя й діяльності суспільства в цілому та окремої людини зокрема. Інформаційні технології є важливим інструментом поліпшення якості освіти, оскільки дозволяють необмежено розширити доступ до інформації, урізноманітнюють технології тощо. 
   Застосування інформаційних технологій є важливим інструментом у руках педагога, воно докорінно змінює роль і місце учителя та учня в системі «учитель – учень». Інформаційні навчальні технології – це не просто передаточна ланка між учителем та учнем, вони сприяють реалізації особистісно-зорієнтованого підходу в навчанні. 
   Познайомила присутніх з основними шляхами реалізації цього напрямку модернізації освіти. 
    Одним із головних завдань освіти сьогодні є підготовка учнів до швидкого сприйняття й опрацювання великих обсягів інформації , озброїти їх сучасними засобами та технологіями роботи, сформувати в них інформаційну культуру. І цим має займатися кожен учитель, а не лише вчитель інформатики. Щоби сформувати інформаційну культуру в учнів, учитель і сам мусить володіти такою культурою. Майбутнє нашої освіти за системою навчання, що вкладається в схему учень – технологія – вчитель, коли викладач перетворюється на педагога-методолога, технолога-консультанта, а учень стає активним учасником процесу навчання. 
    Тобто, якщо в навчальній системі учень – учитель – підручник з’явиться новий елемент – комп’ютер, то зміст учительської праці істотно зміниться: основним буде не передача знань, а організація самостійної пізнавальної діяльності. 

Виступили: 

1. Бойко С. Ю. – учитель англійської мови, яка зазначила, що інформативність електронних презентацій набагато вище традиційних за рахунок мультимедійності – наявності не лише тексту, графіки, але й анімації, відео та звуку. Мультимедійні презентації надають можливості здійснювати віртуальну взаємодію користувача з об’єктами або процесами пізнання, які знаходять своє відображення на екрані. Використання мультимедіа-презентацій дозволяє створювати інформаційний і візуальний образ об’єкту, який досліджується. 
2. Могила К. В. – учитель української мови та літератури сказала, що однією з причин використання нових інформаційних технологій в освітньому процесі є те, що викладачі змушені постійно вирішувати делему – як «укласти зростаючий обсяг навчально матеріалу в невелеке число годин, яке має тенденцію до скорочення». 
3. Завалко О. І. – учитель історії поінформувала присутніх про використання інформаційно-комунікаційних технологій у позаурочній діяльності для різного роду проектів, виховних заходів. 
4. Рябченко В. І. – учитель географії сказала, що сам собою комп’ютер у школі проблеми розвитку географічної освіти не розв’язує, треба ще «навчити» його методичного мистецтва, а це, як свідчить практика, зовсім не просто. Щоб досягти успіху необхідно розв’язати психолого-педагогічні проблеми цього навчання, ефективно використовувати їх у конкретних ситуаціях, що виникають у навчальному процесі з географії. 
5. Бевзюк В. М. – учитель математики та інформатики, зазначила, що навчання за допомогою інформаційних технологій підвищує позитивну мотивацію учнів до навчання, активізує пізнавальну діяльність, розвиває мислення і творчі здібності дитини, формує активну житттєву позицію в сучасному інформаційному суспільстві. 
6. Кислиця Н.В. – учитель першого класу, зазначила, що введення у навчальний процес такого технічного засобу, як комп’ютер, потребує комплексної гігієнічної і психо-педагогічної оцінки в аспекті можливого негативного впливу на здоров’я учнів під час їхньої роботи в кабінетах комп’ютерної техніки. 
7. Спічка В. В. – учитель початкових класів, зазначила, що у початковій школі ІКТ можна використовувати на будь-якому етапі уроку: у процесі перевірки домашньої роботи, актуалізації знань, вивчення нового матеріалу, закріплення, повторення вивченого, контролю, оцінювання. 
8. Ахмет В. А. - учитель початкових класів, сказала, що раніше вчителям важко було знайти індивідуальний підхід до кожного учня. Тепер з використанням комп’ютерних мереж і онлайнових засобів, школи отримали можливість подавати нову інформацію таким чином, щоб задовольнити індивідуальні запити кожного учня. 
9. Кожухар Г. І. – учитель початкового навчання, зазначила, що використання ІКТ на уроках у початковій школі передбачає в основному орієнтування на роботу з програмним забезпеченням ігрового й навчально-тренувального характеру. 
10. Щербань В. А. – вчитель фізики сказав, що вчитель повинен рости і рухатися вперед разом зі своїми учнями, йти в ногу з часом. А час вимагає знань та вмінь використовувати інформаційно-комунікаційні технології у своїй роботі. Сучасну дитину не можливо виховати без використання у навчанні та вихованні новітніх комп’ютерних технологій. 

Рішення


Вирішили: 

З метою використання інформаційно-комунікаційних технологій у практиці своєї роботи педагогічному колективу школи: 
1. Використовувати ІКТ на різних етапах уроку. 
2. Активніше залучати школярів до створення електронних презентацій з різних дисциплін. 
3. Практикувати проведення інтегрованих уроків інформатики та інших предметів. 
4. При використанні ІКТ в початковій школі орієнтуватися на роботу з програмним забезпеченням ігрового та навчально-тренувального спрямування. 

Голова педради: Зазимко Н. В. 
Секретар: Могила К. В.

Марківський НВК

Виступи

Протокол № 6 

засідання педагогічної ради при Марківському НВК

 «загальноосвітня школа І-ІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад»

від 22 травня 2015 року

Присутні педагогічні працівники:
Чайка М.М. – голова педагогічної ради
Супрунюк О.М. - секретар педагогічної ради
Бондаренко Н.І., Коломіченко І.В.,
Литвинов В.М., Пащенко О.А.

Порядок денний: 

1. Використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання як умова підвищення якості сучасної освіти.


При обговоренні цього питання виступили:

Директор НВК, вчитель математики Чайка М.М.

     У наш час впровадження комп'ютерних технологій у навчальний процес є невід'ємною частиною шкільного навчання. 
    Загальновідомо, що використання комп'ютерних технологій в освіті неминуче, оскільки завдяки їм істотно підвищується ефективність та якість навчання. 
  Сьогодні перед кожним вчителем математики постає питання: «Як використати інформаційно-комунікаційні технології на уроках математики таким чином, щоб вони сприяли творчому ставленню до справи, для підвищення мотивації до навчання, прагнення до самостійного «добування» і збагачення знань і умінь, застосування їх у своїй практичній діяльності?» 
     Це питання постає тому, що дуже важливо навчити учнів розумно вчитися. Адже математика є найбільш трудомістким навчальним предметом, що вимагає від учнів постійної, кропіткої і значної за обсягом самостійної роботи, причому, дуже специфічної і різноманітної. 
        Для вирішення цього питання детально опрацювала змістовний аспект навчання і відібрала принципи:
  • доступності;
  • зв’язку теорії з практикою;
  • наочності;
  • системності та послідовності.
       Методи пізнавальної діяльності: пояснювально-ілюстративний; проблемного викладу; частково- пошуковий.
      Форми: колективна; самостійна; індивідуальна.
      Технологію рівневого навчання (автори Т. Гузик та інші)
      Впровадження цієї навчальної роботи приводить до засвоєння понятійних компонентів програми навчання, сприяє розвитку пізнавальних здібностей учнів, їх активності у навчальній діяльності, а також забезпечить формування і розвиток комунікативних компетенцій учнів.
   На уроках математики збільшується розумове навантаження на учнів. Це змушує замислюватися над тим, як підтримати інтерес учнів до предмету, що вивчається, їх активність протягом всього уроку.
       Для забезпечення інтересу до предмета і підтримання якості навчально-виховного процесу використовую інформаційні технології по таких напрямках:
1) вивчення питань теорії (засвоєння готових алгоритмів, опорних схем, навчальних таблиць, пам’яток, орієнтувальних схем, тощо)
2) робота в парах ( бліцопитування, знаходження помилки в обчисленнях, відповіді за аркушем опитування, опиши властивості фігури і інше)
3) індивідуальна робота (заповнити пропуски в завданнях з підказкою; виконати тестові завдання)
4) виконання і використання презентацій
5) виготовлення електронних навчальних матеріалів (екранні конструкції; навчальні тексти, в яких ключові слова виділяються;
6) створення уроків з використанням ІКТ(уроки геометрії, де необхідна побудова креслень, вивчення властивостей фігур, запам’ятовування формул; уроки алгебри при вивченні графіків функцій)
7) використання диску при вивченні теми «Лінійна функція» у 7 класі
      В основі застосування ІКТ реалізовується наша гуманна вчительська позиція: висувати досить високі вимоги до здібних учнів забезпечувати їх максимальний інтелектуальний розвиток і в той же час створювати умови для розвитку і успішного оволодіння знаннями тих учнів, які не мають природних задатків до вивчення предмета.
На мою думку:
  • Використання ІКТ дає змогу вирішити проблему економії часу в ході навчального процесу
  • Шляхом впровадження ІКТ поступово нарощується навчальна самостійність учнів, стимулювання їх до інтелектуальної праці
  • ІКТ дають змогу широко використовувати різні орієнтувальні схеми (алгоритми, схем-карти, таблиці, памятки). Цим самим впорядковує процес навчання і робить його особливо значимим. 
  • навчання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, - це і рівнева диференціація, тому що в умовах цієї технології учень має право на вибір змісту своєї освіти, рівня засвоєння.
  • ІКТ сприяє організації пошуку знань з метою зробити їх системними, дійовими.
Висновок:
   Одна із найактуальніших проблем, яку необхідно вирішити на сучасному етапі побудови інформаційного суспільства в Україні – це навчання вчителів комп'ютерній грамотності: вмінню підготовки та опрацювання електронних документів (підготовка навчально-методичних матеріалів, роздаткового матеріалу, наочності та ін.), створенню презентацій (впровадження відеофрагментів, звукових та графічних файлів та ін.), використання ресурсів мережі Інтернет (пошук та опрацювання інформації, електронна пошта, розташування особистих науково-методичних розробок в мережі Інтернет, створення особистої сторінки), вмінню створення та верстки публікацій (засоби видавничих систем), використанню засобів управління навчальною діяльністю та засобів її планування (органайзер)
   Кожен вчитель повинен свідомо йти в ногу із сучасністю, поставити собі за мету: оволодіти належним чином основами ІКТ, бо у наш час впровадження комп'ютерних технологій у навчальний процес є невід'ємною частиною шкільного навчання.
   Декому, можливо, сказане може здаватися дивним, але якщо вчитель хоч на йоту відстає від учня в аспекті комп'ютерної грамотності, то він повинен піти із професії.

Вчитель англійської мови Пащенко О.А.

   Використання інформаційних та телекомунікаційних технологій робить навчально-пізнавальну діяльність учня значно вагомішою, надає цій діяльності пошукового, творчого спрямування, а також сприяє підвищенню інтересу школярів до вивчення англійської мови.
       Мистецтво навчання полягає не в умінні повідомляти, а в умінні будити, оживляти. Саме використання ІКТ у навчально-виховному процесі «оживить» будь-який урок, зацікавить учнів, пробудить їх до активної співпраці з вчителем.
        Процесс навчання – це співпраця учнів та учителя в пошуках знань.
   Використання інформаційних технологій у навчальному процесі значно підвищує ефективність засвоєння матеріалу учнями. Великих результатів можна досягти, застосовуючи дані технології у викладанні англійської мови в молодшій і середній школі. У старших класах використання інформаційних технологій дозволяють розкривати можливості учнів у створенні серйозних дослідних, проектних робіт з мультимедійними презентаціями і т.д.
      Використання засобів інформаційних та комунікаційних технологій (ІКТ) на уроках іноземної мови досить актуальна для розвитку особистості учня та формування в учнів наступних компетенцій: умінь порівнювати переваги та недоліки різних джерел інформації, вибирати відповідні технології її пошуку, створювати і використовувати адекватні моделі і процедури вивчення і обробки інформації і т.д.
На уроках англійської мови я використовую ІКТ для:
  • пошуку та отримання додаткової інформації;
  • більш повного задоволення особистісно орієнтованих запитів учнів;
  • формування та закріплення навичок, прийомів, способів, умінь їх застосування;
  • комплексного застосування ІКТ з іншими видами дидактичних засобів.
Найпоширенішими напрямками використання мною ІКТ на уроках англійської мови є:
1) компакт-диски для виконання практичої роботи, проекту, виконання будь-якого творчого завдання;
2) використання на уроці мультимедійних можливостей комп'ютера, що слугує наочним посібником. Це найпоширеніша форма організації навчання із застосуванням комп'ютера на уроці.
Важливий аспект роботи з ІКТ - створення навчальних електронних презентацій.
Найбільшими перевагами у використанні ІКТ я вважаю такі:
  • за короткий час особистість спроможна засвоїти та переробити великий обсяг інформації.
  • фактичне сприйняття демонстраційних матеріалів є в 60 тисяч разів швидшим, аніж тексту, який читаємо.
     Використання КТ у викладанні англійської мови дозволяє мені і учням відійти від традиційних форм навчання; підвищити індивідуалізацію навчальної діяльності учнів; оптимізувати засвоєння мовних структур та граматичних правил; подолати монотонність заняття при формуванні мовленнєвої та комунікативної компетенції учнів при навчанні англійській мові.
       Використання ІКТ на різних етапах підготовки та проведення уроку англійської мови:
      Презентація Power Point: - Активізація ЛО по темі - Фонетична зарядка - Введення нових ЛО та граматичного матеріалу Відео та аудіофайли : - Мотивація навчальної діяльності учнів; - Розвиток навичок аудіювання, усного мовлення, письма.
     Але я, як вчитель англійської мови, хочу ввести застереження щодо викистання КТ на уроках англійської мови, а саме: надмірність у використанні наочності веде до певних диспропорцій у розвитку конкретного і абстрактного мислення учнів; робота з комп’ютером не повинна сприйматися як розважальна “вставка” у процес вивчення іноземної мови, а має розглядатися як органічна активізуюча складова частина пізнавального процесу; КТ можуть застосовуватись на всіх етапах вивчення мови, під час розгляду всіх тем і розділів шкільної програми.
Отже, я вважаю,що використання ІКТ:
  • Дозволяє відійти від традиційних форм навчання
  • Підвищити індивідуалізацію навчальної діяльності учнів
  • Оптимізувати засвоєння мовних структур та граматичних правил
  • Подолати монотонність заняття при формуванні мовленевої та комунікативної компетенції учнів.
Вчитель біології Литвинов В.М.

    Сучасний розвиток науки, в тому числі й біологічної, неможливий без інформаційної культури особистості.
    Для сучасних учнів інформаційна культура –ц е вміння працювати з прикладним програмним забезпеченням. Викладання біології пов’язане з використанням великого обсягу різноманітної інформації, що робить застосування комп’ютерної техніки особливо ефективним, оскільки дозволяє дуже швидко опрацювати інформацію та представити її у вигляді таблиць, схем, діаграм.
   Тому в своїй роботі я не обмежуюсь підручником та класною дошкою, а використовую інформаційні технології та практичні роботи. Під час підготовки до уроку з використанням ІКТ складаю план його проведення з дотриманням основних дидактичних принципів: системності та послідовності, доступності, диференційного підходу, науковості та ін.
     В практику моєї роботи я використовую слідуючі види мультимедійних супроводів:
  • Слайд-шоу – повна відсутність тексту, робиться акцент на яскраві, великі зображення.
  • Анімовані схеми – застосовую при повторювально-узагальнюючих уроках.
  • Заповнюємо таблицю – використовую для закріплення навичок учнів через виконання вправ. В даному випадку в учнів є можливість виправлення помилок.
     Тестування – використовую при проведенні повторювально-узагальнюючого уроку.
 Крім того при вивченні нового матеріалу використовую аудіокасети, де коротко висловлюється новий матеріал, який в поєднанні з прочитаним параграфом підручника дає змогу краще засвоїти матеріал.
    При проведенні уроків по вивченню тваринного світу використовую відеофільми про тварин, а також рекомендую дітям перегляд телевізійних програм «Дисковері».
   Використання ІКТ на уроках біології тісно пов’язую з проведенням практичних занять, екскурсій на природу, даю список додаткової літератури для підготовки цікавих повідомлень про рослинний та тваринний світ. Це дає змогу дітям краще засвоїти вивчений матеріал. Крім того для дітей цікаві екскурсії до Карбівського заповідника диких тварин та птахів, Уманського дендропарку «Софіївка» та вивчення флори і фауни свого села.
    Досвід роботи показує, що використання інформаційно-комунікативних технологій на уроках біології сприяє активізації творчої пізнавальної діяльності учнів, підвищує ефективність навчально-виховного процесу. Саме за такими технологіями –майбутнє сучасної біологічної освіти.

Вчитель історії Коломіченко І.В.
   Застосування інформаційно-комунікаційних технологій у процесі навчання учнів є ефективним засобом досягнення навчально-виховної мети. Вони досить перспективні для особливо для підвищення творчої активності. Учень відходить від позиції об’єкта навчання, отримувача готової навчальної інформації, стає активним суб’єктом навчання, він може самостійно здобувати необхідну інформацію і навіть вміти винайти, сконструювати необхідні для цього способи дій. Водночас при всіх позитивних аспектах потрібно відзначити, що нині методика використання інформаційно-комунікативних технологій у викладанні гуманітарних дисциплін перебуває у стадії розроблення.
    На уроках історії використовую
  • Тестування по темах
  • Освітницькі фільми
  • Навчальні комп’ютерні програми з історії записані на компакт-дисках дисках
  • Ілюстративний матеріал із Інтернету
     Моє завдання вчити учнів складати логічні схеми, розкривати причинно-наслідкові зв’язки, закономірності подій і явищ громадського життя.
      Проте однією із проблем застосування ІКТ є відсутність комп’ютерного класу.

Рішення

Педагогічна рада вирішила:

1) Здійснити роботу по обладнанню комп’ютерного класу
2) Сприяти підготовці учителя, який вільно орієнтується у світовому інформаційному просторі, використовуючи сучасні комп’ютерні технології.
3) Кожному вчителю пройти навчання з метою отримання сертифікатів «Основи ІКТ» та «Основи інтернету»
4) Широко використовувати у навчальному процесі здобутки новітніх інформаційних технологій;
5) Шляхом впровадження ІКТ забезпечувати ефективний індивідуальний та диференційований підхід у навчанні.


Голова педагогічної ради:_____________ Чайка М.М.
Секретар педагогічної ради:___________ Супрунюк О.М.


середа, 3 червня 2015 р.

Перемозька ЗШ І-ІІ ступенів


Виступи
Використання ІКТ на уроках математики

   Застосування комп'ютерної техніки робить традиційні уроки математики яскравими, насиченими. На цих уроках кожен учень працює активно, в учнів розвивається допитливість, пізнавальний інтерес. Комп'ютер дозволяє підсилити мотивацію навчання шляхом активного діалогу учня з комп'ютером, розмаїтістю й барвистістю інформації (текст + звук + колір + анімація), шляхом орієнтації навчання на успіх (дозволяє довести рішення будь-якого завдання, опираючись на необхідну підказку), використовуючи ігрову форму спілкування людини з машиною й, що важливо, витримкою, спокоєм і «дружністю» машини стосовно учня.
      Більшість школярів мають вдома комп’ютер, але використовують його в основному як цікаву іграшку. То ж надзвичайно корисно привчати учнів використовувати комп’ютер як розумного помічника у навчанні під час формування нових знань, пошуку потрібної інформації, використання ресурсів Інтернету, прикладного застосування вивченого матеріалу, комп'ютерного тестування, роботи з різними програмами (прикладними чи із пакету Microsoft Office: MS Word, MS Excel, Paint, MS Power Point, …) тощо. При цьому в учнів формуються конкретні практичні вміння й навички, розвиваються інформаційно-комунікаційні компетентності.
    Використання ІКТ у навчальному процесі має на меті підвищення якості освіти - однієї з насущних проблем для сучасного суспільства.
    Застосування ІКТ дозволяє в значній мірі просунутися в досягненні зазначеної мети, бо базується на даних фізіології людини: у пам'яті людини залишається 1/4 частина почутого матеріалу, 1/3 частина побаченого, 1/2 частина побаченого й почутого матеріалу.
     Процес організації навчання школярів з використанням ІКТ дозволяє:
  • зробити навчання цікавим, з одного боку, за рахунок новизни й незвичайності такої форми роботи для учнів, а з іншої, зробити його захоплюючим і яскравим, різноманітним за формою за рахунок використання мультимедійних можливостей сучасних комп'ютерів; (Активізація пізнавальної діяльності учнів)
  • ефективно вирішувати проблему наочності навчання, розширити можливості візуалізації навчального матеріалу, роблячи його більше зрозумілим і доступним для учнів; (Візуалізація навчального матеріалу)
  • індивідуалізувати процес навчання за рахунок наявності різнорівневих завдань, за рахунок занурення й засвоєння навчального матеріалу в індивідуальному темпі, самостійно, використовуючи зручні способи сприйняття інформації, що викликає в учнів позитивні емоції й формує позитивні навчальні мотиви; (Індивідуалізація процесу навчання )
  • здійснювати моніторингові відстеження якості засвоєння учнями навчального матеріалу з метою своєчасного коригування процесу вивчення певної теми; (Здійснювати моніторингові відстеження процесу вивчення певної теми)
  • створити комфортні психологічні умови для учнів при відповіді на питання, тому що комп'ютер дозволяє фіксувати результати (у т.ч. без виставляння оцінки), коректно реагує на помилки; самостійно аналізувати й виправляти допущені помилки, коректувати свою діяльність завдяки наявності зворотного зв'язку, у результаті чого вдосконалюються навички; (Комфортні психологічні умови для учнів при відповіді на питання, самоконтроль)
  • здійснювати самостійну учбово-дослідницьку діяльність (моделювання, метод проектів, розробка презентацій, публікацій і т.д.), розвиваючи тим самим у школярів творчу активність. (Розвиток творчої активності школярів)
  • використовувати бібліотеки навчального електронного приладдя: підручники, енциклопедії, довідники, словники, методичні посібники, ППЗ до підручників, відеофрагменти, презентації (динамічний плакат, анімація викладення нового матеріалу, практичне застосування навчального матеріалу, математичний диктант і його перевірка, тести, математична гра, план уроку та інше), тренажери, тести, інструментальні середовища, тематичні комп'ютерні ігри тощо; (Створення і використання бібліотеки навчального електронного приладдя)
  • використовувати інформаційну базу глобальної мережі Інтернету та локальної шкільної мережі, реалізувати мережну взаємодію в локальній та глобальній мережі Інтернет; (Використання інформаційної бази глобальної мережі Інтернету та локальної шкільної мережі, мережна взаємодія учасників НВП)
  • реалізувати входження учня у реальний світ дорослих, у виробничу діяльність людини сучасного інформаційного цифрового суспільства в процесі роботи учня й учителя з використанням комп'ютерних технологій.
Малишко Г.О., 
вчитель математики та інформатики

Протокол
??????

Рішення

??????