Олександрівська ЗШ І-ІІІ ступенів

ВИСТУПИ

ВИКОРИСТАННЯІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ

    Згідно з Національною доктри­ною розвитку освіти України, од­ним із пріоритетів розвитку освіти є впровадження сучасних інфор­маційно-комунікативних техно­логій, які забезпечують подальше вдосконалення навчально-вихов­ного процесу, доступність і ефек­тивність освіти, підготовку моло­дого покоління до життєдіяльнос­ті в інформаційному суспільстві. Це досягається завдяки поступо­вій інформатизації системи освіти, спрямованої на задоволення освіт­ніх, інформаційних і комунікатив­них потреб учасників навчально-виховного процесу.

  Перехід від постіндустріальної до інформаційної ери зумовлює зміни в різних сферах суспільства, в тому числі в освіті. В умовах швидкого накопичення інформації змінюєть­ся і роль учителя. Він зобов'язаний не лише дати учням базові знання та сформувати основні вміння, але й навчити їх самостійно вести по­шук необхідної інформації, вико­ристовуючи для цього не тільки друковані джерела, але й електро­нні (насамперед Інтернет) та інші.

    Комп'ютерні технології розвива­ють ідеї програмованого навчання та відкривають нові, ще недостат­ньо вивчені технологічні можли­вості вдосконалення навчальної ді­яльності.

   Інформатизація школи — це не просто впровадження в навчальний процес відповідних технологій, це зміна змісту, методів та організацій­них форм загальноосвітньої підготов­ки учнів на етапі переходу до освіти в умовах розширеного доступу до ін­формації.

   Сьогодні в школах України здій­снюється поступовий перехід від су­губо фрагментарного використан­ня комп'ютерних технологій (коли комп'ютер використовується для розв'язання окремих дидактичних завдань, наприклад, діагностичне комп'ютерне тестування для визна­чення рівня навчальних досягнень учнів) до програмного комп'ютер­ного навчання (коли комп'ютер цілком керує навчальним проце­сом та організовує діяльність учня на різних етапах навчання: під час вивчення нового матеріалу, закрі­плення, повторення, діагностики навчальних досягнень тощо).

  Необмежені можливості одержання інформації за допомогою комп'юте­ра розв'язують проблему постійної зміни та оновлення змісту шкільної географічної освіти.

  Головною методичною особливіс­тю комп'ютерного навчання є його інтерактивність. Комп'ютерні тех­нології мають здатність реагувати на всі дії школяра та підтримувати з ним своєрідний діалог.

   Слід також враховувати, що інфор­матизація навчального процесу пе­редбачає певний рівень комп'ютер­ної грамотності вчителів та учнів:

• знання основ інформатики та об­числювальної техніки;
• розуміння будови та функціо­нальних можливостей комп'ю­тера;
• володіння сучасними операцій­ними системами і текстовими редакторами;
• досвід використання комп'ютер­них навчальних програм.

   До проблем, що заважають більш широкому впровадженню комп'ю­терного навчання на уроках геогра­фії, можна віднести:

• недосконалу матеріально-техніч­ну базу шкіл;
• відсутність можливості ефектив­ної організації комп'ютерного навчання через велику кількість учнів у класі — понад ЗО осіб;
• непідготовленість більшості вчи­телів географії до використання навчальних комп'ютерних про­грам (відсутність практичних на­вичок роботи з комп'ютером);
• відсутність відповідного про­грамного забезпечення (від­сутність сучасних вітчизняних комп'ютерних підручників і по­сібників з географії).

     Незважаючи на описані проблеми, подальше вдосконалення навчаль­но-виховного процесу з географії та економіки тісно пов'язане з вико­ристанням комп'ютера. Це об'єк­тивна реальність сьогодення.

   Програмне забезпечення в Україні на сьогодні: СD-атласи з геогра­фії; українські підручники з геогра­фії, що перебувають у стадії розроб­ки; СD «Конструктор тестів», який дозволяє створювати власні тести; створено інтегрований електрон­ний комплекс «Економіка. 10 клас»; заслуговує на увагу СD «Економіка та законодавство», на якому подано сім підручників з економіки провід­них російських та українських авто­рів. Крім цього, в Інтернеті можна знайти чимало розробок окремих тем та інших матеріалів.

   Сьогодні відбувається процес на­копичення та усвідомлення досвіду роботи. Вчителі друкують розроб­ки своїх уроків з економіки, геогра­фії з використанням комп'ютерних технологій у відповідних фахових науково-методичних виданнях.

   У цьому навчальному році вико­ристання інформаційних техноло­гій є одним із найважливіших на­прямів діяльності й у нашій школі, де також напрацьовується певний досвід проведення уроків з комп'ю­терною підтримкою. Це стало мож­ливим завдяки цілеспрямованій ро­боті адміністрації, а також тісним контактам учителів-предметників з учителями інформатики й досить високому рівню підготовки вчи­телів.

    На сучасному етапі розвитку шко­ли педагогами розробляються су­часні методики та навчальні про­грами, застосовуються на практи­ці нові види уроків, які активізують розумову діяльність учнів, форму­ють пізнавальний інтерес і мають розвивальний характер. З-поміж таких уроків виокремлюються ін­тегровані уроки. В їх основу покла­дено уроки географії, а інформа­ційне забезпечення здійснюється через комп'ютер. У цьому випадку комп'ютер дозволяє швидко здій­снити необхідні обчислення, обро­бити велику кількість даних, дати порівняльну характеристику у фор­мі діаграм або графіків, тобто допо­магає побудувати навчання на базі великої кількості фактичного мате­ріалу, не доступного або важко до­ступного без використання комп'ю­тера. Особливо цікавими, на нашу думку, є такі уроки з тем «Клімат» і «Погода» в курсі фізичної геогра­фії та практично всі теми економіч­ної географії, пов'язані з аналізом статистичних даних.

    Звичайно, такі уроки не можуть проводитися часто. Вони вимага­ють ретельної і тривалої підготов­ки, їх успіх багато в чому залежить від готовності вчителів-предметників до співпраці, від їх сумісності. Однак коли всі ці фактори поєдну­ються, урок стає яскравим явищем у житті школярів. Є теми, які дозво­ляють інтегрувати не два, а кілька предметів. Найбільш логічно тре­тім предметом є математика. Опти­мальною формою проведення та­ких уроків ми вважаємо модуль­ні уроки.

  Як свідчить досвід, учителю зо­всім не обов'язково самостійно за­йматися створенням презентацій та й інших програмно-методичних продуктів. На початковому етапі цілком достатнім може виявитися виконання учнями різноманітних творчих самостійних завдань з ви­користанням тих чи інших засобів MS Office, що базуються на влас­них знаннях школярів, а згодом, у міру накопичення дидактично­го матеріалу, використовувати його безпосередньо в навчально­му процесі. Особливо ефективним є використання творчих завдань зі складання презентацій, тобто ви­користовуючи програму MS Pow­er Point.

    Сучасна молодь, що зазвичай до­сить вільно почувається в комп'ю­терному світі, сама шукає можли­вості використання комп'ютера під час виконання завдання. За таких умов викладач просто зобов'язаний докласти зусиль до найшвидшого освоєння та використання всіх ко­рисних нововведень, які пропонує технологічний прогрес у викладан­ні географії. Це продиктовано са­мим життям. На жаль, іноді викла­дачу легше знайти тисячу причин для обґрунтування свого небажан­ня, а може, й остраху увійти до комп'ютерного світу.

    Хочемо розповісти про власний до­свід проведення уроків з комп'ю­терною підтримкою. У 10 класі було проведено урок узагальнюю­чого повторення «Глобальні проб­леми людства», який мав форму за­хисту проектів, виконаних у вигляді комп'ютерних презентацій.

    Метод проектів не новий, він наро­дився в США у 20-ті роки XX сто­ліття. Зміст його полягає в само­стійному освоєнні школярами на­вчального матеріалу та створенні конкретного продукту (проекту). При цьому самостійно одержані знання роблять процес навчання активним і особисто значущим, до­зволяє школярам переживати си­туацію успіху, самореалізації.

  Метод проектів є одним із мето­дів активного навчання. Він чудово узгоджується з принципами сучас­ної освіти, зокрема такими, як:

• принцип навчання діяльності;
• принцип керованого переходу від діяльності в навчальній си­туації до діяльності в життєвій ситуації;
• принцип керованого перехо­ду від спільної навчально-пізна­вальної діяльності до самостійної діяльності учнів;
• принцип опори на попередній (спонтанний) розвиток;
• креативний принцип.

    Робота над навчальним проектом передбачає розв'язання проблем­них ситуацій, що вимагає від учас­ників освітнього процесу пошуко­вих зусиль, спрямованих на розроб­ку оптимальних шляхів його реалі­зації, обов'язковий публічний за­хист і аналіз результатів.

  Захист проектів — це практичний шлях набуття навчального та соці­ального досвіду, активного вклю­чення в реалізацію життєвих пла­нів особистості. Отже, під час ро­боти Над проектами панує творча робоча обстановка, в якій заохо­чується будь-яка самостійна робо­та, залучення нового, невивченого матеріалу, коли відбувається ін­тенсивне само- та взаємонавчання, створюються умови для самороз­витку творчої індивідуальності лю­дини та розкриття його духовних потенцій.

    У нашому випадку робота над про­ектом вимагала від дітей не лише знань у галузі географії, але й осво­єння комп'ютерних технологій, вміння одержувати та обробляти ін­формацію з різних джерел, у тому числі й з Інтернету.

Робота проводилася в групах і скла­далася з кількох етапів.

Перший етап — розподіл завдань по групах, визначення обов'язків членів групи.

Другий етап — добір матеріалу з певної теми, його усвідомлення.

Третій етап — написання доповіді, складання стислого повідомлення з теми.

Четвертий етап — розробка сцена­рію слайд-фільму або комп'ютерної презентації.

Слайд-фільм є засобом ілюстрації розповіді доповідача. На цьому ета­пі не обійтися без допомоги вчи­теля інформатики, який допома­гає створити комп'ютерні презента­ції, консультує з технічних питань, щодо роботи комп'ютерної програ­ми Power Point.

П'ятий етап — захист проектів. Доповідач робить повідомлення з проблеми, асистент ілюструє його розповідь демонстрацією слайд-фільму, який допомагає більш нао­чно уявити та зрозуміти суть проб­леми.

Ще один приклад — проведення залікового уроку в 10 класі з теми «Країни Європи». Учні складали за­лік на знання країн та їх столиць на комп'ютерах, оцінку виставляв та­кож комп'ютер.

   Слід відзначити високий інтерес школярів до подібних форм на­вчання і контролю. За наявності певних навичок роботи з комп'ю­тером багато дітей із задоволенням виконують творчі роботи, створю­ють комп'ютерні презентації з різ­них тем. Наприклад десятикласники підготу­вали презентації з окремих країн, які не вивчаються в межах шкіль­ної програми.

Н.О. Бондаренко, О.М. Мартинюк - вчителі географії; 

О.М. Шевченко, вчитель інформатики Олександрівської ЗШ І-ІІІ ст.

Інформаційно-комунікаційні технології при викладанні мови та літератури

   На початку третього тисячоліт­тя суспільство зазнає швидких та фундаментальних змін у структурі й галузях діяльності. Корені бага­тьох змін криються в нових способах створення, збереження, передачі та використання інформації. Ми пере­буваємо в стані переходу від індуст­ріальної епохи до інформаційної. Це означає, що дедалі більша кількість людей відчуває потребу в опрацю­ванні постійно зростаючого обсягу інформації.

   Комунікаційні та комп'ютерні тех­нології посідають важливе місце в ході інтелектуалізації суспільства, розвитку системи освіти і культу­ри. Освітнє середовище є одним з об'єктів процесу інформатиза­ції. За умов переходу України до сучасного інформаційного суспіль­ства дедалі більш актуальним стає питання про інтеграцію інновацій­них методик навчання, насамперед інформаційних технологій, у тра­диційну шкільну методику. Націо­нальна доктрина розвитку освіти передбачає активне впровадження сучасних інформаційних техноло­гій, які б забезпечували подальше вдосконалення навчально-вихов­ного процесу, доступність та ефек­тивність освіти. Стрижнем новітніх технологій є використання персо­нального комп'ютера. За своїми функціональними можливостями він уже сьогодні може стати прак­тично ідеальним засобом навчання й підвищення пізнавальної актив­ності школярів на уроках будь-якого типу. Дослідники відзнача­ють необхідність «комп'ютерної підтримки підручника як засобу посилення функціональності змісту й забезпечення мотивації навчання».

  Сьогодні інформаційні техноло­гії стали невід'ємною складовою сучасного світу, вони визначають подальший економічний та сус­пільний розвиток людства. У цих умовах революційних змін потре­бує і система навчання. Нині якіс­не викладання дисциплін не може здійснюватися без використання засобів і можливостей, які надають комп'ютерні технології та Інтернет.

   Адже вони дають змогу вчителеві краще подати матеріал, зробити його більш цікавим, швидко пере­вірити знання учнів та підвищити їхній інтерес до навчання. Вчитель має можливість отримувати най­сучаснішу інформацію, активно спілкуватися з колегами, учнями та батьками. Завдяки цьому підви­щується авторитет вчителя, він дійсно може бути носієм культури, знань, усього передового.

    Під час проектування навчального процесу із застосуванням даної технології сформувалася модель діяльності, до складу якої увійшли змістовий, технологічний блоки та блок цілепокладання.

     В їх структурі можуть бути виділені такі етапи:

1. Визначення вимог програми до змісту, результатів діяльності учнів з певного розділу за темами уроку.

2. Забезпечення відповідності ди­дактичних засобів (підруч­ник, обладнання, роздатковий матеріал) розвивальним, на­вчальним і виховним цілям.

3. Вивчення можливостей навчаль­них програмових засобів (НПЗ) у досягненні цілей уроку.

4. Проектування навчальної, пізна­вальної діяльності учнів на уроці з використанням НПЗ.

5. Розробка плану вивчення теми й технологічної карти уроку з дотриманням принципів на­вчання та санітарно-гігієнічних норм.

6. Управління діяльністю учнів на уроці з використанням ком­п'ютера.

7. Рефлексія.

    Визначальними пріоритетами моєї практичної діяльності є особистісно орієнтований підхід, індивіду­алізація й диференціація навчання, орієнтація на конкретного учня, його потенційні можливості як партнера, який свідомо здобуває знання, розвиває здібності, набуває досвіду спілкування в діалозі, аргу­ментовано відстоює власну дум­ку. Атмосфера доброзичливості та співробітництва, яку я намагаюся створити на своїх уроках, сприяє інтелектуальній розкутості учнів, вільному обміну думками, реалізації їх пізнавальних потреб і інтересів.

   Саме інформаційно-комунікативні технології дозволяють модер­нізувати урок словесності, поси­лити діяльнісну активність учня в атмосфері пошуку та дослідження. Потужний потенціал комп'ютера як засобу навчання і його програмне забезпечення пов'язуються з таки­ми факторами активізації пізна­вальної діяльності учнів на уроці, як наочність, емоційність, індивідуалі­зація навчання. Системи опрацю­вання текстової інформації, елект­ронні таблиці, бази даних, графічні редактори — ці прикладні програми активно допомагають мені в про­цесі підготовки до занять дидак­тичних матеріалів, комп'ютерних мультимедійних презентацій, Web-сайтів тощо. 

Ефект від використан­ня комп'ютера на уроці досягається також за рахунок:

• збільшення обсягу самостійної роботи — індивідуальної, групо­вої, фронтальної;
• інформаційної насиченості на­вчального матеріалу;
• активізації навчальної діяльності під час виконання учнями знач­ної кількості завдань.

  Таким чином, можна виділити основні напрями організації робо­ти з використанням комп'ютера на уроці.

1. Вивчення теми чи окремого завдання уроку учнями само­стійно або в парах за допомогою певного програмного забезпе­чення. Роль учителя при цьому має фасилітативний характер.

2. Використання на уроці муль­тимедійних можливостей ком­п'ютера, що слугує наочним посібником (показ презентацій, схем, таблиць, інструкцій).

3. Використання Інтернету, ком­пакт-дисків для виконання завдань творчого характеру.

4. Застосування різноманітних форм контролю знань (тестувань в електронному варіанті).

    Основна перевага презентацій перед іншими комп'ютерними навчаль­ними засобами полягає в динаміч­ності, можливості вносити зміни в процес учіння, виправляти, допов­нювати, враховуючи індивідуальні особливості конкретного учня чи колективу.

   Цікавою формою перевірки на­вчальних досягнень учнів є тестові завдання в електронному варіан­ті. Практика показує, що за умови поєднання з іншими видами пере­вірки (творчими письмовими робо­тами, усним опитуванням) вико­ристання тестових завдань є досить ефективним інструментом, що сти­мулює підготовку учнів до уроку й підвищує мотивацію навчальної діяльності.

   Але є й проблеми на шляху вико­ристання інформаційно-комуніка­ційних технологій, а саме: нестача інформаційної техніки, навчальної літератури, підручників, інформа­ційна некомпетентність учителів.

   Однак використання комп'ютера на уроці не вирішить усіх проблем, що переслідують учителя. Ніщо не змо­же замінити мистецтва його слова, але доцільне методично обґрунтоване використання ІТ модернізує традиційні методи, прийоми, види навчальної діяльності школярів, допоможе вчителеві розкрити й розвинути творчі здібності, зба­гатить методичний інструментарій вчителя.

  Звісно, підготовка викладача до такого уроку — це трудомісткий процес, який потребує навичок во­лодіння комп'ютерною технікою, а також більше часу для підготовки. Як відомо, доступ до технічних засобів у викладача-предметника більш обмежений, ніж у викладача інформатики. Виникає запитан­ня: як часто можна використовувати комп'ютер на уроках інших предметів, крім інформатики, адже урок із використанням інформаційних технологій відрізняється від традиційного? Відповісти на таке запитання однозначно дуже складно. По-перше, усе залежить від можливостей конкретного викладача, тобто від кількості уроків, які він зможе підготу­вати і провести з використанням інформаційних технологій. Це визначають специфіка предметної галузі, зміст конкретного уроку, дидактичні мож­ливості програмних засобів, створених для цього предмета, якості технічних засобів та володіння ними викладача.

    По-друге, це залежить від необхідності прове­дення такого уроку. Можливо, проведення уроку з конкретної теми буде ефективнішим у традиційній формі, тому не слід його перевантажувати технічни­ми засобами. Аргументами для проведення такого уроку можуть бути: дефіцит джерел навчального матеріалу, можливість демонстрування в мультиме­дійній формі унікальних інформаційних матеріалів (картин, рукописів, відеоматеріалів тощо), візуалізація досліджуваних явищ, процесів тощо.

   Підготовка мультимедійного уроку потребує ре­тельнішої підготовки, ніж традиційний урок. Сце­нарій уроку, його режисура — важлива складова підготовки до такого заняття.

    Розробка уроку з використанням інформацій­них технологій можлива тільки за наявності пев­ного електронного ресурсу, або педагогічного про­грамного засобу, або власної презентації, або мате­ріалів із мережі Інтернет (викладач повинен мати можливість виходу в Інтернет).

  Отже, готуючи навчальний епізод (кадр) і роз­глядаючи його як дидактичну одиницю, розробник повинен чітко уявляти, що він має на меті, якої саме навчальної мети хоче досягти.

    Як би ретельно не було розроблено мультиме­дійний урок, багато що залежить від підготовки викладача. Проведення такого заняття схоже на роботу ведучого телевізійної передачі. Викладач мусить не тільки впевнено володіти комп'ютером, знати зміст уроку, а й вести його в хорошому темпі, невимушено, постійно залучаючи учнів до пізна­вального процесу. Необхідно продумати зміну рит­му, урізноманітнити форми навчальної діяльності, забезпечити позитивний емоційний фон уроку.

    Отже, для розв'язання багатьох навчальних і виховних завдань нам необхідно будувати педа­гогічну діяльність таким чином, щоб на запитання про доцільність використання інформаційних тех­нологій у навчально-виховному процесі позитив­них відповідей було більше, ніж негативних.

Шевченко С.В., вчитель української мови та літератури 

Олександрівської ЗШ І-ІІІ ст.

ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ

У молодшого школяра краще розвинена мимовільна увага, яка стає особливо концентрованою, коли йому цікаво , навчальний матеріал вирізняється наочністю, яскравістю, викликає позитивні емоції. Тому цілком очевидна висока ефективність використання в навчанні медіа уроків. Наочність матеріалу покращує його засвоєння, бо задіяні всі канали сприйняття учнів - зоровий, механічний, слуховий та емоційний. За умови системного використання ІКТ у навчальному процесі, в поєднанні з традиційними методами, можна значно підвищити ефективність навчання.

   Комп'ютерні технології впливають не тільки на розвиток та освіту дитини, а й висувають певні вимоги до підготовки вчителя до проведення навчального процесу.

     При застосуванні ІКТ потрібно враховувати:

• методична мета уроку і визначений нею тип уроку;
• гігієнічні вимоги до роботи учнів з комп'ютером;
• рівень підготовки класу;
• готовність учнів до нового виду навчальної діяльності.

    Від того, наскільки учні добре знають прийоми роботи з комп'ютером, залежить темп і успіх уроку. Для слабо підготовлених дітей необхідно більше уваги приділяти технології роботи з технічними засобами. Найбільш підготовлені учні здатні швидко орієнтуватися в програмі і операційному середовищі. У цьому випадку завдання вчителя значно полегшується. Проте слід особливо звернути увагу учнів на дисципліну роботи з комп'ютером на уроці.

Орієнтовна схема уроку із застосуванням ІКТ

1. Постановка мети уроку - 2 хвилини.

2. Робота з комп'ютером - 10-12 хвилин.

3. Робота з підручником - 10-12 хвилин.

4. Закріплення - 10-20 хвилин.

5. Підбиття підсумків уроку, домашнє завдання - 4-5 хвилин.

  Таким чином, ІКТ дають змогу вчителю розширити можливості звичайного уроку, використовувати звук і анімацію, швидкі посилання на раніше вивчений матеріал.

   XXI століття - століття високих комп'ютерних технологій та електронної культури, коли інформація стає стратегічним ресурсом розвитку суспільства, а знання - предметом відносним і ненадійним, бо швидко застарівають і потребують в інформаційному суспільстві постійного оновлення. Очевидно, що сучасна освіта - це безперервний процес, а роль учителя в цьому процесі - стати координатором інформаційного потоку. Безумовно, при цьому всебічна комп’ютеризація відкриває нові, ще не досліджені варіанти навчання.

     В той же час питання щодо використання в процесі навчання початкової школи комп'ютерів досі викликає неоднозначну реакцію з боку вчителів. Усі згодні з тим, що деяка адаптація школи до століття інформаційних технологій необхідна. Єдиної думки про те, в чому вона повинна полягати, не існує.

   Початкова школа в інтересах питань комп'ютеризації має досить значні відмінності від середньої школи. З кожним роком рівень комп'ютерної навченості молодших школярів зростає. Підростаюче покоління існує сьогодні не тільки в часі і в реальному просторі, а й у просторі медіа. Це об'єктивне явище необхідно враховувати в процесі модернізації освіти.

    Якщо взяти за реальність існування нових засобів комунікації, виникає суттєва необхідність встановити доцільність і своєчасність використання нових інформаційних технологій у початковому навчанні. Для початкової школи це, очевидно, повинен бути час, коли сформовані методи пізнання навколишнього світу, адекватні віковому етапу розвитку дитини: спостереження, сенсорна та читацька діяльність. Такий підхід забезпечить розвиток емоційного шару процесу пізнання та доцільне застосування ІКТ у процесі навчання.

    Розвиток здібностей учнів в початковій школі залежить від того, наскільки наочним і зручним для його сприйняття є навчальний матеріал. Урок повинен бути яскравим, ефективним, емоційним, а головне - продуктивним.

   Допомогти вчителю у вирішенні цього непростого завдання може поєднання традиційних методів навчання та сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

  Впровадження в процес навчання молодших школярів ІКТ забезпечує доступ до різних інформаційних ресурсів і сприяє збагаченню змісту навчання, надає йому логічний і пошуковий характер, активізує пізнавальний процес, розвиває творчі здібності учнів.

Яворська О.А., вчитель початкових класів 

Олександрівської ЗШ І-ІІІ ст.

РІШЕННЯ

Матеріали педагогічної ради 

      Олександрівської ЗШ І-ІІІ ступенів з проблеми «Використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання, як умова підвищення якості сучасної освіти», рішення та рекомендації з даної проблеми.

    Заслухавши і обговоривши виступи вчителів з проблеми «Використання ІКТ навчання, як умова підвищення якості сучасної освіти» педагогічна рада ухвалила:

1. Відмітити роботу вчителів: Мазур В.М. – 1 клас, Бондаренко І.А. – 2 клас, Яворської О.А. – 3 клас, Чорногор І.В. – 4 клас, Шевченко С.В. – української мови та літератури, Онуфрієнко О.І. – світової літератури, Бондаренко Н.О. – географії, Шевченка О.М. – інформатики, Коваленко Н.Ю – педагога-організатора, які активно розробляють і впроваджують ІКТ у навчальний процес.

2. Із 16 вчителів 13 мають сертифікат «Основи ІКТ».

3. Вчителю інформатики постійно проводити навчання з вчителями по використанню можливостей всесвітньої мережі Інтернет.

4. Всім вчителям працювати над умінням створювати свої блоги, наповнювати шкільний сайт.