пʼятниця, 29 травня 2015 р.

Добровеличківський НВК "ЗШ І-ІІІ ст. №2-гімназія"



Протокол



Порядок денний
1. Впровадження ІКТ у навчально-виховний процес
Заступник директора з НВР Куліш Г.І.
2. Використання ІКТ на уроках як засіб підвищення якості навчання.
Учитель математики Коваленко Л.Л.
3. Урок з ІКТ – це урок нових можливостей .
Учитель англійської мови Голубєва Т.В
4. ІКТ на уроках української мови.
Учитель української мови Макаренко К.С..
5. Використання інформаційно - комунікаційних технологій навчання на уроках історії, як умова підвищення якості сучасної освіти.
Учитель історії Коваленко А.О.

1. Виступ заступника директора з навчально-виховної роботи Куліш Г.І.

   Світ змінюється з шаленою швидкістю, але незмінним залишається наше прагнення до щастя та успіху наших дітей. Ми повинні належним чином підготувати їх до гідного життя в новому суспільстві, головним багатством якого є інформація. В державних документах підкреслюється роль гуманітарного фактору в розвитку суспільства і вперше за довгу історію освітянських реформ підкреслюється головне: необхідність розвитку особистості як творця і проектувальника свого життя, освоєння учнями життєвої, соціальної компетентності, в тому числі – інформаційної.
   Стрімке зростання обсягів інформації й упровадження інформаційних технологій в усі сфери життєдіяльності людини висувають перед педагогами важливі завдання щодо підготовки молоді до життя й активної діяльності в умовах глобалізації, модернізації й інформатизації всього суспільства. На сьогодні, без використання інформаційно-комунікаційних засобів не можливо забезпечити рівний доступ до якісної освіти для всіх учнів. Комп’ютерну грамотність на сьогоднішній день слід розглядати як критерій загальної професійної підготовки вчителя, який повинен володіти основними поняттями та термінами інформатики, розуміти будову і принципи роботи комп’ютерної системи, вдосконалювати навички практичного використання програмного забезпечення. Сучасний рівень розвитку ІКТ значно розширює можливості доступу до інформації для учителів та учнів, створює середовище, метою якого є підготовка майбутнього покоління до життя в інформаційному суспільстві. Тому нині є актуальною проблема формування і розвитку інформаційної компетентності вчителя. 
   Сьогодні не можна вважати викладання дисциплін якісним, якщо вчитель не використовує у своїй роботі з учнями комп’ютерні технології та Інтернет. Саме впровадження інформаційно-комп’ютерних технологій у навчально-виховний процес є доцільним і перспективним. Завдяки використанню ІКТ навчальне середовище можна доповнити відео, звуком, анімацією. Усе це здійснює значний вплив на емоційну сферу учнів, сприяючи підвищенню пізнавальної активності, підвищенню інтересу до предмета та навчання взагалі, активізації навчальної діяльності учнів. 
   Напрями використання інформаційно-комунікаційних технологій:
  • навчальна діяльність;
  • навчально-методична діяльність;
  • методична підтримка навчально-виховного процесу;
  • самостійна робота учасників навчально-виховного процесу.
Форми методичної роботи, які передбачають використання ІКТ
  • тематичні педагогічні ради;
  • підвищення кваліфікації педагогічної майстерності та кваліфікаційної категорії кадрів;
  • методична рада;
  • «Школа молодого вчителя»);
  • шкільні методичні об’єднання;
  • творча група педагогів;
  • робота вчителів за темами самоосвіти;
  • самоосвіта педагога;
  • семінари-практикуми;
  • атестація;
  • педагогічний моніторинг;
  • поширення педагогічного досвіду.
  У процесі впровадження компетентнісного підходу до навчання вчителів-предметників ІКТ зусилля було зосереджено на:
  • визначенні загальних компетентностей в чителів-предметників;
  • визначенні умов ефективного формування компетентностей учителів-предметників;
  • розкритті змісту загальних компетентностей учителів-предметників;
  • розкритті поняття інформаційно-комунікаційної компетентності;
  • визначенні складових інформаційно-комунікаційної компетентності.
  На засіданнях шкільних методичних об’єднань вивчені теоретичні аспекти впровадження ІКТ.
  Завдяки анкетуванню вчителів, виділено ряд факторів які можуть сприяти більш активному і ефективному використанню нових інформаційних технологій в школі:
  • великі дидактичні можливості комп’ютера;
  • наявність у продажу різноманітних програмних продуктів для школи;
  • реалізація різних програм, які стимулюють формування інформаційної культури школярів і учителів.;
  • наявність у багатьох сім’’ях комп’ютерів.
Вчителями школи була здійснена самооцінка володіння ІКТ, яка показала, що
16% вчителів володіють ІКТ на високому рівні;
43% - на достатньому рівні;
41% - на середньому рівні;
Діагностикою встановлено, що найбільш суттєвими перешкодами на шляху розвитку інформаційної компетентності є:
  • низький рівень технологічної підготовки й комп’ютерної грамотності;
  • особистісні негативні стереотипи щодо інформаційної діяльності педагога;
  • великий обсяг функціональних обов’язків учителя;
  • недостатня кількість комп’ютерів в школі, їх відсутність в кабінетах;
  • відсутність практики проведення уроків з використанням ІКТ.
   Результати опитування вчителів показали, що в середовищі педагогів існує потреба підвищення інформаційної культури, зокрема питань щодо методики застосування нових інформаційних технологій, а саме:
  • вироблення навичок застосування ПК і комп’ютерних технологій у стандартних ситуаціях навчального процесу;
  • формування умінь опрацьовувати великий обсяг інформації з застосуванням спеціальних пакетів у нестандартних ситуаціях;
  • пошук інформації, організація пошуку інформації в довідниках, базах даних, мережі Internet.
     Перед методичним службою школи постала низка проблем, без вирішення яких неможливо було подальше підвищення ефективності і якості навчання. Потрібно було вчителям додатково підвищити кваліфікацію . Виникла необхідність розширення та поглиблення освітньої роботи з усіх напрямків освітнього процесу: з використання комп'ютерної техніки на уроках, у виконанні науково-дослідницьких робіт, підготовці до конкурсів, олімпіад, в індивідуальній роботі з учнями.
       2011 рік став роком ліквідації «комп’ютерної неграмотності учительства». Протягом другого півріччя 2011 року тривала підготовка та сертифікація вчителів за програмою «Цифрові технології». Вона проводилась в рамках спільної програми «Партнерство в навчанні» МОНМС України та корпорації Microsoft України з метою підвищення комп’ютерної грамотності вчителів і ефективного використання інформаційних технологій у навчальному процесі.
     З метою підвищення рівня професійної майстерності вчителів нашої школи, формування їх ІКТ компетентності, шляхом впровадження інтерактивних технологій з використанням новітніх інформаційних технологій працював консультпункт з проблеми: «Вироблення практичних навичок використання мультимедійного обладнання у професійній діяльності». Оволодіння вчителями основами інформаційно-комунікаційних технологій здійснювалось:
  • під час навчання в школі;
  • під час курсів підвищення кваліфікації в Інституті післядипломної педагогічної освіти;
  • система вчитель - вчитель;
  • шляхом самоосвіти.
  Із метою оволодіння 100% основ ІКТ для педагогічних працівників школи постійно проводилися різноманітні заходи з використанням ІКТ- технологій: конференції, наради, семінари, навчання, тренінги та ін. Результат: всі вчителі склали сертифікаційний тест за програмою «Цифрові технології», Microsoft сертифікат «Основи інформаційно-комунікаційних технологій», ОП-ляндія безпечна веб-країна «Безпека дітей в Інтернеті»
  Педагогічні працівники під час проходження курсової перепідготовки при облІППО приймають участь у тренінгах з ІКТ та отримують сертифікати.
    Формуючи і розвиваючи інформаційно-комунікаційну компетентність учителя, ми формуємо здатність учителів застосовувати набуті знання з ІКТ у навчально-виховному процесі. Завдяки освоєнню сучасних інформаційних технологій учителями - предметниками зросла кількість уроків, орієнтованих на використання комп'ютера. Це розширило границі творчої діяльності як учителя, так і учня, сприяло розширенню самостійної пошукової дослідницької діяльності, розвитку навичок критичного мислення школярів, підвищило мотивацію всіх учасників навчально-виховного процесу. На сьогоднішній день новітні комп’ютерні технології запроваджуються в навчальний процес за допомогою мультимедійних презентацій, прикладних програм навчального призначення, тестових робіт для самоперевірки, створених учнями та вчителями. А це дає можливість педагогам урізноманітнювати форми й методи проведення уроків, формувати в школярів інформаційну компетентність і зацікавлювати їх навчальними предметами. Нині очевидно, що учитель, який діє в межах звичайної «крейдової технології» значно поступається колегам, які використовують у навчальному процесі новітні інформаційні технології.
   Саморозвитку вчителів різних предметів сприяє самостійне освоєння роботи в Інтернет, використання інформації, розміщеної в ньому на уроках і в позаурочній роботі. При викладанні різних предметів вчителі та учні використовують такі технології, як комп’ютерні презентації, навчальні фільми, програмні засоби та інше. Сьогодні ніхто не заперечує, що проектна діяльність сприяє розвитку ключових компетенцій учня, життєвої компетентності в цілому. Використання комп’ютера на уроках та в позаурочний час відкриває для учнів та вчителів нові можливості оформлення проектів. Застосування комп'ютера на уроках дозволяє усунути одну з найважливіших причин негативного відношення до навчання – неуспіх. Працюючи на комп'ютері, учень дістає можливість довести рішення задачі до кінця, спираючись на необхідну допомогу. При цьому комп'ютер не замінює вчителя, а тільки доповнює його. Як показує практика, підтверджує досвід роботи, можна визначити такі функції і сфери застосування ІКТ:
  • через організацію урочної пізнавальної діяльності учнів;
  • через реалізацію позаурочної навчально-виховної роботи;
  • через здійснення управлінської діяльності адміністрації .
Підсумки впровадження ІКТ:
  • Для створення єдиного інформаційного простору школи впроваджується «Курс «Школа»».
  • Педагогічні працівники школи навчалися на курсах підвищення кваліфікації в облІППО, а також на базі школи.
  • Створена система електронного документообігу. Педагоги готують звіти в електронному вигляді.
  • Змінилась якість і кількість використання ІКТ в навчально-виховному процесі.
  • Є точки доступу до мережі Internet, встановлено 2 проектори з екранами.
  • Адміністрація школи використовує можливості Інтернету в управлінні школою по електронній пошті.
  • Створено сайт школи. Збільшилась кількість працівників, які використовують комп'ютерну техніку і Інтернет в профільній діяльності.
  • Поступово відбувається зростання часу, яке проводять за комп'ютером учні з освітньою метою, за рахунок організації проектної діяльності.
Актуальні проблеми:
  • Більш активне використання можливостей мережевого спілкування, участь в різних мережевих заходах, дистанційних конкурсах, вікторинах, олімпіадах.
  • Організація проектної діяльності з активною участю учнів в створенні проектно-дослідницьких робіт.
  • Недостатня забезпеченість навчального закладу сучасними електронними посібниками.
Перспективні напрямки роботи:
1. Розробка ефективних способів використання Електронного журналу в кожному класі.
2. Змінна якості внутрішньошкільного документообігу.
3. Продовження навчання педагогів школи ефективним у роботі інструментам ІКТ.
4. Регулярне оновлення інформації на сайті школи.
5. Проведення декади інформатизації, в рамках якої вчителі проведуть для своїх колег відкриті уроки, позакласні заходи з використанням ІКТ.
6. Створення в школі умов для мотивації педагогів до створення блогів, сайтів.
7. Перспективне оновлення комп'ютерної техніки.
  Особистість учителя має вирішальне значення в роботі з учнями. Сьогодні для педагога недостатньо бути просто висококваліфікованим фахівцем – він має бути високоосвіченим і цікавим у спілкуванні. Сучасний учитель має бути готовим до співпраці з учнем у єдиному інформаційно-комунікаційному просторі.
   Виступ вчителя математики Коваленко Л.Л. Сьогодні, з огляду на сучасні реалії, вчитель повинен вносити в навчальний процес нові методи подачі інформації. Виникає питання, навіщо це потрібно? Це потрібно для того щоб з використанням комп'ютерних мереж і онлайнових засобів, школи отримали можливість подавати нову інформацію таким чином, щоб задовольнити індивідуальні запити кожного учня. Стрімкий розвиток інформаційних і комунікативних технологій є одним з факторів, що визначає вектор розвитку світового співтовариства XXI століття. Цивілізація неухильно рухається до побудови інформаційного суспільства, де вирішальну роль грають інформація й наукові знання.Сучасне інформаційне суспільство ставить перед всіма типами навчальних закладів і насамперед перед школою завдання підготовки випускників, здатних:
  • гнучко адаптуватися в мінливих життєвих ситуаціях,
  • самостійно критично мислити;
  • грамотно працювати з інформацією;
  • бути комунікабельними, контактними в різних соціальних групах;
  • самостійно працювати над розвитком власної моральності, інтелекту, культурного рівня.
  Застосування комп'ютерної техніки робить традиційні уроки математики яскравими, насиченими. На цих уроках кожен учень працює активно, в учнів розвивається допитливість, пізнавальний інтерес. Комп'ютер дозволяє підсилити мотивацію навчання шляхом активного діалогу учня з комп'ютером, розмаїтістю й барвистістю інформації (текст + звук + колір + анімація), шляхом орієнтації навчання на успіх (дозволяє довести рішення будь-якого завдання, опираючись на необхідну підказку), використовуючи ігрову форму спілкування людини з машиною й, що важливо, витримкою, спокоєм і «дружністю» машини стосовно учня.
    Більшість школярів мають вдома комп’ютер, але використовують його в основному як цікаву іграшку. То ж надзвичайно корисно привчати учнів використовувати комп’ютер як розумного помічника у навчанні під час формування нових знань, пошуку потрібної інформації, використання ресурсів Інтернету, прикладного застосування вивченого матеріалу, комп'ютерного тестування, роботи з різними програмами. При цьому в учнів формуються конкретні практичні вміння й навички, розвиваються інформаційно-комунікаційні компетентності.
    Використання ІКТ у навчальному процесі має на меті підвищення якості освіти - однієї з насущних проблем для сучасного суспільства.
    Застосування ІКТ дозволяє в значній мірі просунутися в досягненні зазначеної мети, бо базується на даних фізіології людини: у пам'яті людини залишається 1/4 частина почутого матеріалу, 1/3 частина побаченого, 1/2 частина побаченого й почутого матеріалу.
      Процес організації навчання школярів з використанням ІКТ дозволяє:
  • зробити навчання цікавим, з одного боку, за рахунок новизни й незвичайності такої форми роботи для учнів, а з іншої, зробити його захоплюючим і яскравим, різноманітним за формою за рахунок використання мультимедійних можливостей сучасних комп'ютерів; (Активізація пізнавальної діяльності учнів).
  • ефективно вирішувати проблему наочності навчання, розширити можливості візуалізації навчального матеріалу, роблячи його більше зрозумілим і доступним для учнів; (Візуалізація навчального матеріалу)
  • індивідуалізувати процес навчання за рахунок наявності різнорівневих завдань, за рахунок занурення й засвоєння навчального матеріалу в індивідуальному темпі, самостійно, використовуючи зручні способи сприйняття інформації, що викликає в учнів позитивні емоції й формує позитивні навчальні мотиви; (Індивідуалізація процесу навчання)
  • здійснювати моніторингові відстеження якості засвоєння учнями навчального матеріалу з метою своєчасного коригування процесу вивчення певної теми; (Здійснювати моніторингові відстеження процесу вивчення певної теми)
  • створити комфортні психологічні умови для учнів при відповіді на питання, тому що комп'ютер дозволяє фіксувати результати (у т.ч. без виставляння оцінки), коректно реагує на помилки; самостійно аналізувати й виправляти допущені помилки, коректувати свою діяльність завдяки наявності зворотного зв'язку, у результаті чого вдосконалюються навички; (Комфортні психологічні умови для учнів при відповіді на питання, самоконтроль)
  • здійснювати самостійну учбово-дослідницьку діяльність (моделювання, метод проектів, розробка презентацій, публікацій і т.д.), розвиваючи тим самим у школярів творчу активність. (Розвиток творчої активності школярів)
  • використовувати бібліотеки навчального електронного приладдя: підручники, енциклопедії, довідники, словники, методичні посібники, ППЗ до підручників, відеофрагменти, презентації (динамічний плакат, анімація викладення нового матеріалу, практичне застосування навчального матеріалу, математичний диктант і його перевірка, тести, математична гра, план уроку та інше), тренажери, тести, інструментальні середовища, тематичні комп'ютерні ігри тощо; (Створення і використання бібліотеки навчального електронного приладдя)
  • використовувати інформаційну базу глобальної мережі Інтернету та локальної шкільної мережі, реалізувати мережну взаємодію в локальній та глобальній мережі Інтернет; (Використання інформаційної бази глобальної мережі Інтернету та локальної шкільної мережі, мережна взаємодія учасників НВП)
  • реалізувати входження учня у реальний світ дорослих, у виробничу діяльність людини сучасного інформаційного цифрового суспільства в процесі роботи учня й учителя з використанням комп'ютерних технологій.
  • Однак, на сьогодні, наявні проблеми використання ІКТ при вивченні математики.
  • В кабінеті математики може бути встановлено один комп’ютер, який (при наявності проектора та екрану) можна використовувати лише для демонстрації навчального матеріалу під час уроку та підготовки вчителем матеріалів до уроків. Недостатній рівень забезпечення НВП комп’ютерною технікою.
  • Існують ускладнення організаційного і технічного плану при використанні комп’ютерного та мультимедійного обладнання кабінету інформатики (розклад уроків, підготовка комп’ютерного обладнання та програмного забезпечення, обов’язкова присутність завідувача КІІКТ, техніка безпеки та гігієна праці школярів під час роботи за комп’ютером тощо). Організаційні і технічні ускладнення при використанні обладнання кабінету інформатики
  • Недостатня кількість якісного прикладного програмного забезпечення для підтримки навчання математики. Недостатня кількість якісного ППЗ
  • Відсутність методики застосування ІКТ на уроках математики. Відсутність методики застосування ІКТ
  • Відсутність єдиного освітнього цифрового середовища для загальноосвітніх навчальних закладів держави. Відсутність єдиного освітнього цифрового середовища
  • Вивчення інформатики в школах починається запізно – лише з 9 класу, тому виникають проблеми підготовленості учнів до роботи за комп’ютером. Недостатній рівень підготовленості учнів до роботи з комп’ютером.
При плануванні уроків математики з використанням ІКТ треба враховувати:
  • наявний набір комп’ютерного та мультимедійного обладнання,
  • наявність програмно-методичного комплексу до підручника, що відповідає діючій програмі,
  • наявність інструментальних середовищ (для побудови графіків, малюнків, для створення тестів тощо),
  • наявність програм-тренажерів для відпрацювання практичних умінь та навичок,
  • наявність додаткових ЦОР (презентації, плакати, дидактичні матеріали, приклади прикладного застосування навчального матеріалу тощо),
  • готовність учнів до роботи з використанням комп'ютера;
  • можливості учня використовувати комп'ютерні технології поза класом.
   Застосування ІКТ в оптимальному режимі потребує дотримання правил техніки безпеки і гігієни праці, дотримання санітарних і вікових норм роботи учнів за комп’ютером, дотримання методичних і психологічних рекомендацій щодо організації навчально-виховного процесу з математики та інформатики.
Комп'ютерні навчальні системи пропонують різні навчальні завдання:
  • демонстраційний матеріал;
  • комп'ютерний експеримент;
  • лабораторні роботи;
  • дослідницькі завдання;
  • розрахункові завдання з наступною комп'ютерною перевіркою.
   На сьогодні на озброєнні вчителя математики наявні комп’ютерні навчальні системи для підтримки навчання з математики, що відповідають діючим програмам з математики.
   Вивчення учнями нових тем з математики, поліпшення сприйняття навчального матеріалу, контроль знань доцільно проводити із застосуванням певних програмних продуктів.
    При проведенні уроків математики доцільно використовувати мультимедійні презентації. На таких уроках реалізуються принципи доступності, наочності. Уроки ефективні своєї естетичною привабливістю. Урок-презентація теж забезпечує одержання більшого обсягу інформації й завдань за короткий період. Завжди можна повернутися до попереднього слайду (звичайна шкільна дошка не може вмістити той обсяг, якому можна поставити на слайд).
   Оскільки наочно-образні компоненти мислення грають винятково важливу роль у житті людини, то використання їх у вивченні матеріалу з використанням ІКТ підвищують ефективність навчання:
  • графіка й мультиплікація допомагають учням розуміти складні логічні математичні побудови;
  • можливості, надавані учням, маніпулювати (досліджувати) різними об'єктами на екрані дисплея, змінювати швидкість їхнього руху, розмір, колір і т.д. дозволяють дітям засвоювати навчальний матеріал з повним використанням органів почуттів і комунікативних зв'язків головного мозку.
   За допомогою комп’ютера і проектора можна демонструвати слайди, відеоролики, презентації завдань за готовими кресленнями, аналіз тестових завдань, що дозволяє збільшити обсяг навчального матеріалу, виробити стійкі навички рішення завдань.
  Зібрано велику колекцію ЦОР. Комп'ютер, мультимедіа-ресурси й інтерактивна дошка дозволяють інтегрувати й істотно збагатити можливості перерахованих технічних засобів навчання й, тим самим, перетворити конструювання й проведення всіх уроків.
   Спеціальний монтаж матеріалу, записаного на різних носіях, дозволяє реалізувати переваги навчального кінофільму: оптимальне сполучення різних виразних видів подачі інформації (тексту, звуку, кольору у статичній чи динамічній формі), вибір потрібних планів і деталей досліджуваного об'єкта, зміна його ракурсів.
   ІКТ дозволяють зробити учня не тільки споглядальником готового навчального матеріалу, але й учасником його створення, перетворення, оперативного використання. Мультимедіа-технології незмірно розширюють можливості організації й керування навчальною діяльністю й дозволяють практично реалізувати величезний потенціал перспективних методичних розробок, розроблених у рамках традиційного навчання, які, однак, залишалися незатребуваними або в силу певних об'єктивних причин не могли дати там належного ефекту.
   У такий спосіб ІКТ стають невід’ємною частиною сучасного навчального процесу, що сприяє підвищенню якості освіти.
   Комп'ютер може використовуватися на всіх етапах процесу навчання: при поясненні нового матеріалу, закріпленні, повторенні, контролі, при цьому для учня він виконує різні функції: учителя, робочого інструменту, об'єкта навчання, співробітника колективу.
  В електронних підручниках комп'ютер частково виконує роль учителя, тому що здійснює керування ходом вивчення навчального матеріалу й контроль за виконанням завдань. Використання електронних видань дозволяє диференціювати та індивідуалізувати навчання, стимулювати творчу діяльність учнів, виховувати навички самоконтролю й рефлексії, змінює роль учня в навчальному процесі від пасивного спостерігача до активного дослідника.
Приклади використання презентацій на уроках математики:
  • Пояснення нової теми, супроводжуване презентацією.
  • Робота з усними вправами.
  • Використання презентації при повторенні пройденого матеріалу.
  • Демонстрація умови й рішення завдання.
  • Демонстрація геометричних креслень.
  • Взаємоперевірка самостійних робіт за допомогою відповідей на слайді.
  • Проведення тестів.
  • Проведення фізкультхвилинок.
  • Проведення рефлексії.
  • Демонстрація портретів математиків і розповідь про їхні відкриття.
  • Ілюстрація практичного застосування теорем у житті.
  • Створення учнями комп'ютерних презентацій до уроків узагальнення й систематизації знань і способів діяльності.
  • Позакласна робота: математичні ігри й вечори.
Переваги комп'ютерного тестування:
  • Тестові програми дозволяють швидко оцінювати результат роботи, точно визначити теми, у яких є прогалини в знаннях.
  • Використання комп'ютерного тесту дозволяє швидко перевірити ступінь засвоєння матеріалу у всіх учнів, що неможливо, наприклад, при усному чи письмовому опитуванні.
  • При комп'ютерному тестуванні учень бачить свій результат відразу після виконання завдання, а не по закінченні якого-небудь часу, коли для нього оцінка втрачає свою актуальність.
  • Виставляння оцінки завжди об'єктивне й не залежить від особистих відносин учителя й учня.
  • Під час тестування у вчителя з'являється можливість вести індивідуальну й диференційовану роботу з учнями.
  Таким чином, комп'ютерні технології дозволяють удосконалювати процес контролю навченості учнів.
  Комп'ютер може виступати в ролі джерела навчальної математичної інформації, мультимедійного наочного приладдя, тренажера, засобу діагностики й контролю. У зв'язку з цим ІКТ можна використовувати на різних етапах процесу навчання: при поясненні нового матеріалу, закріпленні, повторенні, контролі, узагальненні й систематизації, а так само в домашніх завданнях і позакласній роботі.

РЕЗУЛЬТАТИ
    Таким чином, ІКТ дозволяють учневі працювати у своєму власному режимі, не створюючи дискомфорту. Використання даних технологій в освітньому процесі робить навчання більш змістовним і видовищним, сприяє розвитку самостійності й творчих здібностей учнів, істотно підвищує рівень індивідуалізації навчання.
  Майстерність учителя на уроці полягає головним чином у вмілому володінні методикою навчання й виховання, творчому застосуванні сучасних педагогічних технологій і передового педагогічного досвіду, раціональному керівництві пізнавальною й практичною діяльністю учнів, їхнім інтелектуальним розвитком.
  Розмаїтість операцій-впливів підлягає узагальненню. Їх можна описати, ними можна опанувати, однак їх не можна наказати для конкретної ситуації, їх не можна пропонувати як рішення педагогічних завдань. Розмаїтість технологічних операцій неминуче припускає творчий вибір вихователем однієї з них у сформованих обставинах. Це не рятує його від творчого зусилля в момент впливу на дитину. Аналізуючи характер учня, його стан як об'єкта - але об'єкта, що є або потенційно здатний стати суб'єктом.
  Виступ вчителя англійської мови Голубєвої Т.В.Володіння педагогічною технологією забезпечує вчителеві можливість організації педагогічного впливу відповідно до його основного призначення - переходом дитини в позицію суб'єкта. Визначення сучасного етапу розвитку суспільства як постіндустріального, інтенсивний розвиток сучасних інформаційно-комунікативних технологій, перехід від знаннєвої парадигми освіти до компетентнісної, визнання необхідності освіти протягом всього життя людини – все це визначає необхідність широкого використання інформаційних технологій в системі освіти в цілому та при викладанні окремих навчальних предметів зокрема.
  Ряд сучасних вітчизняних наукових досліджень присвячено вивченню особливостей використання інформаційно-комунікативних технологій в освіті. Наукові праці Олійника В.В. присвячені теоретико-методологічним основам дистанційної освіти дорослих, Кухаренка В.М. – теоретичним та методичним засадам дистанційного навчання у ВНЗ та ЗНЗ. Розробці, впровадженню та аналізу ефективності сучасних програмних педагогічних засобів присвячено праці Редько В. Активно досліджують можливості використання мережі Інтернет при підготовці та проведенні уроків Вовковінська Н., Калиндрузь Л. (спілкування в мережі Інтернет), Анака В. (електронна пошта), Войченко О., Солопов А. (пошук у мережі Інтернет), Базурін В., Закомірний І. (створення веб-сайтів), Іштуків В.В. (ефективне використання локальної мережі в навчальному процесі), Данилова О., Манако В., Манако Д. (створення та використання мультимедіа).
   Разом з тим в науково-методичній літературі недостатньо уваги приділяється питанням, що стосуються критеріїв визначення доцільності використання інформаційно-комунікативних технологій для вирішення дидактичних завдань уроку іноземної мови в цілому, окремих його етапів, впливу використання ІКТ на підвищення інтересу до вивчення англійської мови, мотивації навчальної діяльності.
   Серед пріоритетних напрямків застосування КТ з іноземної мови ми обираємо такі, де КТ застосуються для:
  • пошуку та отримання додаткової інформації;
  • розширення та поглиблення знань з використанням системи Інтернет, зокрема для реалізації варіативного компонента навчальних програм, більш повного задоволення особистісно орієнтованих запитів учнів;
  • користування базами даних, необхідних для функціонування навчально-виховного процесу і здобуття певного рівня освіти;
  • формування та закріплення навичок, прийомів, способів, умінь їх застосування;
  • комплексного застосування КТ з іншими видами дидактичних засобів.
   Дослідження показують, що необмежені об’єми інформації, які представлені в мережі Інтернет, цікаві форми роботи з текстом, запропоновані в формі вправ та завдань, сприяють формуванню комунікативної (граматичної, країнознавчої, лінгвістичної) та інтелектуальної компетенції учнів.
     Організація самостійної роботи з допомогою інформаційних технологій має низку переваг:
  • забезпечує оптимальну для кожного конкретного учня послідовність, швидкість сприйняття матеріалу, можливість самостійної організації роботи;
  • формує навички аналітичної і дослідницької діяльності;
  • забезпечує можливість самоконтролю якості здобутих знань і навичок;
  • заощаджує час студента, необхідний для вивчення курсу.
    Розвиток комп’ютерних технологій є надзвичайно важливим для розвитку всього людства.      Розуміючи це, я, як вчитель, прагну йти в ногу з часом, активно використовуючи нові технології досягнення в навчальних цілях.
  Учень сьогодення – це учень, який чекає від уроку більшого, ніж просто знайомство з правилами та їх застосування за допомогою вправ. Залучаючи його до креативних завдань, можна досягти якісного результату.
   Отже, у 2014-2015 н.р. вирішила працювати над проблемою:
 «Формування іншомовної комунікативної компетенції школярів за допомогою креативних вправ та використання інноваційних технологій».
  Ознайомилась з досвідом роботи таких вчителів як Лагуш П., Томчук М., Харченко Ю. та ін.. Згодна, що використання ІКТ на уроках англійської мови є виправданим способом вирішення дидактичних завдань уроку, та підвищення інтересу до вивчення предмету. ІКТ можна використовувати на будь-якому етапі уроку. ІКТ для вивчення іноземної мови можна реалізувати декількома способами:
  • використання Інтернет ресурсів для написання рефератів, творчих робіт, виконання проектів та комп’ютерних презентацій;
  • використання мультимедійних програм;
  • використання автентичних аудіо та відео, що мають неоціненну практичну значимість.
   Використання ІКТ на уроках сприяє індивідуалізації навчання, інтенсифікації самостійної роботи учнів, зростанню обсягів виконаних завдань на урок, підвищенню мотивації та пізнавальної активності учнів.
    Урок з ІКТ – це урок нових можливостей.
   Виступ вчителя історії Коваленко А.О.Використання сучасних інформаційних технологій в історії – одна з найбільш важливих тенденцій сучасного освітнього процесу. При цьому під інформаційними технологіями навчання слід розуміти процес підготовки та передачі інформації учню засобом системи використання комп'ютерної техніки та програмними продуктами. Це дає змогу організувати спільну роботу вчителя та учнів під час уроку, залучити дані мережі Інтернет для розвитку вмінь та навичок учнів самостійно здобувати нові знання.
   У поєднанні з традиційними і різноманітними інноваційними методами навчання, глобальні комп`ютерні мережі і телекомунікації сприяють реалізації принципу розвиваючого навчання, оскільки застосування їх у загальноосвітньому процесі спрямоване на:
1. Широке спілкування і зближення учасників телекомунікаційних проектів.
2. Контакти з іншими культурами.
3. Використання дослідницьких методів, індивідуальних, парних, групових, самостійних видів діяльності.
4. Розвиток гуманітарної освіти.
   Поєднуючи в собі вартості багатьох традиційних інформаційних технологій, комп`ютерні технології дозволяють істотно оптимізувати процес навчання історії. Він може стати більш цікавим, емоційно насиченим, динамічним і наочним; комп`ютерна технологія також здатна індивідуалізувати і диференціювати навчальний процес; реалізувати його творчий характер, організувати гнучке управління навчальною діяльністю, інтенсифікувати і активізувати навчання.
   Крім цього, комп`ютерні технології дають можливість на якісно новому рівні вивчати різні курси історії. Вони надають інформацію в зручній для учнів формі – у вигляді графіків, таблиць, діаграм, екранних картинок, історичних карт, мультимедійних презентацій, а також для статичної оцінки історичних фактів і проведення порівняння різних об`єктів за якимось параметром.
   Виконуючи функцію інформативного супроводу історії, комп`ютер здатний істотно полегшити процес оволодіння учнями як репродуктивними уміннями, так і загальнологічними (систематизацією, класифікацією, аналізом і синтезом), а також рефлексивними (умінням опрацьовувати статистичні дані, здійснювати збір, упорядкування і аналіз інформації).
   Реалізуючи основні принципи дидактики, комп`ютерні технології привносять в навчання і деякі нові закономірності.
  По-перше, всі елементи навчального процесу повинні бути орієнтовані на індивідуальні інформаційні можливості і особливості учня, тобто вони повинні володіти адаптованістю до індивідуальних особливостей учня по формі, об`єму і темпу надання інформації. Способи застосування комп`ютерних технологій у навчанні повинні визначатися віковими, фізіологічними і розумовими можливостями школярів.
    По-друге, навчання повинно бути мультимедійним, тобто комплексним по змісту інформації і по формі організації. Об`єднання в навчальних комп`ютерних програмах візуальної і звукової форм, надання навчальної інформації в значній мірі підвищує її наочність і виразність, і тим самим дозволяє перетворити вивчення історії в цікавий і змістовний процес.
  Робота з комп'ютером дала можливість систематизувати вже наявні методичні розробки, перевести їх у електронний формат. Тематичне планування для всіх курсів історії, навчальні картки, схеми, варіанти тестування легко оновлюються, тиражуються при змінах у навчальних програмах, підручниках.
 Усвідомлюючи високий дидактичний потенціал комп`ютерних технологій навчання, спеціалісти переконані в тому, що комп`ютери не повинні бути перепоною у взаємовідносинах вчителя і учнів. Організаційно будь-яка, в тому числі і комп`ютерна технологія навчання обов`язково повинна містити і традиційні форми взаємодії вчителя і школярів.
Інформаційні технології на уроках історії використовуються в наступних варіантах:
1. Найпоширеніший вид - мультимедійні презентації. Підготовка презентацій - серйозний, творчий процес, кожен елемент якого має бути продуманий і осмислений з точки зору сприйняття учня. На підготовку однієї презентації до конкретного уроку з використанням засобів анімації, графіки, аудіозасобів, фрагментів тих же мультимедійних енциклопедій витрачається досить багато часу. Це залежить в значній мірі від рівня володіння комп’ютером учителя та матеріалу, який можна знайти в мережі інтернет. Зате готова продукція дозволяє відмовитися від всіх інших видів наочності і максимально зосередити увагу викладача на ході уроку. Програма PowerPoint дає можливість використовувати на уроці карти, малюнки, портрети історичних діячів, відеофрагменти, діаграми.
   У своїй роботі я досить часто використовую мультимедійні презентації, створені за допомогою добре відомого програмного засобу – Microsoft PowerPoint.Їх можна використати як під час проведення різних типів уроків (засвоєння нових знань, комбінований, повторювально-узагальнюючий, тощо), так і на різних етапах уроку. На мою думку,добре підготовані і методично продумані слайдові презентації (карти, таблиці, схеми, фото, документи, завдання, шаблони виконання завдань) – це найкращий вид унаочнення, якийдозволяє підійти до процесу навчання творчо, урізноманітнити способи подачі матеріалу, поєднувати різні організаційні форми проведення занять з метою отримання високого результату.
      Слід зазначити, що презентація має бути короткою, доступною і композиційно цілісною. В ній не повинно бути нічого лишнього. Тривалість презентації не повинна бути більшою ніж 20-30 хв. Для демонстрації слід підготувати не більше 20-25 слайдів.
2.Часто на уроках використовую фрагменти документальних чи художніх фільмів, або навіть і сучасні відеоматеріали. Їх тривалість не повинна перевищувати 5-10 хвилин . Перед переглядом фрагменту необхідно ставити перед учнями проблемне питання. Звичайно, до матеріалів з художніх фільмів слід відноситися дуже обережно, але саме вони дозволяють створити під час заняття атмосферу певної епохи.Крім того, при вивченні історії повсякденності саме використання таких відеофрагментів дозволяє оздобити заняття оригінальним матеріалом для реконструкції реалій щоденного життя людей у праці, навчанні, на відпочинку.
    Необхідно все-таки зауважити, що яскрава картинка на екрані - всього лише спосіб подачі матеріалу. Це односторонній рух. Найважливіше на уроці - це жива взаємодія вчителя і учня, постійний обмін інформацією між ними.
    Урок і виховні заходи при застосуванні комп'ютера будуть ефективніші у того вчителя, який зберігає людські пріоритети в навчанні та водночас має добре, довірливе ставлення до машини та її педагогічних і дидактичних можливостей.
    3. Наступний вид використання інформаційних технологій на уроках історії - це мультимедійні карти. Історичні карти минулих років, на мій погляд, віджили свій вік. Вони створюють постійні проблеми: зберігання, переміщення, розміщення тощо. Їм на зміну прийшли інтерактивні карти, які більш яскраві, образніші, і в наш час інформаційних технологій, незамінні.    Такі карти зручні у використанні і в поєднанні з інтерактивною дошкою розширюють можливості роботи з ними. Однак, для того , щоб постійно використовувати такі карти, необхідно проводити уроки в кабінеті з мультимедійною дошкою. Оскільки кожен урок провести в такому кабінеті немає змоги ( як правило в навчальному закладі у кращому випадку одна мультимедійна дошка), на даному етапі все ще приходиться використовувати наявні в кабінеті історії старі традиційні карти, причому часто на російській мові.
      4. Для більш глибокого засвоєння матеріалу і контролю знань використовуються різного роду тести і тренажери. Це можуть бути тести, складені вчителем у програмах Word чи PowerPoint, або готові варіанти тестів, яких дуже багато зараз у мережі Інтернет. Тести можуть бути у вигляді завдань і кількох відповідей, з яких потрібно вибрати правильний. Вони можуть бути представлені у вигляді малюнків, зображень, фотографій. Способи роботи з тестами різноманітні: фронтальне опитування, індивідуальне опитування, самостійне виконання тестів, після чого на екран виводяться правильні відповіді. Тренажери також містять завдання, що дозволяють організувати фронтальну, групову та індивідуальну роботу учнів на уроці й дома, провести моніторинг якості знань. Наприклад, при первинному контролі учням пропонуються питання. У випадку невдалої відповіді учнів створена презентація дає можливість школярам, використовуючи гіперпосилання, повернутися в потрібний фрагмент уроку, де є необхідна інформація для відповіді.
      5. У позакласній діяльності та на уроках узагальнення, систематизації знань, умінь і навичок можна використати вікторини. Вони містить різного роду завдання («розташуй за хронологією», «впізнай героя», «співвіднесіть», «чомучка», «історичний словник»). Кожне завдання містить кілька питань, і команди по черзі відповідають на них.
    Учителем можуть бути використані різноманітні види вікторин, які роблять урок емоційно насиченим, цікавим і допомагають виконати головну мету - усвідомленого засвоєння навчального матеріалу в процесі практичної діяльності, що дає найкращі результати і сприяє більш міцному засвоєнню і закріпленню матеріалу.
   6. Іноді на уроках працюємо з кросвордами, які складаю сама або учні вдома, можу використовувати готові форми.
      7. З метою якісної підготовки учнів до ЗНО можна використати тренажери для підготовки до ЗНО з історії. Дані тренажери наближені до реальних варіантів завдань ЗНО, містять такі ж типи й кількість завдань . Якщо в учня виникли труднощі з тим чи іншим питанням, то він у будь-який момент може повернутися до теорії і ще раз вивчити матеріал.На жаль в нашому навчальному закладі це зробити можна лише в після урочний час, оскільки комп’ютери знаходяться тільки в кабінеті інформатики.
    Дуже багато практичних завдань на уроках історії можна виконувати спільно з учнями на інтерактивній дошці. І тут учитель має невичерпну різноманітність роботи :вставити пропущене слово, відзначити щось на контурній карті, розгадати кросворд, співвіднести дати і події, і т.д.
    Використання інтерактивної дошки допомагає забезпечити стійку мотивацію в учнів щодо отримання знань, підвищити їх пізнавальну активність. Це відноситься і до нових комп'ютерних технологій в цілому.
      І звичайно ж, важливим елементом педагогічного процесу є проектна діяльність учнів. Проектна діяльність - порівняно нова форма робота, а особливо стосовно комп'ютерних програм. По-перше, тема проекту повинна нести в собі або дослідницький елемент, або це повинна бути комбінація, якої ще не було в електронному вигляді. По-друге, мультимедійний проект вже по самій суті виникає на стику як мінімум двох дисциплін (у застосуванні до даної роботи ІКТ та історії), але реально його виконання зачіпає набагато більш широкий спектр предметів - російську мову, літературу, світову художню культуру і ряд інших в залежності від теми. Тому керівників проекту може бути і два, і три. Важливим є визначення оптимальної кількості учасників проекту. Інформаційно-комунікативна компетентність вчителя є необхідною умовою формування компетентного, успішного та конкурентоспроможного учня.
     Виступ вчителя української мови та літератури Макаренко К.С. Використання інформаційних технологій на уроках української мови та літератури може відбуватися різними способами, це залежить від низки факторів, найважливішими з яких є такі: потреби конкретного уроку, рівень володіння різними програмами та наявністю сертифікованих програм у системі середньої загальної освіти тощо. Дидактичні можливості інформаційно-комунікаційних засобів навчання, що використовуються на уроках української мови, літератури та історії, можна стисло визначити так:
  • посилення мотивації навчання;
  • активізація навчальної діяльності учнів,
  • посилення їх ролі як суб’єкта навчання діяльності;
  • індивідуалізація процесу навчання, використання основних і допоміжних навчальних впливів, розширення меж самостійної діяльності школярів;
  • урізноманітнення форм подання інформації;
  • урізноманітнення типів навчальних завдань;
  • створення навчального середовища, яке забезпечує "занурення" учня в уявний світ, у певні соціальні і виробничі ситуації;
  • постійне застосування ігрових прийомів;
  • забезпечення негайного зворотного зв’язку, можливість рефлексії;
  • можливість відтворення фрагмента учбової діяльності.
  Крім того, інформаційно-комунікаційні технології навчання поєднуються на уроках з апробованими, результативними технологіями: інтерактивним навчанням, навчанням як дослідження, проектною технологією, проблемним навчанням. Серед видів засобів ІКТ надається перевага навчальним, навчально-ігровим, інформаційно-пошуковим, демонстраційним, тренувальним засобам. Зупинимося детальніше на використовуваних ІКТ, формах роботи з ними, впливові конкретних інформаційно-комунікаційних технологій на формування ключових компетенцій учнів.

ПРЕЗЕНТАЦІЇ.

   Підготовка презентацій з української мови є ефективним методичним прийомом, що допомагає в цікавій формі узагальнювати, відпрацьовувати, повторювати, систематизовувати і створювати нове на основі вивченого. Комп'ютерна програма PowerPoint дає широкий простір для використання мультимедійних можливостей комп'ютера під час вивчення різноманітного матеріалу. Залежно від мети, яка ставиться перед створенням і використанням презентацій, їх можна умовно поділити на демонстраційні, систематизуючі, дослідницькі. Залежно від творчої ідеї, завдяки якій виявляється яскраве індивідуальне обличчя презентації, – на словникові сторінки, презентації – запитання-відповіді. Крім того, створення презентацій – ефективне завдання для самостійної дослідницько-пошукової роботи школярів, яке згуртовує дітей, вчить працювати у групі й нести колективну відповідальність за виконану роботу. Здосвідунавчанняучнівтехнологіїстворенняпрезентаційвиділимокількаважливихмоментів. 
1. По кожній темі, яка пропонується учням для створення презентацій, складається темарій – перелік вужчих за змістом тем. Наприклад, по темі «Дієслово» у 8 класі до пропонованого учням темарію було вміщенотакі теми: “Вид дієслова”, “Часи дієслів”, “Узагальнювана таблиця дієслів”, “Морфологічний розбір дієслова”. Конкретизація теми сприяє більш детальному її дослідженню, дозволяє не переобтяжувати презентацію текстовою інформацією.
2. Групи для створення презентацій формуються, враховуючи рівень сформованості предметних компетенцій школярів, психологічні особливості, міжособистісні стосунки в класному колективі (лідер – актив – пасив). Для перевірки сумісності школярів у новостворених группах пропонується виконання нескладного завдання дослідницького характеру, так званого пілотного завдання. Після його перевірки, якщо потрібно, проводиться корекційна робота для формування груп. Виконуючи такий вид роботи при нагоді стане гра «Мовний футбол». Гра використовується для узагальнення та систематизації знаньучнів з певної теми. Цей варіант навчання найбільш ефективний для одночасного включення всіх учасників в активну роботу.      Ця технологія застосовується для оперативного опитування та спілкування дітей у групах. Клас поділяється на дві команди. Капітани команд - з м’ячем. По черзі виконують мовні удари (тобто ставлять запитання). Питання адресуються конкретно обраному учаснику команди. Якщо опитуваний не знає правильної відповіді на питання, то відповідати мусить капітан. Якщо ж і капітан не в змозі дати правильну відповідь, то команді зараховується гол. Учні заздалегідьг отують запитання та радяться перед грою з тренером (учителем).
      Легко реалізувати таку роботу у групах і за допомогою гри «Намисто» Використання такого виду роботи сприяє тому, що учні, не в змозі ухилитися від виконання завдання, поділяються на чотири групи: перша - «нанизує намисто» зі слів І дієвідміни, друга - добирає слова другої дієвідміни, третя - віднаходить іменники ІІІ дієвідміни і, відповідно, четверта - іменники четвертої дієвідміни. Учитель пропонує по одному початковому слову для намиста кожної групи. По закінченню часу на обговорення кожна группа представляє результати роботи, чиє намисто довше, той і переміг.
І група – верба
ІІ група – барвінок
ІІІ група – мати
ІV група – ім’я
     3. У кожній з новостворених груп учням пропонується розподілитись у три сектори: інформатори (знаходять, класифікують, уточнюють інформацію), генератори ідей (складають план презентації, шукають творчу ідею), комп’ютерні дизайнери – втілюють знайдене й задумане, добирають малюнки, працюють над анімацією і звуком. Оптимізує роботу над створенням і захистом презентацій алгоритм роботи над створенням презентації, алгоритм виступу на захист презентації, оцінний лист.

ПУБЛІКАЦІЇ, ІНФОРМАЦІЙНІ БЮЛЕТЕНІ.

   Це цікава творча форма роботи, яка допоможе учням відчути себе в ролі журналістів, редакторів. Робота над створенням публікацій має багато спільного з презентаційною технологією і сприяє формуванню соціальної, комунікативної, інтелектуальної, креативної, інформаційної, самоосвітньої компетенцій учнів. Працюючи з шаблонами програми Microsoft Office Publisher, учні вчаться знаходити цікаву інформацію за допомогою традиційних і сучасних інформаційних ресурсів, творчо опрацьовувати її, представляти власну позицію, власне бачення проблеми. Виконувати творчі завдання у програмі Microsoft Office Publisher учні можуть як індивідуально, так і в групі.

КОМП’ЮТЕРНИЙ ДИКТАНТ.

   Диктант – давно відома форма перевірки знань, протее його використання у мультимедійному форматі відкриває нові можливості, дозволяє економити час. Серед видів комп’ютерних диктантів віддається перевага самодиктанту, розподільному, вибірковому, асоціативному на уроках мови. Серед видів літературних диктантів, репрезентованих у комп’ютерних технологіях, використовуються портретний, хронологічний, цитатний. Крім того, на уроках української мови та літератури використовуються розробки тестових завдань, електронні підручники, аудіозаписи, відеофільми, мультфільми, перегляд фото слайдів, Інтернет-ресурситощо.
  При підготовці до уроку з використанням інформаційно- комунікаційних технологій варто дотримуватися таких правил:
1. ІКТ – не самоціль, а засіб досягнення мети уроку.
2. Урок із використанням ІКТ повинен відповідати принципам дидактики.
3. Не зупинятись на апробованих, добре знайомих учням формах роботи з комп’ютерними засобами навчання, вивчати можливості ІКТ, знаходити нові форми інтерактивної взаємодії “учень – комп’ютер – учитель”. Адже пізнане – лише невелике віконце у світ нового.


Рішення
Рішення педагогічної ради
1.Створення в школі умов для мотивації педагогів до створення блогів, сайтів
2.Перспективне оновлення комп'ютерної техніки
3.Заступнику директора з навчально-виховної роботи Куліш Г.І.:
3.1 Продовження навчання педагогів школи ефективним у роботі інструментам ІКТ.
3.2 Регулярне оновлення інформації на сайті школи.
3.3 Проведення декади інформатизації, в рамках якої вчителі проведуть для своїх колег відкриті уроки, позакласні заходи з використанням ІКТ.
3.4 Поповнення методичного кабінету школи теки «ІКТ на уроці».
3.5 Здійснювати моніторинг інформаційно-комунікаційної компетентності учителів та впровадження ІКТ в навчально-виховний процес.
4. Головам методичних обєднань:
4.1 Створити тематичну картотеку електронних навчальних і методичних ресурсів з предметів.
4.2 Врахувати в планах методичних об'єднань роботу з розвитку впровадження ІКТ в навчально-виховному процесі на 2015-2016 н.р.
4.3 Заслуховувати на засіданнях МО про впровадження ІКТ на уроках і в позакласній роботі. ( 1 раз на семестр)
5. Учителям – предметникам:
5.1 Використовувати ІКТ при підготовці учнів до ЗНО.
5.2 Використовувати ІКТ з метою стимулювання креативності учнів.
5.3. Використовувати ІКТ в навчальному процесі для підвищення ефективності уроку та розвитку в учнів зальнонавчальних та спеціальних навичок. (постійно)
5.4. Створювати на уроках методичні, психолого-педагогічні умови для формування і прояву в учнів соціальних, інформаційних, комунікативних компетентностей, саморозвитку, самоосвіти, продуктивної творчої діяльності.
5.5. Впроваджувати використання ІКТ під час роботи з обдарованими учнями. .
6.Класним керівникам:
6.1.Спрямувати виховну діяльність на розвиток інноваційної особистості.
6.2.Активізувати й поглибити пріоритети виховної діяльності, спрямовані на формування особистості, здатної до застосування найсучасніших науково-інформаційних технологій.
 

понеділок, 25 травня 2015 р.

Червонополянський НВК

Виступ



     Сучасне життя вносить свої корективи до методики викладання української мови та літератури. Аби урок був цікавий учням, учителеві доводиться освоювати нові методи викладу матеріалу. До нашого життя міцно увійшло таке поняття, як комп'ютер .Без процесу інформатизації освіти вже неможливо уявити сучасну школу.
   Проте, деякі викладачі гуманітарних дисциплін сумніваються в доцільності вживання інформаційних технологій. Такий підхід,звичайно, необґрунтований.Адже використання інформаційних і комунікаційних технологій на уроках української мови та літератури дозволяє:
  • розвинути в учнів творчі здібності, навички дослідницької діяльності, уміння приймати оптимальні рішення;
  • розширити можливості обсягу інформації;
  • сформувати в школярів уміння працювати з інформацією, розвинути комунікативні здібності;
  • підсилити мотивацію навчання;
  • активно залучати учнів до навчального процесу;
  • дати дитині максимально можливий для неї обсяг навчального матеріалу;
  • якісно змінити контроль за діяльністю учнів.
     Але досягти цього нелегко, тому що лише системне й доцільне використання інформаційно-комунікаційних засобів навчання в освітньому процесі дозволяє оптимізувати діяльність вчителя на уроці, тобто підвищити якість навчання школярів за рахунок поліпшення якості діяльності вчителя (викладання предмету).
    Для цього ( і це найважливіше !) кабінет повинен бути оснащений необхідною технікою: комп’ютер, мультимедійний проектор, інтерактивна дошка, медіа тека, постійний доступ до Internet. Про це загальноосвітній школі, особливо сільській, поки що залишається тільки мріяти. Як вихід, пропонується складати розклад для проведення уроків у комп’ютерному класі. Проте це дає змогу лише для епізодичного застосування ІКТ. 
      Завдання, що стоять перед учителем - словесником за умови використання ІКТ,різняться від мети й завдань інших учителів-предметників і передбачають роботу з текстом, з художнім словом, з книгою. Учителеві української мови та літератури необхідно сформувати в учнів міцні орфографічні й пунктуаційні уміння та навички, збагатити словниковий запас учнів, навчити їх володіти нормами літературної мови, дати знання лінгвістичних і літературознавчих термінів. Безперечним помічником у вирішенні цих завдань є ІКТ.
      Можливо, хтось заперечить, що не можна урок зводити лише до спілкування з комп'ютером. Але про це й не йдеться. Звичайно, живе, емоційне слово вчителя -словесника ніколи не замінити машині, нехай навіть найрозумнішій. Та й увесь урок недоцільно будувати на роботі з комп'ютером. Спілкування з розумною машиною не повинне займати більше 15 хвилин уроку. Комп’ютер докорінно змінює характер педагогічної діяльності. Уведення ІКТ в навчальний процес розширює можливостівикладача, забезпечує його такими засобами, які дозволяють вирішувати лінгводидактичні проблеми:
1) удосконалення організації викладання, підвищення індивідуалізації навчання (максимум роботи з кожним учнем);
2) ІКТ можуть допомогти в ліквідації прогалин у знаннях, що виникли через пропуск уроків;
3) підвищення продуктивності самопідготовки учнів після уроків;
4) прискорюється тиражування і доступ до всього того, що накопичене в педагогічній практиці;
5) можливість зібрати дані за індивідуальною та колективною динамікою процесу навчання. 
      Інформація буде повною, регулярною й об'єктивною.
   Практика показує, що учні охоче йдуть на заняття з використанням ПК, мультимедійних засобів, у школярів виробляється стійкий інтерес до таких уроків, менше розсіюється увага, оскільки існує зворотний зв'язок вчителя з учнями.
   Дітей зацікавлюють нові умови, невимушеність обстановки, сааме спілкування з комп'ютером. З пасивного сприймання навчання перетворюється на активний процес, і чим більше розумових зусиль докладає учень, тим продуктивнішою стає його діяльність. Усі розумові операції учнів супроводжуються практичними діями.
   Систематичне використання ПК на уроці дає змогу говорити про цілий ряд позитивних моментів: 
  • підвищення рівня використання наочності на уроці;
  • підвищення продуктивності уроку; 
  • відбувається актуалізація пізнавальних інтересів учнів; 
  • учитель, який створює або використовує інформаційні технології, мусить звертати величезну увагу на логіку викладу начального матеріалу, що сприяє підвищенню рівня знань учнів;
    На уроках з ІКТ кожен учень працює в індивідуальному темпі і за індивідуальною програмою, тут можна легко застосовувати принцип диференціації. Слабкий учень може за бажання повторити матеріал стільки разів, скільки необхідно, і робить він це з більшим бажанням, ніж на звичайних уроках. Сильні учні отримують важчі варіанти завдань або консультують слабких.
    ПК - унікальний засіб наочності, адже забезпечує учнів активною взаємодією з динамічними таблицями, опорними схемами і сигналами, алгоритмами, комп'ютер володіє здатністю методично яскраво представити мовну наочність, «матеріалізувати» її за допомогою кольору, графіки, системи підкреслення, динаміки зображення, ефекту мерехтіння, звуку, піктографії, «пожвавлення» ілюстрацій і так далі. Завдяки постійному
зворотному зв'язку інформаційного й контролюючого характеру школярі набувають можливості коректувати свою навчальну діяльність.
  Учні також вчаться редагувати тексти, набирають самі тексти своїх творчих, роблять комп'ютерні малюнки. Старшокласники оформляють свої доповіді, реферати за допомогою комп'ютера, виконують малюнки, схеми, допомагають робити тести, дидактичний матеріал.
  До найбільш ефективних форм представлення матеріалу з літератури слід віднести мультимедійні презентації. Дана форма дозволяє подати навчальний матеріал як систему яскравих опорних образів, наповнених вичерпною структурованою інформацією в алгоритмічному порядку. У цьому випадку задіюються різні канали сприйняття, що дозволяє закласти інформацію не лише у фактографічному, але й в асоціативному вигляді в пам'яті учнів.         Виклад навчального матеріалу у вигляді мультимедійної презентації скорочує час навчання, дозволяє поглибити зміст уроку, його результативність і викликати інтерес до матеріалу, що вивчається.
     Практикую комп’ютерні тести під час перевірки засвоєння учнями змісту художнього твору, що дає можливість швидко й об’єктивно оцінити кожну дитину, показати, на що слід звернути увагу чи змусити до повторного читання.
      Надзвичайно ефективним є використання такого виду тестів у ході підготовки учнів 11 класу до ЗНО.
   Активно використовую у своїй роботі інтернет-ресурси. З їх допомогою можна створити портретні галереї і фонотеку: зробити записи виконання творів самими авторами або майстрами художнього слова, підібрати відеофрагменти.
     Робота з програмою Microsoft Publisher дозволяє отримати реальний продукт своєї діяльності у вигляді газети, журналу, буклету і т. ін. 
Вона використовується для: 
  • оформлення результатів групової роботи;
  • випуску газети, інформаційного листка.
      Використання ІКТ є ефективним під час підготовки та проведення вчителем різних форм уроку: мультимедійної шкільної лекції, уроку - спостереження, уроку - семінару, уроку - практикуму, уроку – віртуальної екскурсії. Організація таких екскурсій можлива на природу, до музею, на батьківщину письменника.
      Отже, використання ІКТ на уроках української мови та літератури дозволяє вчителеві:
  • наповнити уроки новим змістом;
  • розвивати творчий підхід до сприйняття навколишнього світу, допитливість учнів;
  • формувати елементи інформаційної культури;
  • прищеплювати навички раціональної роботи з комп'ютерними програмами;
  • підтримувати самостійність в освоєнні комп'ютерних технологій;
  • іти в ногу з часом.
     Сучасний педагог повинен уміти працювати з новими засобами навчання хоча б заради того, аби забезпечити одне з найголовніших прав учня - право на якісну освіту. Використання ІКТ вносить істотні зміни у діяльність педагога та розвиток учня як особистості, ставить нові вимоги до професійної майстерності викладання предмета у комп’ютерному класі, вимагає чіткої організації та індивідуальної роботи з кожним учнем під час навчально-виховного процесу. У своїй діяльності прагнемо урізноманітнювати уроки, робити вивчення мови і літератури неповторним, пам’ятаючи слова Олеся Гончара, що бути у вічному пошукові – це значить "шукати енергію слова в енергії душі". Вчителю суджено бути пошуковцем, винахідником, а відтак, слід сповна усвідомити сутність змін, які приносить новий час, аби підготувати людину до життя в нинішньому столітті. Від здатності вчителя дати гідну відповідь на виклики ХХІ століття залежатимуть долі мільйонів поки що маленьких українців, та й, власне, майбутнє самої України.
Список використаної літератури
  1. Алборова С.З. Телекоммуникации как средство развития познавательного интереса учащихся: Автореф…дис. канд. пед. наук: 13.00.01 /
  2. Інформатизація середньої освіти: програмні засоби, технології, досвід, перспективи / Ред. В.М. Мадзігон та Ю.О.Дорошенко. – К.: Наукова думка, 2003.
  3. Освітні технології: Навчально-методичний посібник / О.М.Пєхота, А.З.Кіктенко, О.М.Любарська та ін.; за заг. ред. О.М.Пєхоти. – К.: А.С.К., 2001.
  4. Сороко Н.В. Реалізація діяльнісного підходу при комп’ютерному навчанні в умовах оновлення мовної освіти в Україні // Засоби і технології єдиного інформаційного освітнього простору: Зб. наук. праць / За ред. В.Ю. Бикова, Ю.О.Жука. – К.: Атіка, 2004.
 
Виступ підготувала 
вчитель української мови та літератури
 Самойленко Л.І.
Протокол. Рішення
Витяг
засідання педагогічної ради
Червонополянського НВК
«загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад»
 від 06 травня 2015 року                                                                                                 № 5                  
Присутні: 13 чоловік

Порядок денний:
1.Інформаційно – комунікаційні технології у навчально – виховному процесі:
1.1.Використання ІКТ на уроках хімії;
1.2.Використання ІКТ на уроках біології як умова підвищення якості сучасної освіти;
1.3.Використання ІКТ на уроках української мови та літератури.

СЛУХАЛИ:по першому питанню заступника директора з навчально – виховної роботи Магденко Людмилу Андріївну, яка звернула увагу присутніх на актуальності проблеми використання інформаційно – комунікаційних технологій в урочний та позаурочний час в навчально – виховному процесі.

ВИСТУПИЛА: по першому питанню вчителя хімії Свид Світлана Володимирівна, яка в своєму виступі висвітлила питання використання ІКТ на уроках хімії, звернувши увагу на переваги у використанні комп’ютерних технологій на уроках хімії.

ВИСТУПИЛА: вчитель біології Олексієвець Катерина Сергіївна, яка у своїй доповіді розповіла про найбільш ефективні форми застосування комп’ютерних технологій на уроках біології - мультимедійні презентації.

ВИСТУПИЛА:вчитель української мови та літератури Самойленко Лариса Іванівна з питання особливостей використання ІКТ на уроках української мови та літератури.

Рішення педагогічної ради:
1.Усім вчителям:
1. 1.Ефективно використовувати інформаційно комунікаційні технології на уроках та в позаурочний час.
1.2.Забезпечувати виявлення обдарованих учнів, створення їх індивідуальної освітньої траєкторії.
1.3.Забезпечувати рівний доступ до знань та інформації всіх учасників навчально – виховного процесу.
1.4.Кабінет інформаційних технологій використовувати на максимальну потужність з усіх навчальних дисциплін.
1.5.Врахувати в планах методичних обєднань роботу з розвитку впровадження ІКТ у навчальний процес.


Голова педагогічної ради: О. В.Вергун
Секретар: К. С.Олексієвець

Помічнянська ЗШ І-ІІІ ступенів №3

Протокол


«У ХХІ столітті неграмотним вважається вже  
не  той, хто не вміє читати і писати, 
а той, хто не вміє вчитися, довчатися і перенавчатися»
                                                                                                             Елвін Тофлер

Мета: 
  • обговорити проблему щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання як умову підвищення якості сучасної освіти;
  • проаналізувати роботу вчителів – предметників з данного питання;
  • намітити шляхи розв’язання проблеми з використання ІКТ в навчальному процесі;
  • підвищити кваліфікацію та рівень інформованості педагогів з проблем використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі, та формування інформаційної культури педагогічних працівників

Завдання:
  • актуалізація знань учасників про використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій;
  • напрацювання банку ідей щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі;
  • розвивати у педагогів навички використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі;
  • показати шляхи практичного застосування отриманої інформації.
Форма проведення: педагогічна рада-конференція
      Особливості проведення: педагогічна рада – конференція поєднує якості й педагогічної ради, і наукової конференції. Проводиться педрада такої форми у вигляді серії коротких (до 10–15 хв.) доповідей, що містять підсумки творчої, навчально - виховної, науково - методичної роботи педагогів і керівника. Творчий обмін досвідом – суть педради-конференції.
    Педрада складається з декількох частин: з основного повідомлення й діалогу, який організовує адміністрація з групою фахівців (вчителями -предметниками, психологом, вихователями тощо). Їхні відповіді на задані питання будуть спонукувати інших учасників розбудовувати тему, висловлюючи свою думку. По закінченні ухвалюються відповідні рекомендації.
Рекомендації виступаючим на педагогічній раді
1. Дотримуйтеся регламенту.
2. Виступайте за суттю питання, що обговорюється, давайте конкретні пропозиції щодо цього рішення.
3. Підтримуйте спокійну та ділову обстановку.
4. Критичні зауваження подавайте об’єктивно й обґрунтовано.
5. Критичні зауваження подавайте як чинник, що сприяє якості Вашої роботи й праці всього педколективу.
6. Поважайте думку колег.
Вимоги до виступу
1. Конкретність.
2. Чіткість.
3. Аргументованість.
4. Лаконічність.
5. Проблемність.
Протокольна частина

Порядок денний

1. Переваги і проблеми впровадження в навчально-виховний процес засобів ІКТ.
Заступник директора з НВР Осипенко Т.О.
2. Перевернуте навчання.
Учитель математики Баранова С.Л.
3. Особливості проведення уроків географії та використання педагогічних програмних засобів за допомогою ІКТ
Учитель географії та економіки Бурорічна Т.Д.
4. Використання інтерактивної мультимедійної дошки на уроках та позакласних заняттях з фізики.
Учитель фізики та астрономії Скороход Т.Ю.
5. Медіаосвітні веб-квести як технологія поглибленого вивчення літератури
Учитель світової літератури Мєркунова Н.О.
6. Бібліотека – інформація – читач
Провідний бібліотекар Ружанська Т.В.
Завершальна частина
1. Ухвалення проекту рішення педради.
2. Підсумки роботи педагогічної ради.

1. Заступник директора з навчально-виховної роботи Осипенко Т.О. у своєму виступі наголосила на те, що людство завжди намагалось використовувати всі можливості наявних сучасних технологій для навчання підростаючого покоління. Тому й не дивно, що створення комп'ютера понад 60 років тому буде записане в історію як подія світового значення. Адже поява комп'ютера, здатного до переробки колосальних обсягів інформації, наблизила перехід суспільства на якісно новий ступінь розвитку - інформаційне суспільство. За часи незалежності в Україні напрацьовано досить вагому нормативно-правову базу з питань інформаційної діяльності та комунікаційної взаємодії в суспільстві: закони „Про інформацію“, „Про телекомунікації“, „Про авторське право і суміжні права“, „Про національну програму інформатизації“, а також постанови Кабінету Міністрів України, накази центральних органів виконавчої влади. Крім того, у 2006 році Верховна Рада України затвердила „Національну стратегію розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2006-2015 роки“, складовою частиною якої є план створення загальнодержавної інформаційної системи в сфері культури, а також збереження вітчизняної культурної спадщини за допомогою її електронного документування.
    Впровадження ІКТ у сферу освіти має сенс, якщо це дозволяє створити додаткові можливості та організаційно-технічні ресурси. А це, у свою чергу, означає доступ до значного обсягу навчальної інформації; наочну форму подання матеріалу, що вивчається; підтримку методів активного навчання; модульний принцип побудови, що дозволяє тиражувати окремі складові частини ІКТ; підтримку ІКТ відповідним інструментальним програмним забезпеченням.
    Впровадження в навчальний процес засобів ІКТ може розв’язати найрізноманітніші завдання:
  • повідомлення знань,
  • контроль за процесом їх засвоєння,
  • демонстрація ілюстративного матеріалу як в статиці, так і динаміці;
  • зіставлення результатів навчання і вказівок щодо подальшого навчання залежно від проявлених розбіжностей з еталоном;
  • зберігання інформації у вигляді банків даних з конспектами занять, документами планування дидактичних ігор й ігрових завдань, списків літератури, навчальних і контролюючих програм, комплексів загально-розвивальних вправ тощо;
  • вести контроль, облік і аналіз динаміки розумового розвитку учнів;
  • допомагати в математично-статистичній обробці результатів досліджень;
  • моделювати педагогічний та навчальний процес і т.д.
Найбільшою проблемою традиційного навчання є низька динаміка та часткова відсутність елементів інтерактивності та наочності. Сучасні інформаційні технології дозволяють нейтралізувати ці недоліки. Крім того, дидактичні можливості комп’ютера сприяють зацікавленості учнів до навчання. Однак необхідно пам'ятати, що можливі негативні наслідки, пов'язані з активним вторгненням у природний внутрішній світ людини штучних, ілюзорних вражень від екранних віртуальних сюжетів та взаємодії з ними. Небезпека може полягати і в навмисному маніпулюванні свідомістю молодої людини, нехтуванні допустимими нормами безпечних режимів роботи з комп'ютером. У зв'язку з цим зростає актуальність досліджень психолого-педагогічного впливу та медичних наслідків застосування інформаційно-комунікаційних засобів для фізичного та психічного розвитку учнів. Комп'ютеризація може призвести до формування егоїстичних нахилів у людини, індивідуалізму, приглушує почуття колективізму, взаємодопомоги. Тому, впровадження засобів інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес має здійснюватись виважено та бути ретельно підготовленим і продуманим.
   Інформаційно – комунікативні технології навчання досить перспективні для підвищення творчої активності. Учень відходить від позиції об’єкта навчання, отримувача готової навчальної інформації, стає активним суб’єктом навчання, він може самостійно здобувати необхідну інформацію і навіть вміти винайти, сконструювати необхідні для цього способи дій.         Водночас при всіх позитивних аспектах потрібно відзначити, що нині методика використання інформаційно-комунікативних технологій у викладанні гуманітарних дисциплін перебуває у стадії розроблення.
    Існує реальна загроза перетворення викладання історії на формальне механічне відтворення фактів з використанням ефектного відеоряду. Часто величезний вибір ілюстративного матеріалу в Інтернеті й на компакт-дисках у ході підготовки до уроку призводить до необґрунтованого збільшення його кількості на шкоду іншим формам роботи. Подібні уроки перетворюються в монолог учителя, втрачається зворотний зв’язок з учнями. У цій ситуації важливо використовувати комп’ютерні технології не тільки як наочний посібник, таку собі „історію в картинках”, а й для розвитку, наприклад, уміння складати логічні схеми, розкривати причинно-наслідкові зв’язки, закономірності подій і явищ громадського життя тощо .
Вважаю, що в курсі вивчення гуманітарних предметів важливо зберегти проблемні уроки з елементами дискусії. Загалом, усі прийоми, які успішно розроблені в нашій дидактиці, не повинні бути відкинуті й забуті, а якісно поліпшені та ефективніше використані з метою підвищення пізнавальної активності учнів на уроках історії. Одним із засобів цього процесу якраз і є впровадження сучасних комп’ютерних технологій на уроці.
    Серед причин, що стримують використання інформаційно-комунікаційних технологій в школі, в першу чергу називаються організаційні та технічні – відсутність вільного доступу до комп’ютерного обладнання, труднощі із своєчасним ремонтом, проблеми із поділом класу на підгрупи при проведенні занять з використанням інформаційно-комунікаційних технологій та інші.
     Однак головні проблеми – це проблеми психолого-педагогічні. Вони полягають у низькому рівні готовності керівників ЗНЗ до використання ІКТ в управлінні школою, відсутності науково обґрунтованої методики використання ІКТ при проведенні занять з конкретних навчальних дисциплін, недостатньої забезпеченості навчальних закладів як кількісно, так і якісно педагогічними програмними засобами. Ось частина проблем, без розв’язання яких неможливо позитивно вирішити питання в цілому.
     Існуючі недоліки та проблеми застосування ІКТ:
  • відсутність комп'ютера в домашньому користуванні у частини учнів і вчителів, час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у всіх школах;
  • у вчителів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;
  • недостатня комп'ютерна грамотність учителів;
  • відсутність тісного контакту з учителем інформатики;
  • у робочому графіку вчителів не відведено час для дослідження можливостей Інтернет;
  • існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративних методів
    Враховуючи всі позитивні та негативні наслідки використання інформаційно-комунікаційних засобів можна зробити висновок, що вони є ефективними за умови поєднання з традиційними методами.

2. Власним досвідом використання цікавих моделей навчання поділилася учитель математики Баранова С.Л., яка познайомила усіх членів педагогічної ради з концепцією «перевернутого класу» (flipping classroom). Пасивне прослуховування лекцій відходить у минуле, але що приходить на зміну? Як правило, під час лекції засвоюється не більше 15-20% інформації. А чого ще можна чекати від пасивного слухання? Втім, архаїчним формам у спину завжди дихають інновації, і сьогодні однією з найбільш цікавих моделей навчання є концепція «перевернутого класу» (flipping classroom).
  Як виглядає традиційний освітній процес? Починається урок, учні з увагою і трепетом дивляться на вчителя і той нарешті являє своє слово, яке триває від 5 хвилин до нескінченності.   Потім - виконання завдань, знову слово вчителя і лише після цього діти отримують довгоочікуване домашнє завдання, з яким справляються вдома поодинці. Не вражає? Але саме така модель домінує сьогодні в більшості шкіл.
    Що ж відбувається у «перевернутому класі»? Суть методу в тому, що з лекційним матеріалом та презентаціями діти знайомляться удома, переглядаючи підготовлені педагогом тематичні відеоролики в Інтернеті. А традиційне домашнє завдання вони виконують на наступний день в класі, беручи участь в індивідуальній та груповій діяльності, спілкуючись з однокласниками і викладачем. Простіше кажучи, основні навчальні дії помінялися місцями: те, що раніше було класною роботою, освоюється сьогодні в домашніх умовах, а те, що колись було домашнім завданням, стає предметом розгляду в класі.
  Серед популярних форм класної роботи в такій моделі - виконання вправ, дискусії та презентація проектів. Таким чином, на уроці акцент зміщується від оглядового знайомства з новою темою в бік її спільного вивчення і дослідження.
   Питання, що виникають в учнів під час перегляду підготовлених роликів, стають хорошим стимулом розвитку пізнавальної активності. При цьому час уроку іде не на запам'ятовування матеріалу, а на більш глибоке розуміння і аналіз. При цьому відсутність необхідності донести інформацію всьому класу дозволяє вчителеві більше уваги приділяти окремим учням або невеликим групкам у тому випадку, якщо у них виникли проблеми з розумінням.
   Ця модель була розроблена кілька років тому Джонатаном Бергманом і Аароном Семсом.       Згодом нею зацікавилося величезна кількість педагогів з усього світу. Наприклад, сьогодні існує ціле співтовариство «перевернутих педагогів», яке налічує близько 16 000 членів. Деякі з послідовників беруть участь у розвитку та вдосконаленні цієї моделі. Так, наприклад, Брайан Бенетт, використовуючи концепцію «перевернутого класу», прийшов до висновку, що в класній роботі необхідно враховувати особливості дітей: адже хтось більше любить читати, хтось - слухати, а хтось писати. На основі подібних особливостей педагог групує учнів за інтересами для виконання тих чи інших завдань, а потім змішує їх для того, щоб вони могли поділитися досвідом і допомогти своїм однокласникам освоїти новий вид сприйняття інформації.
    Поняття перевернутого навчання спирається на такі ідеї, як активне навчання, залучення учнів у спільну діяльність, комбінована система навчання.
   Чи можливе таке в рамках традиційного уроку? Звичайно, але з певними обмеженнями. Великий плюс «перевернутого класу» полягає в тому, що на урок діти приходять підготовленими. У них була можливість вивчити відеоматеріали по темі уроку вдома, причому в тому темпі, який їм підходить, з можливістю затримуватися на найбільш складних для сприйняття місцях. З непідготовленими дітьми або з дітьми, які тільки-тільки познайомилися з темою запропонована Бенеттом модель навряд чи буде працювати - максимум в півсили.
   Звичайно, крім плюсів, у моделі є і суттєві недоліки. Як, наприклад, бути з дітьми, у яких немає комп'ютера або виходу в Інтернет? Або як зробити відеоконтент, який приваблював би учнів? І, нарешті, як організувати навчання в рамках моделі перевернутого класу, щоб воно відповідало вимогам до рівня знань, умінь і навичок учнів, пропонованим шкільними програмами?
    Втім, ці та подібні питання з тим же успіхом можна задати і іншим нестандартним підходам, що з'явилися на арені педагогічної діяльності в останній час.
Тут важливо інше. З кожним роком з'являються все нові підходи до організації навчального процесу, більшість з яких тісно пов'язані з розвитком нових технологій. Ігнорувати державі та школі цей факт - все одно, що рубати сук, на якому сидиш. Тому чи не краще перейти від критики до спроб створити необхідні умови для впровадження інновацій, що з'являються у сфері освіти. У будь-якому випадку - час іде. І якщо сьогодні ще залишилися ті, хто задовольняється крейдою, дошкою і власною харизмою, то не факт, що завтра це зможе утримати увагу хоча б 1% дітей.
    У своїй роботі я використовую елементи перевернутого навчання. На власному блозі у розділі "Моїм учням" розміщую матеріали до окремих уроків. Використовуючи цей метод, я побачила, що учні стали активними, перестали боятися висловлювати власну думку, почали краще засвоювати матеріал, а головне – зріс інтерес до математики як навчального предмета.
    Особистість можна сформувати тільки використовуючи активні методи та форми навчання, не нав'язуючи, а спрямовуючи процес навчання, мотивуючи дії учнів.

3. Роботу педагогічної ради продовжує учитель географії та економіки Бурорічна Т.Д., яка вважає використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) ефективною формою вивчення наук природничого напряму, а саме творчі проекти учнів. Ці проекти спрямовані на самостійну діяльність учнів – парну, групову або індивідуальну.
   Під час створення таких презентацій вирішується ціла низка різнорівневих дидактичних, виховних та розвивальних завдань:
  • Соціальні. Це вміння працювати в групі, брати на себе відповідальність за виконання завдання, набуття навичок у прийнятті рішень.
  • Інформаційні. Вміння самостійно здобувати, аналізувати , використовувати інформацію, користуватися інформаційними технологіями.
  • Комунікативні . Вміння спілкуватися у колективі, групі
  • Самоосвіти та саморозвитку. Вироблення потреби і готовності постійно навчатися в групі, або індивідуально.
  • Компетенції. Дослідження проблеми та отримання конкретного результату.
  • Учні повинні вміти:
  • Використовувати літературні джерела навчальної і додаткової інформації.
  • Використовувати матеріали обліку.
  • Статистичні дані.
  • Картографічні проекції.
  • Географічні зображення.
  • Учні повинні оволодіти:
  • Прийомами збирання.
  • Прийомами опрацювання.
  • Прийомами аналізу відомостей.
  • Прийомами формування.
  • Прийомами програмування явищ і параметрів.
Завдання вчителя:
  • Опрацювати відповідну літературу з теми дослідження.
  • Вивчити методику презентацій при вивченні географії та в позакласній роботі.
  • Створювати умови для розкриття природних задатків учнів, забезпечити розвиток особистості природним шляхом.
  • На основі результатів і практичного аналізу презентацій визначити шляхи ефективного впровадження їх у навчально-виховному процесі.
  • На основі взаємозв’язку географії з іншими науками, впроваджувати спільні презентації .
    Проблема, над якою працює Тетяна Данилівна: «Використання презентацій як різновиду інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) на уроках географії»
Урок – це основна форма отримання знань учнями. Провести урок на сучасному етапі стало набагато складніше і важче, ніж це було раніше. Великою допомогою в підвищенні ефективності учбового процесу, його оптимізації є дидактичний принцип навчання – наочність. Мова йде про таку наочність, яка мала б великий простір для творчої самостійної діяльності учнів на всіх етапах засвоєння знань, яка була б із багатьма невідомими, які необхідно розпізнати, розкрити і засвоїти. Наочність, вважає учителька, повинна бути і такою, яка б без примусу будила внутрішній стимул до пізнання, щоб запропонований зміст навчального матеріалу , його розкриття і його засвоєння знаходилося б у тісному зв’язку з раніше засвоєними знаннями. Вона повинна не тільки демонструватися, до неї повинні ставитися проблемно-пізнавальні запитання і завдання. Ілюстративний і дидактичний матеріал має велике значення в підвищенні ефективності уроку.
    Головне завдання вчителя полягає не тільки в забезпеченні засвоєння кожною дитиною наукових знань, а й у тому, щоб кожна з них оволоділа самою навчальною діяльністю.
Основний шлях розв’язання цієї проблеми – зміна традиційних технологій навчання. Це навчання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ).
Будуючи конспект чи опорну схему, Буро річна Т.Д. зосереджує увагу на найголовнішому навчальному матеріалі в темі. Система роботи із застосуванням презентацій полягає у розділі навчального матеріалу на великі смислові блоки та у можливості кількаразового повтору інформації. А результатом цього є поглиблення знань, умінь та навичок учнів.
Починаючи з перших уроків вивчення загальної географії у 6 класі учні вчаться разом з учителем, набуваючи потрібних знань. А географія – предмет, який дає широкі можливості для використання ІКТ.
    Під інформаційно-комунікаційними технологіями навчання розуміють сукупність методів, форм і засобів навчання, які базуються на використанні сучасних комп`ютерних засобів і спрямованих на ефективне досягнення поставлених цілей навчання в даній предметній області.
У межах викладання географії, разом із традиційними технологіями навчання, закладено величезні можливості для застосування комп’ютерних технологій, насамперед, загальнодоступних засобів MS Office: текстовий редактор MS Word, програми MS Power Point, MS Explorer, MS Photoshop. Вважаю, що вчителю географії потрібно використовувати програму MS Map Point для впровадження геоінформаційних систем під час створення динамічних картографічних об’єктів.
   Дидактичними можливостями інформаційно-комунікаційних технологій Тетяна Данилівна вважає:
  • індивідуалізацію навчального процесу,
  • високий ступінь наочності під час вивчення географії;
  • пошук необхідних ресурсів для занять (Інтернет тощо);
  • можливість моделювання природних процесів і явищ;
  • організацію групової роботи;
  • забезпечення зворотнього зв’язку в процесі навчання;
  • контроль та перевірку засвоєння навчального матеріалу.
     У процесі роботи вибір способів використання ІКТ залежить від поставлених керівником дидактичних завдань. Комп’ютер у навчальному процесі виконує декілька функцій: він є засобом спілкування, створення проблемних ситуацій, партнером, інструментом, джерелом інформації, контролює дії учнів і надає їм нові пізнавальні можливості.
Розглянемо спільні аспекти реалізації таких проектів, як створення презентаційних слайдів на задану тему. Школярі, що беруть участь в проекті, залежно від своїх інтересів і нахилів беруть на себе ті або інші функції при створенні презентації: наповнення, дизайн, програмування. Викладач допомагає учням в найбільш складних питаннях, працює з ними «в команді», при цьому бере на себе роль координатора, а не начальника. В ході реалізації проекту закріплюються отримані знання, школярі вчаться працювати спільно, набувають відповідальності і креативних навиків. І, звичайно, дістають можливість гордитися кінцевим результатом.
     Прикладами презентацій, які використовуються на уроці є:
  • візитки країн (10, 7 клас),
  •  вивчення оболонок Землі (6 клас).
      Цікавими є презентації узагальнюючих уроків, наприклад, «Чи знаєш ти атмосферу» - 6 клас, «Найрозумніший» - 7 клас, «Ігри патріотів» - 8-9 класи (чи знаєш ти Україну), «Україна у співдружності європейських держав» - 10 клас.
У своїй роботі Буро річна Т.Д. також використовує метод проектів, який насамперед, передбачає певну сукупність навчально-пізнавальних прийомів, що дозволяють вирішити ту чи іншу проблему шляхом самостійних дій учнів з обов»язковою презентацією отриманих результатів.
     Так, учні старших класів багато років поспіль є учасниками та переможцями Всеукраїнського конкурсу – захисту науково-дослідницьких проектів при Малій Академії наук України:
      Так, 2014-2015н.р. учні 10-х класів мають такі результати участі у цьому конкурсі:
Денисенко Карина, тема роботи «Роль бджіл у моніторингу довкілля» - переможець районного та учасник обласного етапу конкурсу;
Марчинська Олена з роботою «Нітрати – токсичні речовини» - переможець обласного та учасник Всеукраїнського туру конкурсу;
Плигін Олександр, тема роботи «Сланцевий газ та екологічні проблем пов’язані з його використанням» - переможець обласного туру конкурсу
Штукатурова Наталія , «Сидерати – лікарі грунту» - переможець районного та учасник обласного туру конкурсу-захисту.
Метод проектів як метод навчання відповідає основним положенням системи освіти: формує критичне і творче мислення як пріоритетні напрямки інтелектуального розвитку людини.

4. Учитель фізики та астрономії Скороход Т.Ю. у своєму виступі визначила форми використання ІКТ на уроках фізики та астрономії. З появою в роботі вчителя комп'ютера та Інтернету значно підвищуються можливості вчительської самоосвіти . З'являються нові теми, цікаві завдання та способи їх реалізації. Нагадаємо, що мета і в цьому випадку залишається колишньою - «Підвищення ефективності навчання».
    У процесі викладання фізики інформаційні технології можуть використовуватися в різних формах. Використовувані Тетяною Юрієвною напрямки можна представити у вигляді таких основних блоків:
  • мультимедійні сценарії уроків;
  • перевірка знань на уроці;
  • позаурочна діяльність.
    Мультимедійні сценарії уроків. Одна з переваг використання ІКТ є різке збільшення часу самостійної роботи. Такий процес навчання дозволяє розвивати мислення, активізувати розумові процеси. Робота буде творчою, якщо в ній проявляється власний задум учнів, ставляться нові завдання і самостійно вирішуються за допомогою знову видобуваються знань.
   Які нові способи самореалізації відкриваються перед вчителем за умови використання комп'ютера та Інтернету ?
      Поняття “інформаційно-комунікаційні технології” (ІКТ) не є однозначним.
   Узагалі ІКТ можна визначити як сукупність різноманітних технологічних інструментів і ресурсів, які використовуються для забезпечення процесу комунікації та створення, поширення, збереження та управління інформацією.
     Під технологічними інструментами та засобами мають на увазі комп’ютери, мережа Інтернет, радіо- та телепередачі, а також телефонний зв’язок.
  • Розробка системи уроків в електронному вигляді з даної теми;
  • Розробка пакету стандартного поурочного планування з теми чи групи тем.
  • Комплект дидактики з предмету (самостійні, практичні і контрольні роботи).
  • Розробка комплекту роздаткового матеріалу з предмету (картки , завдання і питання з предмету) .
  • Створення (наявність) глави або сторінки електронного підручника.
  • Створення термінологічного словника з предметної теми, главі.
  • Створення збірника предметних кросвордів.
  • Розробка комплекту тематичних класних годин, батьківських зборів чи позакласних предметних заходів ( пізнавальні ігри, конкурси) .
  • Розробка пакету олімпіадного матеріалу для підготовки учня.
  • Розробка проекту організації і занять гурткової роботи .
  • Пакет адміністративної документації класного керівника .
  • Пакет адміністративної документації методичного предметного об'єднання.
  • Пакет матеріалів за однією з педагогічних технологій ( інтерактивної, диференційованої, блочної, випереджувальної та ін.).
  • Проект особистої методичної веб-сторінки.
  • Проект веб-сторінки педагогічного колективу навчального закладу.
  • Проект веб-сторінки колективу навчального закладу.
  • База даних питань і завдань з предмету, по главах.
  • Пакет психолого-педагогічних матеріалів для вчителя.
  • Пакет сценаріїв уроків із застосуванням інформаційних технологій.
Інформаційні технології здатні:
  • стимулювати пізнавальний інтерес дітей,
  • надати навчально-виховній роботі проблемний, творчий, дослідницький характер і розвивати самостійну діяльність школярів,
  • забезпечувати навички діяльності учня стосовно інформації, що міститься в навчальних предметах і освітніх областях, а також в навколишньому світі,
  • за допомогою реальних об'єктів (телевізор, магнітофон, комп'ютер) та інформаційних технологій (відеозапис, ЗМІ, Інтернет), формувати вміння дітей самостійно шукати, аналізувати і відбирати необхідну інформацію, організовувати, перетворювати, зберігати і передаватиїї,
  • сприяти соціальній адаптації дитини до школи, впливати на її відносини з однокласниками. Оволодіння комп'ютером благотворно впливає на формування особистості дитини і надає її більш високий соціальний статус.
Використання ІКТ у роботі педагога дає можливість:
  • самоосвіти педагога, підвищення його професійного рівня;
  • навчатися і здобувати знання, вміння та якості, необхідні сучасній людині;
  • отримувати найсучаснішу інформацію по темі, оновлювати навчальний та дидактичний матеріал;
  • мати доступ до методичної бази розробок;
  • спілкуватися з колегами на різних форумах;
  • отримувати кваліфіковані консультації та поради експертів;
  • публікувати свої матеріали;
  • брати участь в обговоренні опублікованих матеріалів;
  • брати участь в професійних конкурсах, вебінарах*.
    Тетяна Юріївна використовує комп’ютерні технології для візуалізації процесів та явищ природи, моделювання. Вважає актуальною проблему інформатизації навчального процесу. Серед існуючих комп’ютерних засобів навчання впроваджує: презентації, електронні енциклопедії, програми-тренажери, системи віртуального практикуму, програмні системи контролю знань, електронні підручники. Все це дає можливість для:
  • підвищення мотивації навчальної діяльності за рахунок мультимедійних технологій:    анімаційного та звукового супроводу, гіперпосилань і т.д;
  • забезпечення поліваріативності, різнорівневості діагностичних завдань;
  • здійснення дистанційного навчання завдяки мобільності комплексів;
  • використання одночасного матеріалу різних рівностей складності;
  • здійснення змістовної процесуальної керуючої та діагностичної функцій.
        На уроках астрономії ІКТ впроваджується завдяки використанню програм Redshift-3, Celestia та Stellarium – віртуальні астрономічні обсерваторії.

5. Учитель світової літератури Мєркунова Н.О. ознайомила усіх присутніх з медіаосвітніми веб-квестами як технологією поглибленого вивчення світової літератури. Учителька наголосила, що зараз є багато педагогічних технологій навчання, які забезпечують самостійну роботу учнів.     Враховуючи значні обсяги інформації, необхідність їх обробки і передачі, потрібно інтегрувати ці педагогічні технології з інформаційно-комунікативними технологіями (ІКТ), використанням Інтернету.
    Зважаючи на те, що у старших класах особливе місце займає дослідницька роботаучнів, заслуговує на увагу інтеграція методу проектів з використанням Інтернету та рольових ігор. Такий вид проектів називають Веб-квестом. (від англ. Quest - пошук, пригода).
     Медіаосвітні квести – це нова й перспективна технологія в медіадидактиці. Слід відзначити можливості застосування веб-квестів на всіх етапах проходження мовного матеріалу в освітньому процесішколи. Вони будуть ефективними як при закріпленні матеріалу і перевірці знань з пройденої теми, так і на етапі формування навичок пильного прочитання літературного твору
    Існує багато визначень Веб-квестів, але найдоцільнішим вважаю визначення російського педагога А. Хуторського: «Веб-квести – це Веб-сторінки з певної тематики на освітніх сайтах, що з’єднані гіперпосиланнями із сторінками інших сайтів «Всесвітньої павутини WWW».
Концепція веб-квестів була розроблена в США в Університеті Сан-Дієго в середині 90-х років професорами Б.Доджем і Т.Марчем. Швидкими темпами нова технологія завоювала популярність, як серед американських, так і європейських педагогів (Dodge B., March T., Lamb A., Bauer-Ramazani Chr.), а з кінця 90-х років стала поширюватися в Росії та Україні
Характерними особливостями Веб-квесту, що відрізняють його від інших технологій, зокрема від методу проектів, є такі:
1)заздалегідь визначаються ресурси, в яких є інформація, що необхідна для розв’язання проблеми (Вони можуть бути в будь-якому вигляді (в електронному вигляді – на компакт-дисках, відео- й аудіо носіях, у паперовому вигляді, посилання на ресурси в Інтернет, адреси Веб-сайтів за темою тощо)).;
2)Веб-квест однозначно визначає порядок дій, який має виконати учень для одержання необхідного результату;
3)обов’язковою складовою цієї технології є перелік тих знань, умінь і навичок, які зможуть набути учні, виконавши даний Веб-квест;
4)однозначно визначені критерії оцінки виконаних завдань .
Освітні Веб-квести можуть бути автономними або входити до змісту навчальних курсів. На Веб-сторінці з дисципліни розміщено текст викладача, який підготував зміст цієї дисципліни.         Кожна теза в тексті супроводжується посиланнями на сайти, ілюстрації та інші матеріали з питання, що вивчається
      Вчені довели,що структура веб-квесту складається з кількох обов'язкових розділів:
  • вступ (сформульовано тему проекту, обґрунтовано його цінність);
  • завдання (мета, умови, проблема та її оптимальне рішення);
  • процес (поетапний опис процесу роботи, розподіл ролей, обов'язків кожного учасника, список інформаційних ресурсів);
  • вказівки (як організувати та представити зібрану інформацію), які можуть бути представлені у вигляді запитань, котрі організують навчальну роботу (наприклад, визначення часових меж, загальна концепція, рекомендації з використання електронних джерел, подання «заготівок»-шаблонів веб-сторінок - для полегшення труднощів при створенні учнями власних сторінок як результату пройденого матеріалу тощо);
  • оцінювання (може включати як шкалу для самооцінки й оцінки роботи учнів, так і опис критеріїв оцінки викладачем);
  • висновок (узагальнення результатів, підведення підсумків (чому навчилися, які навички набули; можливі риторичні запитання або питання, що мотивують подальше дослідження тематики) .
     За тривалістю виконання Веб-квести класифікують на короткотермінові і довготермінові, тому робота над короткотерміновими може займати від одного до трьох занять, а над довготерміновими – вона триваліша. Розвиток та модернізація Веб-квестів, впровадження нових структурних елементів привели до зникнення чітких границь між видами Веб-квестів, тобто різні види Веб-квестів можуть комбінувати схожі елементи і завдання. Нині розрізняють дванадцять видів Веб-квестів. Їх класифікація заснована на дванадцяти типових завданнях:
1.Compilation tasks – завдання зі збирання даних – це самий простий Веб-квест, оскільки метаучнів полягає в тому, щоб продивитися певні ресурси інтернет і вибрати необхідну інформацію для будь-якої компіляції (кулінарна книга, словник та ін.).
2. Judgment tasks – завдання на думку, власний погляд – мета Веб-квеста полягає у збиранні даних щодо подій з метою подальшої презентації думки про це.
3.Retelling tasks – завдання на переказ – завдання спрямоване на пошук інформації з метою її подальшого переказу. Наприклад, виконуючи Веб-квест про Античність як культурну і літературну епоху, учень знаходить матеріали про світогляд людини в цю епоху, розвиток літературних родів і жанрів, представників та їх твори. Підсумком такої роботи може стати презентація періоду Античності в літературі та мистецтві
4. Persuasion tasks – завдання та переконливість – на відміну від завдання на переказ, у цьому випадку учні одержують уявну ситуацію, після вивчення якої вони мають скласти переконливу розповідь для свого класу.
5. Mystery tasks – детективне завдання – виконуючи детективне завдання, учні зіштовхуються з певною проблемою, таємничою історією або загадкою, що мають розв’язати. Для того, щоб знайти розгадку, вони мають узяти участь у розслідуванні, виконуючи різні ролі, навчатися аналізувати інформацію з різних точок зору. За підсумками такої роботи учні мають написати переконливе есе, виступ із захистом своєї точки зору.
6.Creative tasks – творчі завдання – їх мета полягає в створенні кінцевого предмету специфічного формату (твір, малюнок, діаграма та ін.).
7. Journalistic tasks – журналістське розслідування – виконуючи подібного роду Веб-квест, учні можуть відчути себе журналістом, збирати інформацію, підсумувати її, представляти у вигляді статті або репортажу.
8. Design tasks – дизайн завдання – спрямовані на створення певного, вже затвердженого продукту. Прикладом дизайн-завдання можу бути створення брошури для туристичного агентства, що допоможе туристам спланувати свій відпочинок. Наприклад, вивчаючи творчість М Булгакова, розробити маршрут екскурсії по булгаковських місцях в Україні.
9. Analytical tasks – аналітичне завдання – учням необхідно здійснити аналіз будь-якого явища (може бути реальним або уявним) з метою встановлення причинно-наслідкових відношень. Наприклад, вивчаючи роман О. Уайльда «Портрет Доріана Грея», прослідкувати вплив лорда Генрі на формування стилю життя Доріана Грея.
10. Self-knowledge tasks – завдання на самопізнання – найменш популярний вид Веб-квеста в зв’язку з тим, що він спрямований на саморозвиток через логіку, здогадку, внутрішні людські ресурси.
11. Consensus tasks – завдання на згоду та єдиної згоди – є певні теми, які суперечливі за своєю суттю: евтаназія, легалізація легких наркотиків, жіноча армія та ін. Обговорення подібних тем сприяє висвітленню всіх точок зору, «за» і «проти». Лише після ґрунтовного обговорення може бути досягнення консенсусу. Прикладом такого квесту може служити знаходження відповіді на проблемне питання: «Нора: погана дружина і мати чи людина, яка прагне здійснитися як особистість, а не маріонетка в чоловічих руках» (За драмою Ібсена «Ляльковий дім»).
12. Scientist tasks – наукові завдання – подібні завдання можуть ґрунтуватися на уявних та реальних фактах. Ці завдання показують, як насправді «працює» наука, учень має змогу бачити структуру наукових завдань, висувати гіпотезу, здійснювати перевірку і порівняння кінцевого результату відповідно до заявлених результатів .
Для продуктивної спільної чи індивідуальної діяльності в проекті учні повинні володіти цілим рядом умінь:
  • інтелектуальними: працювати з інформацією, аналізувати, систематизувати, узагальнювати її, встановлювати асоціації з раніше вивченим, робити висновки;
  • творчими: генерувати ідеї, знаходити багатоваріантні рішення проблеми, передбачати можливі наслідки прийнятих рішень;
  • комунікативними: вступати в спілкування, слухати партнера по спілкуванню, адекватно впливати на співрозмовника, відстоювати свою точку зору, знаходити компроміс зі співрозмовником, прогнозувати результат свого висловлювання та ін.;
  • соціальними: співпрацювати з іншими, приймати точку зору інших, нести відповідальність за результати своєї праці, підкорятися рішенням групи, довіряти членам команди .
   Після презентації результатів проекти, як правило, розміщуються в Інтернеті для ознайомлення з ними широкої аудиторії.
       Веб-квести, включені в педагогічний процес, здатні в значній мірі підвищити ефективність навчання завдяки цікавим, творчим завданням. Крім цього вони сприяють формуванню медіакомпетентностіучнів.

6. Шкільний бібліотекар Ружанська Т.В. наголошує, що сьогодні шкільна бібліотека відіграє велику роль у справі навчання і виховання підростаючого покоління. Якщо раніше бібліотекар рекомендував книгу, віддавав її учневі, то сьогодні, у час глобальної комп’ютеризації, це спеціаліст у галузі нових інформаційно-комунікаційних технологій, який постійно співпрацює і з учителями, і з учнями, надає систематичну інформаційну допомогу з питань викладання навчальних предметів, постійно знаходиться у пошуку нових ідей і рішень, спрямованих на розвиток і підтримку дитячого читання, постійно працює над тим, щоб учні ставилися до бібліотеки, як до невичерпного джерела інформації, ототожнювали її з місцем, де завжди можна поповнити свої знання, відпочити, поспілкуватися з товаришами, висловити свої думки.
Сутність і завдання інформаційно-комунікаційної роботи шкільної бібліотеки полягають в тому, щоб донести до користувача ту інформацію, якою володіє бібліотека . Одним із можливих шляхів залучення учнів до активного використання інформації – це організація і проведення бібліотечних уроків, де закладаються основи бібліотечно-бібліографічної та інформаційної грамотності.

Мною розроблена «Орієнтовна програма бібліотечно-бібліографічних занять», яка дозволяє підготувати учнів до роботи з новими видами інформації, змінює та формує їхній світогляд, інформаційну культуру та рівень читацької компетентності.
У школі стали традиційними заняття з основ бібліотечно-бібліографічної грамотності учнів за темами:
  • «Знайомство з книгою», «Читач у бібліотеці», «Бібліотека – книжчин дім», «Вибір книг у бібліотеці», «Історія книгодрукування», «Перші енциклопедії, словники, довідники» (1-4 класи);
  • «Виникнення письма у слов’ян», «Як читати книгу», «Довідкова література», «Періодичні видання для учнів», «Робота з довідковою літературою», «З чого складається книжка?», «Вміння вибирати літературу», «Довідково-бібліографічний апарат бібліотеки» (5-9 класи);
  • «Книга – помічник у виборі майбутньої професії», «Як користуватися систематичним каталогом та бібліотечними посібниками», «Вибір літератури за тематикою» (10-11 класи).
    Важливу роль в організації інформаційно-комунікаційної діяльності бібліотеки відіграють наочні форми масової та індивідуальної роботи. Допомагають у цьому створені у бібліотеці стенди «Бібліотекар рекомендує», «Бібліотечний вісник», де вміщені вимоги щодо користування підручниками та їх збереження, правила роботи з довідково-бібліографічним апаратом; стенд «З любов’ю до книги» радить батькам та учням як правильно вибирати та читати книги, інформує про фонд бібліотеки та нові надходження; плакати «Заповіді справжнього читача», «Підручник – твій друг» тощо; відеофільм «Правила читання» .
      Із масових заходів, які суттєво впливають на поширення інформації про бібліотечний фонд і сприяють підвищенню культури читання, у бібліотеці практикуються дні бібліографії, що традиційно проводяться під час предметних тижнів. Наприклад, у ході проведення Тижня географії, діти з цікавістю переглянули електронну презентацію «Планета Земля», створену за матеріалами дитячої енциклопедії «Земля і океани» і фотографіями з Інтернету. Про те, що відомими і популярними можуть бути не тільки письменники та їх твори, але й літературні герої, учні дізналися під час проведення Тижня світової літератури з презентації «Парк читання» (пам’ятники книжковим героям) .
  Актуальними напрямком інформаційно-комунікаційної роботи шкільної бібліотеки є проведення з учнями різноманітних інтелектуальних ігор.
     Бібліотечний захід у формі гри сприймається учнями набагато краще, ніж звичайний захід. Адже гра у житті дитини займає важливе місце і є діяльністю, що має найближче відношення до сфери потреб дитини, у тому числі й потреби у читанні . Так, на уроках позакласного читання у 3 класі, під час вивчення творів І.Франка, окрім читання тексту, діти відповідають на запитання вікторини, переглядають мультфільми, електронні презентації. А потім між учнями починається діалог стосовно того, чим відрізняється казка-оригінал від анімації, тощо.
     Багато нового учні 2-4 класів дізналися з бібліотечної подорожі до Країни Радості й Добра, присвяченої 95-й річниці від Дня народження В.О.Сухомлинського. У ході пізнавально-розважального заходу діти переглянули презентацію про життя видатного педагога, помандрували до міста Читайликів, відпочили на березі Поезії, пірнули у море Загадок, спробували себе у ролі акторів на Театральному острові, пограли в ігри «Моє місто» та «Чемний мікрофон». Такі заняття корисні для дітей, вони розвивають почуття колективізму, формують у дітей інтерес до книги, дають поштовх творчому мисленню.
    Досвід організації та проведення найцікавіших масових заходів, що проводилися у шкільній бібліотеці нашого навчального закладу, систематизований та упорядкований мною у посібнику «Бібліотечні уроки та виховні заходи у школі».
     Діти ростуть і з кожним роком потребують більше інформації. Не секрет, що одним із джерел її отримання в сучасних умовах є Інтернет. Використання комп’ютера та мережі Інтернет не тільки спрощує роботу бібліотекаря, а й надає можливість швидко знаходити потрібну інформацію, ефективно забезпечувати та задовольняти інформаційні потреби учнів і педагогів. У шкільній бібліотеці встановлено комп’ютер, підключений до Інтернет. Це зробило інформаційне обслуговування в бібліотеці якісно новим та ефективнішим. За запитом користувачів бібліотекар може знайти потрібну інформацію, роздрукувати або скопіювати її .
   У бібліотеці окрім традиційних (паперових) носіїв інформації, збільшується й кількість нетрадиційних (електронних), а саме: CD-диски з навчальними програмами, розробками уроків із використанням ІКТ-технологій, електронні енциклопедії, відеофільми, записи музичних творів, тренажери, довідники тощо. Створена база рефератів з різних предметів, і, завдяки Інтернету, вона постійно поповнюється. Також у фонді шкільної медіатеки в електронному вигляді зберігаються творчі роботи наших учнів - казки, вірші, малюнки, презентації тощо.       Сьогодні учням та педагогам нашої школи вже не треба бігати по різних кутках міста в пошуках інформації. Їм достатньо просто завітати до шкільної бібліотеки і взяти не тільки потрібну книгу, але й необхідний для роботи або навчання CD-диск, скопіювати його й таким чином поповнити власну домашню медіатеку, або ж зробити конкретний запит і впродовж дня отримати відповідь.
    Поглиблювати й послідовно розширювати інформаційний простір учнів допомагає така форма роботи, як презентація книг. При цьому увага приділяється темам або творчості письменників, на які у шкільній програмі відводиться обмаль часу. Великою популярністю серед школярів користуються книги із серії «Сучасна дитяча проза». Подобаються учням презентації творів сучасних українських письменників, таких як: Г.Пагутяк, В.Нестайко, А.Костецький, І.Волосевич тощо. Щоб познайомити учнів з новою книгою, Тетяна Валентинівна практикує віртуальні презентації, в яких використовуються картинки, фотографії, анімація, музика. Прикладом є віртуальна презентація книжки І.Андрусяка «М’яке і пухнасте» .
     Учням 1-х класів подобаються озвучені презентації казок, зокрема Ш.Перо «Спляча красуня», «Попелюшка». Діти цього віку найкраще сприймають слухання твору і паралельний перегляд ілюстрацій. Такі заняття стимулюють учнів до читання, розвивають мовні можливості (у процесі перегляду казки ведеться діалог бібліотекар-учень, питання-відповідь). На закріплення теми, дітям пропонується скласти пазли «Відгадай казку».
    Сучасна шкільна бібліотека – це не тільки місце в якому можна почитати книжку, це ще й - величезний простір для виховання творчої особистості.
     «Мені, як бібліотекарю, - ділиться бібліотекар школи, - хочеться щоб у бібліотеці було цікаво, тому в цьому році ми разом з учнями створили ляльковий театр. Ця, нова для нас, форма масової роботи бібліотеки допомагає привернути увагу читачів до книжки, «оживити» її, спонукає дітей після захоплюючого заходу звернутися до книжки, зануритися в її зміст. Бібліотечний театр розширює читацьку аудиторію бібліотеки, допомагає створити атмосферу свята. З великим задоволенням і цікавістю діти сприйняли вистави «Як Книжечка у Казковому лісі друзів шукала» та «Крокує світом Миколай» (за мотивами казки «Рукавичка»).
     Сьогодні працювати в бібліотеці й цікаво, і, у той же час, важко. Адже не секрет, що книга у формуванні особистості сучасного учня займає останнє місце, хоча й залишається головним носієм інформації для більшості користувачів, та найбільше задоволення школярі отримують від комп’ютерних ігор та Інтернету.
    «Та поки ще рано опускати руки. На мою думку, значного успіху популяризації читання можна досягти при узгодженій співпраці бібліотекаря з учителями, класоводами, класними керівниками. Складаючи річний план роботи, треба узгоджувати проведення масових заходів для учнів із будь-якої теми, адже паралельно бібліотека популяризує літературу, що значно підвищує інтерес до читання і впливає на кількість прочитаних книг».

Рішення

Рішення педагогічної ради


1. Створити умови для творчого педагогічного ко­лективу однодумців із позитивним педагогічним і креативним мисленням та здатністю до реф­лексивної взаємодії й інноваційного пошуку:
1.1. визначити основною метою діяльності пе­дагогічного колективу школи на етапах реалізації науково-методичної проблеми використання інноваційних освітніх тех­нологій у навчально-виховному процесі як необхідну передумову творчого зростання кожного вчителя й розвитку здібностей учнів.
2. Заступнику директора з НВР Осипенко Т.О.:
2.1. Протягом червня 2015 року спланувати на наступний навчальний рік серію відкритих уроків для ознайомлення з методикою викладання уроків з використанням сучасних технологій.
2.2. Розмістити на сайті школи кращі комп’ютерні презентації та навчальні матеріали учителів як одного з найбільш використовуваних засобів впровадження ІКТ та уроках та факультативних заняттях. 
2.3. Продовжувати роботу над поповненням у методичному кабінеті навчального закладу теки "Банк ідей" з метою подальшого впровадження інформаційно - комунікаційних технологій у навчально - виховний процес.
3. Учителям – предметникам:
3.1. Продовжувати працювати над питанням оволодінням навичками користування комп´ютерною технікою та впровадження ІКТ у навчально-виховний процес. 
3.2. Використовувати позитивний досвід роботи вчителів та виходити з пропозиціями до батьківських комітетів класів щодо створення мультимедійних комплексів у предметних кабінетах.
3.3.Створити власні методичні скриньки «Творчість моїх учнів» (мультимедійні виступи, відеокліпи, на­вчальні тести, електронні презентації та ін.)
4. Головам методичних об’єднань:
4.1. Активізувати роботу членів предметних МО із впровадження в роботу ІКТ навчання.
4.2. Врахувати в планах методичних об'єднань роботу з розвитку впровадження ІКТ в навчально-виховному процесі на 2015-2016 н.р.
4.3. Спланувати та провести протягом 2015-2016н. р. семінари з тем «Впровадження ІКТ на уроках та в позаурочний час»
4.4. Роботу методичних об'єднань спрямувати на підвищення педагогічної майстерності вчителів на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій для моніторингу якості освіти.
5. Атестаційній комісії 
5.1. Під час атестації педагогічних працівників враховувати результативність роботи вчителів згідно з Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників України по впровадженню ІКТ в навчально-виховний процес.

Використана  література

 Список використаних джерел

1. Закон України "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки" http://oblosvita.com/normatyvna_baza
2.Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012–2021 роки 
3. Іващук К.О. Інформаційно-комунікаційні технології – як сучасний засіб навчання в освіті. http://klasnaocinka.com.ua/ru/article/informatsiino-komunikatsiini- tekhnologiyi--yak-suc.html
4. Мадзігон В.М. та ДорошенкоЮ.О.. Інформатизація середньої освіти: програмні засоби, технології, досвід, перспективи .– К.: Наукова думка, 2003.
5. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. О.Пометун, Л.Пирожен-ко. – К., Видав А.С.К., 2003р.
6. Кларин М.В. Интерактивное обучение – инструмент освоения нового опыта. – Педагогика, 2000, №7 http://www.ispring.ru/elearning-insights/inverted-training/
7.Гайдай Л.М. Інформаційно-методичне забезпечення навчально-виховного процесу / Л.М.Гайдай // Шкільний бібліотекар. – 2010. – Пілотний випуск. – С.12-14.
8.Гудимова Н., Цуріна І. Краєзнавча діяльність бібліотеки: історія і сьогодення / Н.Гудимова, І.Цуріна // Шкільна бібліотека. – 2010. - №7. – С.49-52.
9.Слободяник Л.В. Інтелектуальний осередок гімназії / Л.В.Слободяник // Шкільна бібліотека. – 2010. - №2. – С.61-64.
10.Столяров Ю.Н. Библиотечный фонд[Текст]: учебник / Ю.Н. Столяров. – М.: Книжная палата, 1991. – 271 с.
11.Сухомлинський В.О. Народження громадянина [Текст] / В.О.Сухомлинський // Вибр. твори: в 5 т. – К. : Рад. школа, 1976-1977. – Т. 3. – 670 с.
12.Сухомлинський В.О. Розмова з молодим директором школи [Текст] / В.О.Сухомлинський. – К.: Рад. школа, 1988. – 284 с.
13.Тимченко Г.Ф. Медіатека в школі (для учнів 8-х класів) / Г.Ф.Тимченко // Шкільний бібліотекар. – 2013. - №10. – С.9-14.
14.Яременко Н.В. Класному керівнику: як провести ігри [Текст] / Н.В. Яременко. – К. : Шк. світ, 2009. – 128 с. – (Бібліотека «Шкільного світу»).