Липнязька ЗШ І-ІІІ ступенів №1

Виступи

Використання інформаційних технологій науроках економіки.

    В даний час в сучасній школі ми спостерігаємо, що традиційні форми і методи навчання не задовольняють цілям, поставленим перед освітою. І як наслідок цього, в середній школі активно йде розробка різних варіантів змісту освіти, з'являються нові педагогічні технології, у тому числі й інформаційні. Застосування інформаційних технологій дозволяє реалізувати диференційований підхід до учнів з різним рівнем готовності до навчання. Інтерактивні навчальні програми, засновані на гіпертекстовій структурі і мультимедіа, дають можливість організувати одночасне навчання школярів, що володіють різними здібностями і можливостями, створити адаптивну систему навчання. Адаптивна система навчання з використанням інформаційних технологій має ряд переваг: 

• вона дозволяє зменшити непродуктивні витрати живої праці вчителя; 
• дає учням широкі можливості вільного вибору власної траєкторії навчання; 
• передбачає диференційний підхід до учнів; 
• підвищує оперативність і об'єктивність контролю та оцінки результатів навчання; 
• гарантує безперервний зв'язок у відносинах "учитель - учень"; 
• сприяє індивідуалізації навчальної діяльності (диференціація темпу навчання, труднощі навчальних завдань і т.п.); 
• підвищує мотивацію навчання; 
• розвиває в учнів продуктивні, творчі функції мислення, інтелектуальні здібності, формує операційний стиль мислення. 

Форми і методи проведення уроків економіки, з використанням інформаційних технологій. 

1. Методика роботи з Інтернет-технологіями (подорож по мережі Інтернет, відвідування економічних сайтів, пошук економічної літератури та необхідної інформації); 

2. Методика використання методу проектів на уроках економіки із застосуванням засобів Microsoft Office (створення баз даних, електронних таблиць). 

3. Методика використання творчих завдань на уроках економіки із застосуванням засобів Microsoft Office (створення рекламних проспектів, бізнес-планів і т. д.) 

4. Методика організації комп'ютерного практикуму на уроках економіки (ділові ігри, складання кросвордів, тестові завдання). 

5. Методика використання навчально-контролюючих програм на уроках економіки (електронний посібник "Економіка» та ін.) 

6. Методика проведення мережевих конференцій на уроках економіки (по локальній мережі або через мережу Інтернет). 

Форми організації навчальних занять: лекція, семінар, лекційно-практичне заняття, самостійні роботи, дискусії, комп'ютерні практикуми, творчі завдання, проекти, ділові ігри і т. д. 

Форми контролю на уроках економіки: 

• письмові або усні роботи, приурочені до теми занять, диктанти, тестові 
• завдання, заліки, контрольні роботи, фронтальний опитування, вікторини, 
• самоконтроль, лабораторні роботи. 

    За умови систематичного використання інформаційних технологій у навчальному процесі в поєднанні з традиційними методами навчання можна значно підвищити ефективність навчання. 

    Засоби Microsoft Office, як інструмент підготовки та проведення уроків економіки. 

Використання типових програм пакету Microsoft Office: Word, Excel, Power Point, Access, Publisher в роботі вчителя дає багаті можливості для підготовки до уроків і їх проведення. Текстовий редактор Word представляє великі можливості для створення професійно виконаних документів, художнього оформлення текстів: нестандартне розташування тексту на сторінці, надання враження об'ємності тексту, зображення тіні від написаного тексту, зафарбовування букв візерунком довільного тексту, робота з таблицями, діаграмами, малюнками. 

    Використання презентаційної графіки (Power Point) дозволяє доповнити текстуальні частині роботи візуальним рядом: малюнком, фотографіями, картинками, ефекти анімації. Пошуки послідовності у побудові візуального ряду є, безумовно, творчими компонентами комп'ютерного викладу матеріалу. Програма Power Point дозволяє підготувати виступ з використанням слайдів, які можна надрукувати, продемонструвати на комп'ютерах індивідуально або за допомогою відеопроектора, а також включити в конспект доповіді або в комплект матеріалів для роздачі учням. 

    Програма Excel дозволяє впроваджувати в текстуальному частину роботи: таблиці, чисельну інформацію, формули, діаграми і графіки; є однією з найбільш зручних методів вирішення економіко-математичних задач. 

    Використання баз даних (Access) надає можливості розміщення в роботі потрібної довідкової інформації, відібраної за певними критеріями, є засобом збереження великих обсягів інформації. 

Інформаційні технології на різних етапах уроку.

1. Організаційний етап. У вступній частині уроку учням пояснюються мета і зміст подальшої роботи. На даному етапі доцільно показати слайд із зазначенням теми та переліку питань для вивчення. Відображення цієї інформації на екрані прискорює конспектування. 

2. Мотиваційно-пізнавальна діяльність. Мотиваційно-пізнавальна діяльність учителя формує зацікавленість учня в сприйнятті інформації, яка буде розказана на уроці або віддається на самостійне вивчення. 

Формування зацікавленості може відбуватися різними шляхами: 

• роз'яснення значення інформації для майбутньої професійної діяльності, 
• демонстрація завдань науки, які можуть бути вирішені за допомогою цієї інформації; 
• розповідь про виробничі проблеми, які були вирішені за допомогою цієї інформації. 

   Ефект від застосування будь-якої інформації може демонструватися у вигляді графіків або діаграм, що показують прибутковість, економічний чи інший ефект від її застосування. 

    Зображення на екрані є рівнозначним словами вчителя. У цьому випадку вчитель пояснює те, що показано на екрані. 

    Зображення на екрані доповнює слова вчителя. При вивченні загальних понять явищ, законів, процесів основним джерелом знань є слова вчителя, і зображення на екрані дозволяє продемонструвати їх умовну схему 

  Перевірка засвоєння попереднього матеріалу. За допомогою контролю може бути встановлена ступінь засвоєння матеріалу: запам'ятовування прочитаного в підручнику, почутого на уроці, довідатися з самостійної роботи, на практичному занятті і відтворення знань при тестуванні. 

   Навчальна та освітня функція полягає в тому, що учень не просто відповідає на запитання тесту, але й, отримуючи зворотний зв'язок з приводу даних відповідей, вносить до них необхідні корективи. 

    Виховна функція перевірки та оцінки знань при роботі з комп'ютерними тестами обумовлена самим контролем, а ще більше - самоконтролем. Комп'ютер як би "виховує" користувачів, привчає працювати, підвищує їх відповідальність, "змушуючи" самостійно приймати рішення про власну готовність до відповіді, реально оцінювати свої навчальні можливості. Інформаційна функція комп'ютера дозволяє вчителю отримати цінні відомості про ефективність роботи баз даних, доступності схем і таблиць, адекватності ілюстративного матеріалу тексті, якому навчають, цілісності уявлень про предмет "Економіка". 

    Ще більш значуща функція контролю - фіксація рівня засвоєння матеріалу: уміння творчо застосовувати отримані знання, давати адекватну характеристику явищ, навіть коли вони знаходяться поза звичного контексту, відслідковувати їх взаємозв'язку, взаємозумовленість при написанні творчих робіт, есе і т.п. 

      Вивчення нового матеріалу. При вивченні нового матеріалу наочне зображення є зорової опорою, яка допомагає найбільш повно засвоїти що подається матеріал. Співвідношення між словами вчителя та інформацією на екрані може бути різним, і це визначає пояснення, які дає вчитель. 

   Зображення на екрані виступає основним джерелом інформації. Наприклад, реальне зображення кривої попиту. У цьому випадку вчитель повинен назвати складові частини графіка, установити взаємозв'язок між ними, причини зсуву кривої і т.д. В міру зростання підготовки учнів варто залучати їх до обговорення і скорочувати коментарі вчителя. 

       Систематизація і закріплення матеріалу. Систематизація і закріплення матеріалу необхідні для кращого запам'ятовування і чіткого структурування. З цією метою наприкінці уроку вчитель робить огляд вивченого матеріалу, підкреслюючи основні положення та їх взаємозв'язок. При цьому повторення матеріалу відбувається не тільки усно, але і з демонстрацією найбільш важливих наочних посібників на слайдах, виконання тестів на комп'ютері. У літературі, присвяченій тестуванню та організації контролю, за формою виділяють дві основні групи завдань: з пов'язаними відповідями (альтернативні питання, питання з множинним вибором) і з вільними відповідями (самостійний відповідь без будь-яких обмежень та підказок). Завдання з пов'язаними відповідями містять підказку, що підвищує їх навчальну функцію, але знижує об'єктивність контролю. Що стосується завдань "з вільними відповідями", то вони передбачають самостійний відповідь учнів без будь-яких обмежень та підказок. Це широко відомі традиційні питання, що застосовуються при усному і письмовому опитуванні. Вони дозволяють перевірити будь-які рівні знань, але їх важко оцінити однозначно. Таким чином, ці їх використання в комп'ютерному тестуванні практично неможливо. 

     Плануючи урок із застосуванням нових інформаційних технологій, учитель повинен дотримуватися дидактичні вимоги, відповідно до яких: 

• чітко визначати педагогічну мета застосування інформаційних технологій у навчальному процесі; 
• уточнювати, де і коли він буде використовувати інформаційні технології на уроці в контексті логіки розкриття навчального матеріалу і своєчасності пред'явлення конкретної навчальної інформації; 
• погоджувати вбрання засіб інформаційної технології з іншими технічними засобами навчання; 
• враховувати специфіку навчального матеріалу, особливості класу, характер пояснення нової інформації; 
• аналізувати і обговорювати з класом фундаментальні, вузлові питання досліджуваного матеріалу.

 Підготувала вчитель економіки  Тарануха А.І.

Використанняінформаційно-комунікаційних технологій навчання на уроках музичного мистецтва.

   Інноваційні технології швидко увійшли в усі галузі нашого життя. Вивчення окремих дисциплін чи окремих тем з використанням інноваційних технологій, комп'ютерної техніки та найсвіжішої інформації, взятої з мережі Internet, - один із способів оптимізації та урізноманітнення навчально-виховального процесу. Використання персонального комп'ютера в навчальному процесі є новою технологією в навчанні, нововведенням в учбовому процесі.

     Використання ІКТ в навчально-виховному процесі дає можливість учням отримувати велику кількість інформації та сприяє підвищенню інтересу до навчання. Комп’ютерні технології дають змогу учителю музики здійснювати художньо-творчий розвиток особистості учня завдяки впровадженню в систему музичної освіти комп’ютерних технологій, що передбачає довільний вибір варіантів навчальних програм й забезпечення ефективного педагогічного керівництва в процесі комунікативної взаємодії щодо формування системи музично-художніх знань у школярів .

   Інформаційні технології дозволяють по новому, комплексно використовувати на уроках музики текстову, звукову, графічну й відеоінформацію – створюється новий мультимедійний контент.

   На уроках музики гармонійно поєднуються знання комп’ютерної грамоти з музикою, образотворчим мистецтвом, літературою, і, як результат цього поєднання, створюється нова якість сучасного уроку. Використання комп’ютера на уроці дозволяє зробити процесс навчання диференційованим, індивідуальним.

    Комп’ютер може використовуватися на всіх етапах: як при підготовці уроку, так і в процесі навчання: при поясненні нового матеріалу, закріпленні, повторенні, контролі. При цьому комп’ютер виконує такі функції:

1. Функції вчителя:

• джерелонавчальної інформації;
• наочнийпосібник;
• тренажер;
• засібдіагностики і контролю.

2. Функції робочого інструменту:

• засіб підготовки текстів, їх зберігання;
• графічний редактор;
• засіб підготовки виступів.

Проведення уроків музичного мистецтва з використанням ІКТ дає можливість:

• використовувати ППЗ (Педагогічний програмний засіб «Музичне мистецтво»)
• використовувати наочність (можливість знайти в мережі Інтернету будь-яку інформацію та зображення до уроків:твори живопису, портрети композиторів ; створення презентацій, фотогалерей, віртуальних подорожей до музеїв, тощо)
• формувати та поповнювати фонотеку
• прослуховувати музичні твори різних форматів,
• власноруч створювати фонограми (регулювати швидкість та тональність пісні)
• демонструвати фрагменти відеофільмів
• використовувати ігрові види діяльності ( «Караоке у класі». «Вгадай мелодію»)
• оцінювати знання учнів, використовуючи тестери для створення тестових завдань. 

    Створювати тести та кросворди за допомогою офісних прикладних програм.

  Великий інтерес учнів викликають яскраві малюнки до теми, відеокліпи та голосовий супровід, що сприяє більш активному веденню дискусії під час обговорення теми. Учень комфортніше і розкутіше почуває себе під час проведення нетрадиційного уроку. Використання комп’ютерної техніки сприяє більш вираженому індивідуальному підходу до кожного учня.

    Використання ІКТ на уроках музичного мистецтва дає можливість для досягнення наступних педагогічних цілей: проведення групових та індивідуальних форм навчання в умовах класно-урочної системи організації навчального процесу; створення комфортних умов комп’ютерної підтримки традиційних і новаторських технологій навчання; підвищення пізнавального інтересу учнів; забезпечення диференційованого підходу до вивчення предмету; структуризація змісту навчання та активізації опорних знань.

  Послідовне й систематичне використання на уроках музики комп’ютерних технологій є важливим кроком до виховання гармонійної, всебічно розвиненої особистості ХХІ століття.

Підготувала вчитель музики Мосінс С.Ю.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій при викладанні суспільних дисциплін

    Духовне оновлення нашої держави, процес демократизації суспільства передбачають створення сприятливих умов для утвердження атмосфери творчості, багатогранного розвитку особистості, її обдарованості. Завдання щодо виховання людей із високим творчим потенціалом постає не лише як актуальна проблема сучасної педагогічної науки та практики, але і як соціальна необхідність.

   Важлива роль у формуванні соціально орієнтованої особистості та становленні її громадянської активності належить школі і вчителю. Тільки вчитель повною мірою може керувати навчально-пізнавальною діяльністю учнів, залишаючись центральною фігурою навчально-виховного процесу. Упровадження інноваційних методів і прийомів у навчально-виховний процес будується на основі творчої взаємодії вчителя й учнів, котра максимально спрямована на самостійний пошук учнями нових знань, нових пізнавальних орієнтирів високого рівня складності, вироблення загальнолюдських норм і цінностей, оволодіння мистецтвом рефлексії.

     Використання інноваційних технологій у процесі навчання різних предметів дає змогу:

• покращити зміст навчання;
• активізувати навчання;
• вдосконалити форми і методи;
• індивідуалізувати навчання.

Використання інноваційних технологій дає можливість:

• самостійно розібрати матеріал, використовуючи підказки;
• проводити контроль учнів;
• скласти індивідуальну програму навчання для кожного учня;
• навчити володіти ефективними готовими програмами, що дозволяють вирішувати різні задачі.

   Викладання історії в школі вимагає від вчителя творчого підходу, особливо у виборі методичних прийомів і засобів, наочного матеріалу та використання аудіовізуальних засобів. При цьому одним з найбільш вагомих пріоритетів стає формування творчого і критичного мислення учнів, орієнтування не стільки на знання, скільки на засвоєння учнями досвіду самостійної роботи.

    Діяльність на уроках історії спрямовується на розвиток пізнавальної активності школярів, та розвиток їх творчих здібностей. Підбір методів навчання забезпечує реалізацію цілей історичної освіти, допомагає розвивати творчу особистість учня, формувати його життєві і соціальні компетенції , займати активну громадянську позицію. Адже формування активної життєвої позиції учнів засобами впровадження інноваційних технологій та і є найактуальнішою темою , що сприяє реалізації завдань сьогодення.

   Сучасна методика нагромадила багатий арсенал прийомів інтерактивного навчання від найпростіших («Робота в парах», «Ротаційні (змінні) трійки», «Карусель», «Мікрофон») до складних («Мозковий штурм», «Мозаїка», «Аналіз ситуації»), а також імітаційні ігри, дискусії, дебати. Використання аудіовізуальних та мультимедійних засобів на уроках різних типів – таких як комбінований, урок-лекція, урок-семінар і особливо на нестандартних уроках (інтегрований, рольова гра, урок-КВК, урок “Брейн-ринг”, “Що? Де? Коли?, “Щасливий випадок” та інші) і виховних заходах дають можливість вчителю найбільш повно врахувати особливості, інтереси, нахили, здібності кожного учня. Використання інтерактивних технологій в роботі – це не самоціль, а засіб створення атмосфери доброзичливості й порозуміння, спосіб зробити дитину розкутою, активувати її впевненість у своїх силах, налаштувати її на успіх,розвивати її здібності.

   При використанні аудіовізуальних та мультимедійних засобів вчитель орієнтуваться на особистість учня, на можливість кожного учня окремо зрозуміти, осмислити і пояснити певну проблему, яка висувається вчителем за допомогою відеофільму, аудіозапису чи історичного документу.

    Безумовно в кожному нестандартному уроці є елементи традиційних уроків – сприймання нового матеріалу, його засвоєння, осмислення, узагальнення, застосування, але в незвичайних формах.

  Ознайомлення учнів з новими документальними і художніми фільмами, робота з персональним комп’ютером, використання інших аудіовізуальних засобів надає можливість вчителю зробити свої уроки більш цікавими, насиченими і продуктивними. Демонстрування відеоматеріалів викликає інтерес учнів, виникає досить стійка мимовільна увага, що обумовлена яскравістю, динамічністю, розмірами та контрастністю зображення, звуковим супроводом тощо. Саме цим пояснюється міцне запам’ятовування учнями окремих, найбільш яскравих, емоційно насичених кадрів. Утворюються передумови до формування чітких уявлень, свідомого та глибокого засвоєння знань. Необхідність використання аудіовізуальних та мультимедійних засобів на уроках історії України та всесвітньої історії є очевидною, і кожен творчий вчитель повинен застосовувати цю технологію.

Документальні матеріали

  Фільми, які використовуються на уроках, розподілені за темами, для кожного уроку вибираються окремі фрагменти, які допомагають вчителю і учням у процесі проведення уроку. Кожен документальний фільм має автора з своїми поглядами, тому вчитель відбирає відеоматеріал так, щоб учень міг самостійно робити висновки. З всесвітньої історії фільми каналу “Діскавері” мають найбільш ефективну побудову, особливо фільми по стародавньому світу ( 6 клас). Такі серіали як “Загублені скарби стародавніх цивілізацій” вміщують короткі нариси по окремих країнах стародавнього світу -–Єгипту, Греції, Китаю, Індії, Межиріччю, Риму і т.д. Для учнів 6 класу в цих фільмах досить цікаво і змістовно розповідається про певні події, які відбувались в історії людства. Після таких фільмів учні більш яскраво уявляють собі, про що буде говоритись на уроках в подальшому. В 6-х класах показується такий фільм повністю перед вивченням певної теми, а потім в процесі навчання використовуються уривки з фільму на різних етапах уроку.

  Переглядаючи певний відеоматеріал, учень може перевірити його за історичними документами, архівними дослідженнями і зробити самостійно висновки.

     Найбільш доцільним на уроках історії України в 5-11 класах є використання 15-хвилинних фільмів з серії “Невідома Україна” та “Золота підкова”.

Діафільми і слайди

     Основним засобом активізації учня при роботі з діафільмами і слайдами є постановка питань і завдань, які потрібно зв’язати з конкретним образотворчим рядом діафільму. На уроках часто використовуються такі діафільми: « Завоювання Олександра Македонського», «Принципат Октавіана Августа» ( 6 клас); «Столітня війна», « Середньовічне місто» (7 клас); «Війна Білої і Червоної Троянд» (8 клас); На жаль, на сучасному етапі нових учбових діафільмів майже не випускається, а ті, що є, вже застаріли як якісно, так і змістовно.

Аудіоматеріали

   Використання аудіоматеріалів є необхідним і досить цікавим, особливо при вивченні тем з культури. Вчитель складає і записує матеріал за темами. Наприклад, музика Відродження, музика народів Сходу та ін. Аудіоматеріал допомагає вчителю, учням, доповнює учбовий процес.

Комп’ютерна мультимедія

    На сьогоднішній день, є велика кількість навчальних компакт-дисків з історії (“Стародавня Греція”, “Стародавній Єгипет”, “Римська імперія у війнах”, “Світ у війнах” та інші), які доцільно використовувати на уроках. За даними соціологічного дослідження для 68% підлітків комп'ютер є робочим інструментом, 12% використовують ПК для розваг, для 18% - це можливість спілкуватися з друзями, а для 2 % - можливість відключитися від дійсності. Так, як учні в більшості володіють комп’ютером, то вчитель проводить інтегровані уроки в комп’ютерному класі. Наприклад, при вивченні теми “Промисловий розвиток України в 70-80 роках” був проведений інтегрований історія України – хімія. По історії учні вивчали досягнення і недоліки в розвитку промисловості України в той час, поєднали з вивченням історії будівництва та роботи 11 Кіровоградського цукрового заводу (селище Липняжка), а вчитель хімії розповіла про хімічний склад цукру та процес його виготовлення. Вчитель використовує комп’ютер при залікових та підсумкових атестаціях за наявністю учбових програм-тестів або тестів, складених вчителем.

Робота з текстом

    Використання аудіовізуальних засобів на уроках історії дає кращий результат ефективніше, коли вчитель застосовує роботу з історичним текстом. Учасники навчального процесу, учень та вчитель, виступають як рівні. А навчання -– то їх спільна діяльність, результатом якої є створення учнями власної версії історичної події. Навчання за цією технологією складається із завершених циклів – тем. Кожній темі відповідає комплекс проблем, які вирішують учні під час її вивчення.

   Наприклад, вивчаючи тему “Столітня війна” ( 7 клас), учням пропонуються тексти з хрестоматії та уривки фільму “Жанна д’Арк”, які відповідають тексту. Учні, ознайомившись з текстом і відеоматеріалом, обговорюють їх, висловлюють власне бачення, роблять певні висновки. Але не кожну тему можна вивчити за хрестоматійними та архівними текстами, і не кожен учень може аналізувати історичні тексти і робити самостійні висновки.

Навчальні презентації

Комп'ютерна мультимедійна навчальна програма, яка використовується на уроці, дозволяє:

• за мінімум часу на уроці донести до учнів більший об'єм учбового матеріалу, ніж під час роботи з підручником,
• своєчасно поповняти теоретичні відомості новими фактами та подіями.

    Великий інтерес учнів викликають яскраві малюнки до теми, відеокліпи та голосовий супровід, що сприяє більш активному веденню дискусії під час обговорення теми. Учень комфортніше і розкутіше почуває себе під час проведення нетрадиційного уроку. Використання комп’ютерної техніки сприяє більш вираженому індивідуальному підходу до кожного учня, особливо до того, у якого неповністю сформовані навчальні навички, тому що він тоді має змогу включитися в загальну дискусію. Завдяки використанню комп’ютерної техніки на уроках в учнів відпрацьовується логіка мислення, формується вміння самостійно виражати думки, підвищується емоційний рівень уроку, новий розвиток одержують стосунки учень - учень та учень – вчитель, враховуються індивідуальні особливості учнів, підвищується ефективність уроку.

     Вчитель широко використовує в процесі навчання презентації, які готує як сам, так і учні.

     Типи і види навчальних презентацій самі різноманітні, залежно від мети, яку ставить вчитель перед собою при підготовці до уроку.

Наприклад:

• Конспект уроку: ілюстративний матеріал відіграє другорядну роль, хоч урок містить традиційні складові.
• Слайд – шоу: текст відсутній, акцент робиться на яскравих великих зображеннях, щоб створити певний емоційний настрій, але не використовується протягом всього уроку.
• «Тільки текст»: із використанням різних варіантів підкреслень у тексті.
• Анімовані схеми: найбільш ефективні на повторювально – узагальнюючих уроках.
• Заповнювання таблиць: заповнюємо тематичні, синхронні, хронологічні таблиці після обговорення в класі.
• Тестування: часто проводиться на узагальнюючих уроках.

      Отже, використання аудіовізуальних засобів та мультимедійних засобів є необхідною ланкою у роботі творчого вчителя тому що арсенал дидактичних можливостей аудіовізуальних та мультимедійних засобів навчання дуже великий.

Стисло його можна визначити так:

• урізноманітнення форм подання інформації;
• урізноманітнення навчальних завдань;
• забезпечення зворотного зв’язку, широкі можливості діалогізації навчального процесу;
• широка індивідуалізація процесу навчання, розширення поля самостійності;
• широке застосування ігрових прийомів;
• активізація навчальної роботи учнів, посилення їх ролі як суб’єкта учбової діяльності;
• посилення мотивації навчання.

      Отже, інноваційні технології дають учням унікальну можливість самим у процесі навчання, незалежно від викладача, довідатися про нове поняття, помітити закономірність, висунути власну гіпотезу, відчути, як виникають питання. Учні вчаться планувати свою роботу, раціонально її виконувати, критично співвідносити початковий план роботи з реальним процесом її виконання, що потім допомагає їм на уроках. Усі перераховані вище уміння і навички в значній мірі впливають на ефективність і якість навчання.

Методичні поради щодо використання ІКТ:

Використання персонального комп’ютера є стрижнем інформаційних технологій навчання

Знання й уміння ХХІ століття сприяють формуванню в учнів самостійності й розвитку в них громадянських, професійних і лідерських якостей.

При підготовці вчителя до використання ІКТ необхідно проводити поступове, практичне навчання з демонстрацією можливостей технічних засобів та програмних засобів електронного призначення.

• Комп'ютер може використовуватися на всіх етапах: • при підготовці уроку, в процесі навчання: – при поясненні (введення) нового матеріалу, закріпленні, – повторенні, – контролі.
• Уроки з використанням ІКТ підвищують навчальну мотивацію, а, отже, і інтерес до предмету.
• При активному використанні ІКТ успішніше досягаються загальні цілі освіти, легше формуються компетенції в області комунікації: вміння збирати факти, їх зіставляти, організовувати, висловлювати свої думки на папері і усно, логічно міркувати, слухати і розуміти усну і письмову мову, відкривати щось нове , робити вибір і приймати рішення.
• Вчитель за короткий час отримує об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, краще оцінює здібності і знання дитини; перекладає частину своєї роботи на ПК, роблячи при цьому процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним.

Проте,

Існують недоліки та проблеми застосування ІКТ:

• Відсутність комп'ютера в домашньому користуванні;
• У вчителів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;
• Недостатня комп'ютерна грамотність вчителя;
• Складно інтегрувати комп'ютер у поурочні структуру занять;
• Не вистачає комп'ютерного часу на всіх;
• У навчальних програмах не передбачено час для використання Інтернету на уроках;
• При недостатній мотивації до роботи учні часто відволікаються на ігри, музику.

Пропозиції щодо модернізації освіти з питань ІКТ:

• ініціювати та розробити нормативну базу для впровадження ІКТ, зокрема, методичні рекомендації з дистанційного навчання;
• створити базу розроблених та апробованих моделей впровадження ІКТ в окремо взятому навчальному закладі;
• інтегрувати ІКТ до змісту шкільних навчальних програм;
• створити банк навчальних програм щодо навчання вчителів в галузі ІКТ, створити систему заходів з роз'яснювальною роботою для керівників ЗНЗ;
• активізувати регіональні заходи для вчителів (діючі спільноти, фахові конкурси).

                                                              

                                                                      Підготувала заступник директора з НВР Мар’янова В.І.

Вступ

     Відомо, що освіта - один з головних інститутів соціалізації особистості. Головна мета освіти - формування вільної, відповідальної, гуманної особистості, здатної до подальшого саморозвитку. Освічена людина, що легко орієнтується в суспільстві, що змінюється, що швидко освоює нові сфери діяльності, що володіє високим рівнем толерантності, здатний проаналізувати будь-яку ситуацію, оцінити її і прийняти відповідне рішення - це громадянин відкритого суспільства.

   Використання нових педагогічних технологій у навчально-виховному процесі дозволяє вчителям реалізувати свої педагогічні ідеї, представити їх увазі колег і одержати оперативний відгук, а учням дає можливість самостійно вибирати освітню траєкторію - послідовність і темп вивчення тем, систему тренувальних завдань і задач, способи контролю знань. Так реалізується найважливіша вимога сучасної освіти - вироблення в суб'єктів освітнього процесу індивідуального стилю діяльності, культури самовизначення, відбувається їхній особистісний розвиток.

1. Основні напрямки використання інформаційних технологій у процесі навчання хімії

    Перехід сучасного суспільства до інформаційної епохи свого розвитку висуває в якості однієї з основних задач, що стоять перед системою шкільної освіти, задачу формування основ інформаційної культури майбутнього фахівця. Реалізація цієї задачі неможлива без включення інформаційного компонента в систему профільної хімічної освіти.

  У сучасних умовах потрібно підготувати школяра до швидкого сприйняття й обробки інформації, яка надходить, успішно її відображати і використовувати. Кінцевим результатом впровадження інформаційних технологій у процесі навчання хімії, є оволодіння учнями комп'ютером як засіб пізнання процесів і явищ, що відбуваються в природі і застосовуються у практичній діяльності.

    Педагогічна доцільність використання комп'ютера в навчальному процесі визначається педагогічними цілями, досягнення яких можливо тільки за допомогою комп'ютера, тобто завдяки його можливостям. При навчанні хімії, найбільш природним є використання комп'ютера, виходячи з особливостей хімії як науки. Наприклад, для моделювання хімічних процесів і явищ, лабораторного використання комп'ютера в режимі інтерфейсу, комп'ютерної підтримки процесу викладу навчального матеріалу і контролю його засвоєння. Моделювання хімічних явищ і процесів на комп'ютері - необхідно, насамперед, для вивчення явищ і експериментів, що практично неможливо показати в шкільній лабораторії, але вони можуть бути показані за допомогою комп'ютера.

    Використання комп'ютерних моделей дозволяє розкрити істотні зв'язки досліджуваного об'єкта, глибше виявити його закономірності, що, у кінцевому рахунку, веде до кращого засвоєння матеріалу. Учень може досліджувати явище, змінюючи параметри, порівнювати отримані результати, аналізувати їх, робити висновки. Наприклад, задаючи різні значення концентрації реагуючих речовин (у програмі, що моделює залежність швидкості хімічної реакції від різних факторів), учень може простежити за зміною обсягу газу, що виділяється, і т.д. Другий напрямок використання комп'ютера в навчанні хімії — контроль і обробка даних хімічного експерименту. Компанія ІВМ розробила «Персональну наукову лабораторію» (ПНЛ) — комплект комп'ютерів і програм для них, різних датчиків і лабораторного устаткування, що дозволяє проводити різні експерименти хімічного, хіміко-фізичного і хіміко-біологічного напрямку. Таке використання комп'ютера корисно тим, що прищеплює учнем навички дослідницької діяльності, формує пізнавальний інтерес, підвищує мотивацію, розвиває наукове мислення. Третій напрямок використання ИКТ у процесі навчання хімії - програмна підтримка курсу. Зміст програмних засобів навчального призначення, застосовуваних при навчанні хімії, визначається цілями уроку, змістом і послідовністю подачі навчального матеріалу. У зв'язку з цим, усі програмні засоби використовувані для комп'ютерної підтримки процесу вивчення хімії,

можна розділити на програми:

• довідкові посібники по конкретних темах;
• рішення розрахункових і експериментальних задач;
• організація і проведення лабораторних робіт;
• контроль і оцінка знань.

    На кожнім конкретному уроці можуть бути використані визначені програми, виходячи з цілей уроку, при цьому функції вчителя і комп'ютера різні. Програмні засоби для ефективного застосування в навчальному процесі повинні відповідати курсу хімії профільного навчання, мати високий ступінь наочності, простоту використання, сприяти формуванню загальних навчальних і експериментальних умінь, узагальненню і поглибленню знань і т.д.

     2. Комп'ютерні технології у викладанні хімії в школі: стан справ і перспективи.

Стосовно до навчання хімії поряд з підвищенням мотивації навчання за рахунок використання комп'ютера на уроці, підвищення рівня індивідуалізації навчання і можливості організації оперативного контролю за засвоєнням знань комп'ютерні технології можуть бути ефективно використані для формування основних понять, необхідних для розуміння мікросвіту (будівля атома, молекул), таких найважливіших хімічних понять як "хімічний зв'язок", при вивченні високотемпературних процесів (кольорова і чорна металургія), реакцій з отруйними речовинами (галогени), тривалих за часом хімічних досвідів (гідроліз нуклеїнових кислот) і т.д. Відомо, однак, що, на даному етапі комп'ютерні технології у викладанні хімії в школі використовуються дуже рідко. Томові є причини як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру. Серед першого типу причин, безумовно, головними є недостатня забезпеченість загальноосвітніх шкіл сучасними комп'ютерами і явно недостатня кількість відповідних комп'ютерних програм. Проте, процес комп'ютеризації шкіл хоча і повільно, але йде. Як причину суб'єктивного характеру модно згадувати так називану "компьютерофобію", що приписують вчителям-предметникам. 

   Цей фактор представляється надуманим. В учителів-предметників є значний інтерес до використання комп'ютерних технологій, причому незалежно від віку і стажу роботи. Більш важливим є те, що сучасні освітні стандарти дають учителю визначену волю у виборі тим і розміщенню акцентів при викладанні дисципліни. Досвід застосування комп'ютерних технологій у навчанні хімії в школі дозволяє укласти, що для одержання високого навчального ефекту важливо їхнє систематичне використання, як на стадії вивчення матеріалу, так і на стадії оперативного контролю за засвоєнням знань, а для цього також необхідний різноманітний асортимент педагогічних програмних засобів (ГШЗ). Нові можливості, виявлені в результаті аналізу педагогічної практики використання (ГШЗ) дозволяють значно поліпшити навчально-виховний процес. Особливо це стосується предметів природно-наукового циклу, у тому числі хімії, вивчення якої зв'язане з процесами, схованими від безпосереднього спостереження і тому важко сприйманими дітьми. ППЗ дозволяють візуалізувати такі процеси, надаючи одночасно з цим можливість багаторазового повторення і просування в навчанні зі швидкістю, сприятливої для кожної дитини в досягненні розуміння того чи іншого навчального матеріалу .Педагогічні програмні засоби, будучи частиною програмних засобів навчального призначення, забезпечують також можливість прилучення до сучасних методів роботи з інформацією, інтелектуалізацію навчальної діяльності. У результаті проведеного серед викладачів анкетування, складеного по концепціях, узятим з монографії Т.Роберт "Сучасні інформаційні технології в утворенні", використання даних педагогічних програмних засобів у навчанні хімії дає можливість:

• індивідуалізувати і диференціювати процес навчання за рахунок можливості вивчення з індивідуальною швидкістю засвоєння матеріалу;
• здійснювати контроль зі зворотним зв'язком, з діагностикою помилок і оцінкою результатів навчальної діяльності;
• здійснювати самоконтроль і самокорекцію;
• здійснювати тренування в процесі засвоєння навчального матеріалу і самопідготовку учнів;
• візуалізувати навчальну інформацію за допомогою наочного представлення на екрані ЕОМ даного процесу, у тому числі схованого в реальному світі;
• проводити лабораторні роботи в умовах імітації в комп'ютерній програмі реального чи досвіду експерименту;
• формувати культуру навчальної діяльності того, якого навчають, і навчального.

     Перераховані вище можливості змінюють структуру традиційної суб'єкт-об'єктної педагогіки, у якій, що учиться як до суб'єкта навчальної діяльності, як до особистості, що прагне до самореалізації. А віртуалізація деяких процесів з використанням анімації служить формуванню в наочно-образного мислення, що учиться, і більш ефективному засвоєнню навчального матеріалу.

  Таким чином, проведені експерименти по використанню програм, що навчають та контролюють, у процесі навчання хімії, показали доцільність застосування таких засобів у навчальному процесі і необхідність продовження роботи з їхнього впровадження.

     Ще один важливий висновок - важливі не тільки ГШЗ, але і методики їхнього використання, тобто рекомендації з організації уроків. Як правило, для досвідченого вчителя не складає праці на основі комп'ютерної програми розробити відповідний урок. Молодим же вчителям для цього необхідна допомога у виді планів-конспектів, методичних рекомендацій з використання ГШЗ на різних етапах уроку й у класах з різним рівнем підготовки учнів. Таким чином, найбільш насущною задачею, рішення якої дозволить зрушити з "мертвої крапки" упровадження комп'ютерних технологій у навчання предметів природничо-наукового циклу, є розробка ГШЗ і методик їхнього використання. Було б дуже корисно об'єднати зусилля зацікавлених учителів хімії з різних регіонів країни. Обмін досвідом, безумовно, прискорить комп'ютеризацію шкільного освітнього процесу

     Застосування комп'ютерних моделей у навчанні хімії

   Серед різних типів педагогічних програмних засобів особливо виділяються ті, у яких використовуються комп'ютерні моделі. Застосування комп'ютерних моделей дозволяє не тільки підвищити наочність процесу навчання й інтенсифікувати його, але і кардинально змінити цей процес. Моделі можуть використовувати для рішення різних задач. Р.Ю. Шенон виділяє п'ять типів моделей по функціональному призначенню: засобу осмислення дійсності, засобу спілкування, інструменти прогнозування, засобу постановки експериментів, засобу навчання і тренажу. Останній тип моделей також називають навчальними комп'ютерними моделями (НКМ). У вивченні шкільного курсу хімії виділяють кілька основних напрямків, де виправдане використання НКМ:

• наочне представлення об 'єктів і явищ мікросвіту;
• вивчення виробництв хімічних продуктів;
• моделювання хімічного експерименту і хімічних реакцій.

   Усі моделі, використовувані у викладанні хімії, можна розділити за рівнем об'єктів, що представляються, на двох груп: моделі мікросвіту і моделі макросвіту. Моделі мікросвіту відбивають будівля об'єктів і зміни, що відбуваються в них, на рівні їхнього атомно-молекулярного представлення. Моделі макросвіту відбивають зовнішні властивості модельованих об'єктів і їхня зміна. Моделі таких об'єктів, як хімічні речовини, хімічні реакції і фізико-хімічні процеси, можуть бути створені на рівні мікросвіту, так і на рівні макросвіту.

    При вивченні хімії учні зіштовхуються з об'єктами мікросвіту буквально з перших уроків, і звичайно ж НКМ, що моделюють такі об'єкти, можуть стати неоціненними помічниками, наприклад, при вивченні будівлі атомів, типів хімічного зв'язку, будівлі речовини, теорії електролітичний дисоціації, механізмів хімічної реакції, стереохімічних уявлень і т.д. Усі ці перераховані моделі реалізовані в програмах "1С: Репетитор. Хімія", ChemLand, "Хімія для всіх", CS Chem3D Pro, Crystal Designer, "Збери молекулу", "Organic Reaction Animations" і ін.

  Моделі хімічних реакцій, лабораторних робіт, хімічних виробництв, хімічних приладів (комп'ютерні моделі макросвіту) реалізовані в наступних програмах: "Хімія для усіх - 2000", "Хімкласс", ChemLab, IR and Similator і ін. Подібні моделі використовуються в тих випадках, коли немає можливості за якимись причинами здійснити лабораторні роботи в реальних умовах і немає можливості в реальності познайомитися з досліджуваними технологічними процесами.

  Використання перерахованих вище програмних засобів на уроках хімії мають наступні достоїнства:

• значний обсяг матеріалу, що охоплює різні розділи курсу шкільної хімії;
• поліпшується наочність подачі матеріалу за рахунок кольору, звуку і руху;
• наявність демонстрацій тих хімічних досвідів, що небезпечні для здоров'я дітей (наприклад, досвіди з отруйними речовинами);
• прискорення на 10-15% темпу уроку за рахунок посилення емоційної складової;
• учнями виявляють цікавість до предмета і легко засвоюють матеріал (підвищується якість знань учнів).

    Однак деякі програмні продукти не вільні від недоліків. Наприклад, одним з головних недоліків програми "1С: Репетитор. Хімія" є відсутність діалогу учня з комп'ютером при засвоєнні їм навчального матеріалу і виконанні розрахункових задач. Це утрудняє й обмежує використання вчителем даного комп'ютерного продукту в навчальному процесі в школі. Тільки органічне співробітництво вчителя інформатики і вчителя хімії буде сприяти поліпшенню процесу навчання хімії. На уроках інформатики учні вивчають різні інформаційні технології, представлені в пакеті Microsoft Office. Наприклад, учні, вивчаючи програму PowerPoint, можуть уже самі створити презентацію (міні-підручника у вигляді слайдів) по окремому матеріалі підручника хімії. А для реалізації можливості навчання, тестування і контролю знань учнів використовується убудований у Microsoft; Office мова програмування Visual Basic for Applications (VBA), що дозволяє розміщати на слайдах форми й елементи керування для ведення діалогу (інтерактивні майстри-шаблони).

Можливості Інтернет для особистісного розвитку в процесі навчання.

    Великі можливості для особистісного розвитку надає використання Інтернет у навчально-виховному процесі середніх навчальних закладів. Досвід роботи показує, що в умовах інноваційної освітньої установи, що розташовує відповідного матеріальною базою застосування ІпіегпеїЛшегпеІ-технологій відкриває принципово нові можливості для пізнавальної і творчої самореалізації всіх суб'єктів освітнього процесу.

   Саморозвитку вчителів різних предметів сприяє самостійне освоєння роботи в Інтернет, використання інформації, розміщеної в ньому, на уроках і в позаурочній роботі.

   Учні з високим рівнем пізнавальної активності, використовуючи Інтернет, одержують розширений доступ до цікавлячого їх інформації. Вони самостійно розшукують повідомлення про проведення конкурсів, олімпіад, конференцій, тестування і т.д.

    Робота в Інтернет дозволяє навчальному закладу і кожному учаснику освітнього процесу успішно включитися в єдиний освітній простір. В даний час реалізується багатопредметний проект по дистанційному навчанню "Інтернет-школа". Важливим виховним аспектом такої мережної діяльності є усвідомлення почуття відповідальності за свою роботу, адже результат її можуть оцінити мільйони користувачів мережі Інтернет. 

Висновок

Таким чином можна стверджувати, що методика використання інноваційних технологій у вивченні хімії можна застосувати для покращання викладання будь-якого предмету. Тим більше, що в наш час знаходять поширення програмні продукти для персональних комп'ютерів майже для всіх предметів середньої школи

  Підготувала вчитель економіки  Тарануха А.І.

     Використання інформаційно-комунікаційних технологій при викладанні математичних  дисциплін

      Якість освіти – питання складне і багатогранне, як багатогранний і сам освітній процес.

    Сьогодні в умовах швидкого розвитку інформаційно-технологічного суспільства, в якому знання стають стратегічним ресурсом, щораз загальніше стоїть питання : «Яким має бути сучасний урок математики?».

  Як досягти високого інтелектуального розвитку учнів, забезпечити оволодіння ними навичками саморозвитку особистості? Значною мірою, використовуючи сучасні інноваційні технології, перетворюючи традиційний урок в інтерактивний.

    Стрімкі темпи впровадження інформаційних та комунікативних технологій (ІКТ) у всі ланки системи освіти та оновлення потребують професійної підготовки вчителя – предметника щодо ефективного використання ІКТ у педагогічній діяльності. З огляду на це урок має захоплювати учнів, пробуджувати інтерес та мотивацію, навчити самостійному мисленню та діям.

     Наведу урок з використанням ІКТ технологій в 11 класі.

Урок - презентація з геометрії в 11 класі.

Тема: «Тіла обертання»

Мета: узагальнити вивчений матеріал шляхом презентацій на комп’ютері, розвивати уміння працювати в групі, виховувати естетичний смак.

Обладнання: комп’ютер, таблиці,плакати, моделі тіл обертання, інтерактивна дошка.

Девіз

«Математика – це квітучий сад в якому

кожен може знайти квітку за своїм смаком»

Д.Гілберт.

І. Етап активної розумової діяльності:

1. Повідомлення теми, мети, і девізу уроку.

2. Повторення правил роботи в групі(групи заздалегідь об’єднані), вибір секретаря.

3. Підготовка листів – самоконтролю, та перевірка домашніх завдань в групах (задачі 1,2) і занесення перших результатів в лист.

4. Представлення групи.(назва, вибране тіло обертання).

ІІ. Етап актуалізації опорних знань:

а) Вправа «Мікрофон» (учні формують означення тіл обертання і деякі формули).

б) Вправа «Кросворд» (кожна з 3-х груп готувала кросворд (у 2-х екземплярах), де ключовим словом є тіло обертання, вибране даною групою – конус, циліндр або кіля)

ІІІ. Етап колективної діяльності

а) Комп’ютерна презентація кожної групи, виконана дома.

Вимоги до створення презентації:

1. Означити тіло обертання;

2. Вказати елементи і властивості даного тіла обертання;

3. Назвати основні формули для обчислення площ і об’ємів;

4. Зобразити перерізи тіла обертання з різними площинами;

5. Історичні відомості;

6. Застосування тіл обертання та перерізів в повсякденному житті, науці, техніці та архітектурі;

7. Реклама і , можливо, поетизація даного тіла (вірші, оди і т.д.);

IV. Етап практичного застосування одержаних навиків.

   Кожна група повинна була підготувати по 2 задачі практичного змісту зі своїм тілом обертання для груп – суперників.

   За 10 хв. Ви повинні розв’язати запропоновані задачі і оцінює або розв’язує (в разі невиконання ) група що пропонувала задачі.

V. Етап підведення підсумків діяльності. 

А) Відповісти на питання (хто швидше) які є на слайді.

1). Тіло обертання, у якого є деякі властивості як і в прямої призми, часто зустрічається у повсякденному житті, техніці, архітектурі? (Циліндр).

2). Піфагор вважав це тіло найдосконалішим з усіх геометричних тіл? (Куля).

3). Евклід називав його «шишкою» а як називаємо його ми? (конус)

Б) Обговорення та встановлення балів у команді

В) Заповнення листа самооцінки.

Г) Домашнє завдання. Підготуватись до тестів по даним тілам обертання. (тести на комп’ютерах).

Контрольні запитання усно 1-21., вправа №13, №19.

Підготувала вчитель математики Обжелян Л.О.

 Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках фізкультури

     Комп'ютерні технології давно знайшли широке використання у освітньому процесі сучасної школи. Але, попри це, існуючі розробки у сфері використання комп'ютерних технологій у фізичному вихованні носять, зазвичай, приватного характеру: створення баз даних школярів, моніторинг їх фізичного розвитку та фізичної підготовленості, проектний метод, не мають поширення у шкільної практиці. Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволяє зробити висновок у тому, що напрямами використання комп'ютерних технологій у фізичну культуру загальноосвітнього установи є: статистичний аналіз стану і графічне зображення цифрового матеріалу; навчання й контроль теоретичних знань учнів; контроль фізичного розвитку та підготовленості котрі займаються; підготовка та обробка результатів змагань з різних видів спорту; контроль і оптимізація техніки спортивних рухів створення комп'ютеризованих тренажерних комплексів з урахуванням персональних комп'ютерів. 

    Розробляючи технологію застосування комп'ютера на уроці фізкультури, автори керуються одним принципом: комп'ютер щодо навчання використовуватися повинен лише тоді, коли він забезпечує отримання знань і умінь, які неможливо чи достатньо складно сформувати під час використання традиційних технологій. Нині розроблені і впроваджені в навчальний процес освітніх закладів навчальні системи з гімнастики, лижного спорту, східним єдиноборствам, програми, дозволяють проводити імітаційне моделювання термінових довгострокових адаптаційних процесів, які протікають в організмі учнів. Застосування кольору, графіки, мультиплікації, звуку – всіх сучасних засобів відеотехніки – дозволяє відтворювати реальну обстановку діяльності (наприклад, поставити учня у безвихідь учасника змагань). Особливу увагу звертається на: - подання в зручній формі різних спортивних процесів, що протікають насправді із швидкістю (біг, стрибки та інші рухові дії) і важких для наочної демонстрацію по звичайних уроках; - компенсації за допомогою техніки нестачі наочних посібників на уроці фізичної культури; - використання комп'ютера на формування у школяра правильного уявлення про техніку рухової дії. У результаті всього курсу фізичної культури у середньої школи можна виокремити декілька етапів освоєння учнями спортивно-компьютерних умінь і навиків. I етап – візуальний (5–7-й класи) – передбачає перегляд школярами техніки рухових дій великих спортсменів, збирання пазлу цілісного рухового процесу з елементів. Ці вправи сприяють розвитку абстрактного, образного мислення. 

    Учні отримують унікальну можливість складати цілісні рухові дії із окремих елементів, успішно переносити теоретичні знання з виконання вправ на практику. II етап – технічний (8–9-й класи) – припускає використання відеоапаратури (камер, фотоапаратів, стільникових телефонів) для зйомки рухової дії, та його вивчення і обробку у програмі «Покадровий рух». У школярів розвиваються навички роботи з відеоапаратурою і ПК, аналітичне мислення, хлопці отримують унікальну можливість детально вивчити техніку рухового дії. На III етапі – аналітичний (10–11-й класи) – старшокласники навчаються приймати рішення з урахуванням аналізу даних, перебудовувати рухову дію, в залежності від умов (урок, змагання, рельєф місцевості, активність опору), у них формується адекватна самооцінка. Протягом роботи за проектом у учнів розвиваються навички роботи з цифровою апаратурою й передавання досвіду використання інформаційних технологій, формується аналітичне мислення, хлопці отримують унікальну можливість детально вивчити і аналізувати техніку рухової дії. На уроці учні навчаються аналізувати результати своєї діяльності, приймати рішення з урахуванням аналізу даних, у них формується адекватна самооцінка. Спільна робота вчителя фізичної культури та учня передбачає розвиток і розширення проекту з допомогою інформаційних технологій у світлі формування здорового життя. 

Підготував вчитель фізкультури Ліщенко А.М.

Протокол

??????

Рішення

??????

Карбівська ЗШ І-ІІ ступенів

Виступи

Використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання як умова підвищення якості сучасної освіти

  Інформатизація суспільства – це перспективний шлях до економічного, соціального та освітнього розвитку. Інформатизація освіти спрямовується на формування та розвиток інтелектуального потенціалу нації, удосконалення форм і змісту навчального процесу, впровадження комп'ютерних методів навчання та тестування, що надає можливість вирішувати проблеми освіти на вищому рівні з урахуванням світових вимог.

    Одним із важливих напрямків розвитку інформатизації освіти є нові комп’ютерні технології. Інтерактивність, інтенсифікація процесу навчання, зворотний зв'язок –помітні переваги цих технологій, котрі зумовили необхідність їх застосування у різних галузях людської діяльності, насамперед у тих, які пов'язані з освітою та професійною підготовкою. Нині помітно зросла кількість досліджень, предметом яких стало використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі.Цій темі в Україні присвячені дослідження таких науковців, як В.Ю. Биков, Я.В. Булахова, О.М. Бондаренко, В.Ф. Заболотний, Г.О. Козлакова, О.А. Міщенко, О.П. Пінчук, О.В. Шестопал та інші.

   Інформатизація суспільства – це глобальний соціальний процес, особливість якого полягає в тому, що домінуючим видом діяльності в сфері суспільного виробництва є збирання, нагромадження, продукування, оброблення, зберігання, передавання та використання інформації. Ці процеси здійснюються на основі сучасних засобів процесорної та обчислювальної техніки, а також на базі різноманітних засобів інформаційного обміну. Інформатизація суспільства, як наголошується в сучасній літературі, забезпечує:

• активне використання інтелектуального потенціалу, що постійно розширюється, сконцентрованого в друкованому фонді, науковому, виробничому та іншому видах діяльності його членів;
• інтеграцію інформаційних технологій з науковим, виробничим, ініціюючим розвитком усіх сфер суспільного виробництва, інтелектуалізацію трудової діяльності;
• високий рівень інформаційного обслуговування, доступність будь-якого члена суспільства до джерел достовірної інформації, візуалізацію представленої інформації, правдивість використаних даних.

   Виникнення та розвиток інформаційного суспільства (ІС) припускає широке застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освіті, що визначається багатьма чинниками.

  По-перше, впровадження ІКТ у сучасну освіту суттєво прискорює передавання знань і накопиченого технологічного та соціального досвіду людства не тільки від покоління до покоління, а й від однієї людини до іншої.

    По-друге, сучасні ІКТ, підвищуючи якість навчання й освіти, дають змогу людині успішніше й швидше адаптуватися до навколишнього середовища, до соціальних змін. Це дає кожній людині можливість одержувати необхідні знання як сьогодні, так і в постіндустріальному суспільстві.

    По-третє, активне й ефективне впровадження цих технологій в освіту є важливим чинником створення нової системи освіти, що відповідає вимогам ІС і процесу модернізації традиційної системи освіти.

  Важливість і необхідність впровадження ІКТ у навчання обґрунтовується міжнародними експертами і вченими. ІКТ торкаються всіх сфер діяльності людини, але, мабуть, найбільш сильний позитивний вплив вони мають на освіту, оскільки відкривають можливості впровадження абсолютно нових методів викладання і навчання.

   Як свідчать дослідження учених, основними напрямами формування перспективної системи освіти, що мають принципово важливе значення для України, котра нині перебуває на етапі складних економічних перетворень, є такі:

• підвищення якості освіти шляхом її фундаменталізації, інформування учнів і студентів про сучасні досягнення науки у більшому обсязі та швидшими темпами;
• забезпечення орієнтації навчання на нові технології ІС і насамперед на ІКТ;
• забезпечення більшої доступності освіти для різних верств населення;
• підвищення творчого потенціалу освіти.

  Упровадження комп'ютера в сферу освіти стало початком революційного перетворення традиційних методів і технологій навчання та всієї галузі освіти. Важливу роль на цьому етапі, крім комп’ютерів, відіграють такі ІКТ: телефонні засоби зв'язку, телебачення, космічні комунікації, що переважно застосовуються в процесі управління процесом навчання і системах додаткового навчання.

 Новим етапом глобальної технологізації передових країн стала поява сучасних телекомунікаційних мереж та їх інтеграція з інформаційними технологіями, тобто поява ІКТ. Вони стали основою для створення небаченої інфосфери, оскільки об'єднання комп'ютерних систем і глобальних телекомунікаційних мереж зробило можливим створення і розвиток планетарної інфраструктури, що зв'язує нині все людство.

   Прикладом успішної реалізації ІКТ стала поява Інтернету – глобальної комп'ютерної мережі з її практично необмеженими можливостями збирання та збереження інформації, передавання її індивідуально кожному користувачеві.

  Інтернет швидко знайшов застосування в науці, освіті, зв'язку, засобах масової інформації, включаючи телебачення, в рекламі, торгівлі, а також в інших галузей людської діяльності. Перші кроки із впровадження Інтернету в систему освіти показали його величезні можливості для її розвитку. Разом з тим, вони виявили труднощі, котрі необхідно подолати для повсякденного застосування мережі в навчальних закладах. Проте необхідно враховувати, що це потребує значних затрат на організацію навчання порівняно з традиційними технологіями, що пов'язане з необхідністю використання значної кількості технічних (комп'ютери, модеми тощо), програмних (підтримка технологій навчання) засобів, а також з підготовкою додаткової організаційно-методичної допомоги (спеціальні інструкції для тих, хто навчається, та для викладачів), нових підручників і навчальних посібників. Нині відбувається накопичення досвіду, пошук шляхів підвищення якості навчання і нових форм використання ІКТ у різних навчальних процесах.    Певні труднощі використання ІКТ в освіті виникають у зв’язку з відсутністю не тільки методичної бази їх використання, а й методології розробки ІКТ для освіти, що примушує педагога на практиці орієнтуватися лише на власний досвід і вміння емпірично шукати шляхи ефективного застосування інформаційних технологій.

  Освітні технології (ОТ) є одним із головних елементів системи освіти, оскільки вони безпосередньо спрямовані на досягнення головних цілей: навчання і виховання. Під ОТ розуміють як реалізацію навчальних планів і навчальних програм, так і передавання учню, студенту системи знань, а також використання методів і засобів для створення, збирання, передавання, збереження і оброблення інформації в конкретній галузі. Наука накопичила величезний досвід з передавання знань від учителя до учня, створення технологій освіти і навчання, а також з побудови їх моделей.

   ІКТ здійснюють активний вплив на процес навчання і виховання учнів, оскільки змінюють схему передавання знань і методи навчання. Разом з тим, упровадження ІКТ у систему освіти не тільки впливає на освітні технології, а й уводить до процесу освіти нові. Вони пов'язані із застосуванням комп'ютерів і телекомунікацій, спеціального устаткування, програмних та апаратних засобів, систем обробки інформації. Вони пов'язані також зі створенням нових засобів навчання і збереження знань, до яких належать електронні підручники і мультимедіа; електронні бібліотеки й архіви, глобальні та локальні освітні мережі; інформаційно-пошукові та інформаційно-довідкові системи.

  Розглядаючи елементи складної системи інформаційних технологій навчання (ІТН), слід наголосити, що в освіті важливою умовою успішної інтеграції технологій є професійна підготовка викладачів і фахівців, які здійснюють експлуатацію систем і засобів нової інтегрованої технології навчання. Кожний учасник навчання на основі ІТН, включаючи адміністрацію установ освіти, має володіти необхідною інформаційною грамотністю і розумінням у використанні технологій. У деяких країнах для цього необхідно навіть мати відповідний сертифікат. Наприклад, така вимога є у Великобританії. Введення сертифікатів для учасників процесу навчання дає змогу спростити впровадження ІТН і підвищити адекватність оцінок ефективності технологій.

   Як свідчить досвід впровадження ІТН, істотний вплив на ефективність навчання на базі ІКТ має конкретний тип освітньої установи (школа, ПТНЗ або ВНЗ, навчальний центр або віртуальний коледж та ін.), форма і вид освіти (очне або заочне, дистанційне або стаціонарне, базове або додаткове) тощо.

   Удосконалення системи освіти, на основі інформаційних технологій, широке впровадження в навчальний процес ІКТ привело до появи віртуальних університетів, відкритої системи освіти.

  Реалізація відкритої освіти може здійснюватись за рахунок дистанційної освіти (ДО), яку розглядають як різновид освітньої системи, в якій переважно використовуються дистанційні технології навчання та організації освітнього процесу, або як одну з форм здобуття освіти, за якою опанування тим або іншим її рівнем за тією або іншою спеціальністю здійснюється в процесі навчання на відстані.

  Дистанційна освіта – це педагогічна система відкритих освітніх послуг, що надаються широким верствам населення в країні та за кордоном за допомогою спеціалізованого інформаційного освітнього середовища, котре базується на дистанційних технологіях навчання (мультимедійних, мережних, телекомунікаційних, ТВ-технологіях тощо).

   Дистанційна освіта передбачає реалізацію нової форми навчання відкритого та доступного для всіх, незалежно від того місця, де проживає людина.

   Для практичної реалізації дистанційного навчання здебільшого використовують спеціалізовані інформаційні системи, які називають системами управління навчанням (learning management system, LMS) або інколи – програмно-педагогічними системами. Як правило, такі інформаційні системи складаються з наборів модулів, що забезпечують повноцінне дистанційне навчання. Нині є доволі широкий спектр розроблених систем управління навчанням, які поширюють як на комерційній основі, так і вільно. Разом із цим, є доволі багато розробок навчальних закладів «під себе». Однак, усе більше навчальних закладів віддає перевагу значним, уже перевіреним на практиці системам.

   Аналіз процесів, що відбуваються у вітчизняній освіті, свідчить, що послідовно змінюються традиційні погляди на освіту і в Україні, що дає змогу забезпечувати ефективне навчання за умови широкого застосування нових ІКТ. 

   Аналізуючи проблеми використання ІКТ в освіті, необхідно насамперед активізувати процес упровадження ІКТ у систему освіти, забезпечення навчальних закладів комп'ютерною технікою, розвиток телекомунікацій, глобальних і локальних освітніх мереж.

 Інформатизація суспільства пов’язана, насамперед, з розвитком комп’ютерної техніки, різноманітного програмного забезпечення, глобальних мереж (Інтернет) та мультимедійних технологій.

 Мультимедійні засоби навчання займають важливе місце у розвитку інформаційного суспільства. Мультимедійні засоби навчання за Гончаренко С.У. – це комплекс апаратних і програмних засобів, що дозволяють користувачеві спілкуватися з комп’ютером, використовуючи різноманітні, природні для себе середовища: графіку, гіпертексти, звук, анімацію, відео. Мультимедійні системи надають користувачеві персонального комп’ютера такі види інформації: текст; зображення; анімаційні картинки; аудіо коментарі; цифрове відео. Технології, які дозволяють з допомогою комп’ютера інтегрувати, обробляти і водночас відтворювати різноманітні типи сигналів, різні середовища, засоби і способи обміну інформацією, називаються мультимедійними [3, 298].

Існують різноманітні способи застосування засобів мультимедіа в навчальному процесі, серед яких:

• використання електронних лекторів, тренажерів, підручників, енциклопедій;
• розробка ситуаційно-рольових та інтелектуальних ігор з використанням штучного інтелекту;
• моделювання процесів і явищ;
• забезпечення дистанційної форми навчання;
• проведення інтерактивних освітніх телеконференцій;
• побудова систем контролю й перевірки знань і умінь (використання контролюючих програм-тестів);
• створення і підтримка сайтів навчальних закладів;
• створення презентацій навчального матеріалу;
• здійснення проективної і дослідницької діяльності тощо.

Потрібно підкреслити, що використання засобів мультимедіа в освітньому процесі сприяє:

• підвищенню мотивації учнів до навчання;
• реалізації соціальної мети, а саме – інформатизації суспільства;
• інтенсифікації процесу навчання;
• розвитку особистості учня;
• розвитку навичок самостійної роботи з навчальним матеріалом;
• підвищенню ефективності навчання за рахунок його індивідуалізації.

    Отже, застосування комп'ютерів в освіті привело до появи нового покоління інформаційних освітніх технологій, що дали змогу підвищити якість навчання, створити нові засоби впливу, ефективніше взаємодіяти педагогам зі студентами. На думку багатьох фахівців, нові інформаційні освітні технології на основі комп'ютерних засобів дають можливість значно підвищити ефективність навчання.

                                                                                                Вчитель інформатики : Саакян В.В. 

Використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання як умова підвищення якості сучасної освіти

   Одним із пріоритетних напрямів реформування освіти на сучасному етапі є розробка й упровадження ІКТ у навчаль­ний процес та в управління освітою. Це викликало зміни у сфері освіти і вимагає від усіх учасників процесу освоїти ІКТ.

ЩО НАЙПЕРШЕ МИ МАЄМО ПАМ'ЯТАТИ ПРО УРОК?

   Сучасний урок — це далеко не одноманітна та єдина структурно-змістова схема. Тому кожний конкретний викладач визначає для себе форми роботи, які для нього найприйнятніші, відповідають тій методиці, якій він віддає перевагу.

    Тому тут треба проявити свій талант. А талант - це здатність робити те, чого нас ніхто не вчив.

    Краса - це все, на що дивляться з любов ю. Тож любов учня треба завоювати. Для цього треба використовувати хоч якусь «родзинку», «місток» до серця дитини на кожному уроці. І однією із таких родзинок є ІКТ: мультимедіа й комп’ютери.

ЯКІ Ж ІСНУЮТЬ СПОСОБИ КОМП'ЮТЕРНОГО НАВЧАННЯ?

    Найприродніша форма роботи викладача — урок. Урок, де як технічний засіб навчання використовують комп'ютер, можна назвати уроком з комп'ютерною підтримкою (УКП). Такі уроки мають особливу структуру, але теорія УКП, на жаль, ще не розроблена. УКП мають особливі цілі, форми й методи­ку визначення результативності. Головним завданням є орга­нізація такого уроку. Однак використання комп'ютера в на­вчанні не обмежується уроками з комп'ютерною підтримкою. Уроки — навіть не найважливіша частина цього процесу.

   Реальна перспектива — використання домашнього комп'ютера як навчального засобу, самостійна навчальна діяльність, активне втручання викладача в домашню освіту через персональний комп'ютер за дистанційного навчання.

     Недоліків у комп'ютерного навчання не менше, ніж переваг. Відмовлятися від комп'ютера не можна, але не можна й зловжи­вати комп'ютеризацією. Потрібно виробити критерії корисності використання комп'ютерів на уроці для кожної вікової групи з окремих тем, критерії оцінювання програмових засобів.

    Зрозуміло, що та чи інша комп'ютерна технологія потріб­на, якщо вона дозволяє досягти таких результатів навчання, яких не можна отримати без її використання.

    Які ж особливості уроку з комп’ютерною підтримкою?

   Головною особливістю такого уроку є те, що діалог викладача з учнем відбувається через комп'ютер, який виступає в ролі третього компонента навчання, інди­відуального для кожного учня. Можна виділити три основні задачі, які необхідно розв'язати Для успішного проведення комп'ютеризованого уроку:

• дидактичну;
• методичну;
• організаційну.

   Під дидактичним забезпеченням розуміють навчальні матеріали уроку, конкретну навчальну програму й апаратуру.

   Методична задача — визначення прийомів використання комп'ютерів під час викладання теми, аналізу результатів уроку і постановки наступної навчальної мети.

   Організаційна задача, яку легко вирішити під час традиційного уроку, стає головною. Вона полягає в тому, щоб виробити і закріпити в учнів навички роботи з навчальною програмою, організувати роботу учнів із комп'ютером, уникаючи їх пере­вантаження й нераціонального використання часу.

   Потрібно пам'ятати, що основна перевага, яку комп'ютер дає на уроці, полягає в тому, що учень сам визначає темп роботи з програмою.

     Викладач не може керувати комп'ютерним уроком за допомогою голосу. Вихід із цієї ситуації в тому, що учень отримує програму дій на урок.

   Програма дій може бути поданою в різних формах. Для технологічно слабких учнів, які недостатньо добре вміють працювати з комп'ютером, краще запропонувати віддруко- ваний на папері план.

   Для решти учнів можна підготувати спеціальний файл, який можна переглядати за допомогою текстового редактора.

   На уроках із комп'ютерною підтримкою не слід принижувати значення традиційного робочого зошита. Під час вивчення будь-якого матеріалу за допомогою комп'ютера потрібні визна­чення, правила, властивості й теореми необхідно записувати в зошит, як на традиційному уроці.

Для забезпечення ефективного навчального процесу необхідно: .

• уникати монртрнності, ураховувати зміну діяльності учнів за її рівнями: упізнавання, відтворення, заотос вання;
• орієнтуватися на розвиток розумових здібностей дити­ни, тобто рівень спостережливості,, асоціативності, по­рівняння, аналогії, виділення головного, узагальнення, уяви тощо;
• дати можливість успішно працювати на уроці із застосу­ванням комп'ютерних технологій і сильним, і середнім, і слабким учням.;
• ураховувати фактор пам'яті дитини (оперативної, ко­роткочасної та довготривалої).

   Обмежено слід конт­ролювати те, що введено тільки на рівні оперативної та короткочасної пам'яті.

ЯКІ Ж МІНУСИ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ?

   Звісно, підготовка викладача до такого уроку :— це трудомісткий процес, який потребує навичок володіння комп'ютерною технікою, а також більше часу для підготовки. Як відомо, доступ до технічних засобів у викладача-предметника більш обмежений, ніж у викладача інформатики.

    Виникає запитання: як часто можна використовувати комп'ютер на урокрх з інших предметів, крім інформатики, адже урок із використанням Інформаційних технологій відрізняється від традиційного? Відповісти на таке запитання однозначно дуже складно.

   По-перше, усе залежить від можливостей конкретного викладача, тобто від кількості уроків, які він зможе підготувати і провести з використанням інформаційних технологій. Це визначають специфіка предметної галузі,

зміст конкретного уроку, дидактичні можливості програмних засобів, створені для цього предмета, якості технічних засобів та володіння ними викладача.

   По-друге, це залежить від необхідності проведення такого уроку. Можливо, що проведення уроку з конкретної теми буде ефективнішим у традиційній формі, тому не слід його перевантажувати технічними засобами. Аргументами дня проведення такого уроку можуть бути: дефіцит джерел навчального матеріалу, можливість демонстрування в мультимедій­ній формі унікальних інформаційних матеріалів (кар­тин, рукописів, відеоматеріалів тощо), візуалізація до­сліджуваних явищ, процесів тощо.

  Підготовка мультимедійного уроку потребує ретельнішої під­готовки, ніж традиційний урок.      Сценарій уроку, його режису­ра — важлива складова підготовки до такого заняття.

  Розробка уроку з використанням інформаційних технологій можлива тільки за наявності певного електронного ресурсу, або педагогічного програмного засобу, або власної презента­ції, або матеріалів із мережі Інтернет (викладач повинен мати можливість виходу в Інтернет).

   Як би ретельно не було розроблено мультимедійний урок, ба­гато що залежить від підготовки викладача. Проведення тако­го заняття схоже на роботу ведучого телевізійної передачі. Ви­кладач мусить не тільки впевнено володіти комп'ютером, знати зміст уроку, а й вести його в хорошому темпі, невимушено, по­стійно залучаючи учнів до пізнавального процесу. Необхідно продумати зміну ритму, урізноманітнити форми навчальної ді­яльності, забезпечити позитивний емоційний фон уроку.

Вчитель   4  класу

Яворська  Л.В.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання як умова підвищення якості сучасної освіти

  Активізація навчально-пізнавальної діяльності — процес, спрямований на мобілізацію вчителем (за допомогою спеціальних заходів) інтелектуальних, морально-вольових та фізичних сил учнів, розвиток здібності подолати труднощі, активну самостійну роботу.

   Що ж нового вносить у навчальний процес комп'ютер? Він допомагає під час відбору інформації, що дозволяє правильно та вчасно її подати, пожвавити процес навчання, надати йому динамізму, гнучкості, посилити його прикладну спрямованість.

  Комп'ютер сприяє не тільки розвитку самостійності, творчих здібностей учнів, його застосування дозволяє змінити саму технологію надання освітніх послуг, зробити урок більш наочним і цікавим. Комп'ютер забезпечує активізацію діяльності вчителя та учнів на уроці, сприяє здійсненню диференціації та індивідуалізації навчання, розвитку спеціальної або загальної обдарованості, формуванню знань, посилює між предметні зв'язки. Все це покращує якість навчання.

     Використовуючи інформаційні технології на уроках словесності, треба враховувати:

• потреби конкретного уроку;
• рівень володіння різними програмами та наявністю сертифікованих програм у системі середньої загальної освіти.

Серед зазначених технологій доцільно використовувати такі їх види:

• інформаційні технології;
• електронні підручники;
• окремі типи файлів (зображення, відео-, аудіо-,анімації);
• розроблені авторські уроки (інтеграція різних об'єктів в один формат-презентації, \web-сторінки).

    Важливою частиною роботи вчителя є створення власних уроків, зокрема мультимедійних супроводів, адже мультимедіа — це сучасна комп'ютерна інформаційна технологія, що дозволяє об'єднувати в одній комп'ютерній програмно-технічній системі текст, звук, відеозображення, графічне зображення та анімацію. Кожен із застосовуваних інформаційних компонентів має власні виражальні засоби та дидактичні можливості, що спрямовані на забезпечення оптимізації процесу навчання.

    Найефективнішу дію на людину здійснює та інформа­ція, яка впливає на кілька органів чуття. Вона засво­юється тим краще і міцніше, чим більше видів сприй­мання активізовано. Отже, очевидною є та роль, яка відводиться комп'ютерним засобам навчання. Дове­дено, що застосування мультимедійних матеріалів та комп'ютерних мереж скорочує час навчання майже втричі, а рівень запам'ятовування через одночасне використання зображень, звуку, тексту зростає на 30 — 40 відсотків:

• краще сприймався матеріал учнями;
• зростала їх зацікавленість (сучасного учня дуже важ­ко чимось здивувати, тим більше зацікавити);
• відбувалася індивідуалізація навчання;
• розвиток творчих здібностей (залучення школярів до створення уроків, проектів, презентацій);
• скорочувалися види роботи, що стомлювали учня;
• використовувалися різні аудіовізуальні засоби (музи­ка, графіка, анімація) з метою підвищення актив­ності дітей;
• стало можливим динамічне подання матеріалу;
• забезпечуються умови для формування самоосвіт­ньої компетентності самооцінки учня.

Дидактичні можливості мультимедійних засобів на­вчання, що використовуються на уроках словесності, можна стисло визначити так:

• посилення мотивації навчання;
• активізація навчальної діяльності учнів, посилення їх ролі як суб'єкта навчання діяльності (можливість обирати послідовність вивчення матеріалу, визна­чення міри і характеру допомоги та ін.);
• індивідуалізація процесу навчання, використання основних і допоміжних навчальних впливів, розши­рення меж самостійної діяльності школярів;
• урізноманітнення форм подання інформації;
• урізноманітнення типів навчальних завдань;
• створення навчального середовища, яке забезпечує «занурення» учня в уявний світ, у певні соціальні і виробничі ситуації;
• постійне застосування ігрових прийомів;
• забезпечення негайного зворотного зв'язку, можли­вість рефлексії.

    Власний досвід створення та використання презента­цій у процесі вивчення української мови і літератури дозволяє визначити фактори, які впливають на ефек­тивність навчально-виховного процесу:

• зростання впливу виступу на аудиторію, оскільки значний обсяг інформації сприймається зоровими та слуховими рецепторами одночасно;
• полегшення розуміння і сприйняття поданого ма­теріалу;
• запам'ятовування навчального матеріалу на знач­ний період;
• збільшення психологічної вірогідності прийняття правильних висновків, суджень, узагальнень;
• скорочення часу на розкриття проблеми.

   У своїй практичній діяльності вчителі найчастіше використо­вують презентації, створені за допомогою програми Рower Point, зокрема такі їх види:

• презентації для лекційного викладу матеріалу;
• презентації для повторювально-узагальнювальних уроків;
• презентації для уроків тематичного оцінювання знань.

   Компонування матеріалу програми в цьому випадку слугує своєрідною формою опорного конспекту. Варто зазначити також, що учні під час підготовки домаш­нього завдання часто використовують презентацію, вважаючи, що вона більш зрозуміла й логічна. .

    Мультимедійні уроки зазвичай будуються за такою струк­турою:

1. Мотивація уроку — короткий вступний матеріал. Часто під час мотивації створюється проблемна си­туація за допомогою проблемного запитання.

2. Оголошення теми та очікуваних результатів уроку.

3. Основна частина уроку — опанування навчального матеріалу уроку: робота з поняттями, невеликими текстовими фрагментами, що містять навчальну інформацію, відеосюжетами, аудіозаписами, фото­документами, таблицями, схемами (виклад необ­хідної інформації з теми у вигляді слайдів). Мульти­медійні технології дозволяють подати учням набага­то більше інформації, ніж на уроці без використання комп'ютера. Основна частина уроку може включати і проведення невеликої навчальної дискусії, роботу в групах, творчий звіт з виконання індивідуального завдання. Звісно, використовуються і традиційні форми роботи та методи і прийоми навчання.

4. Підбиття підсумків уроку включає рефлексію по­чуттів (наприклад, що сподобалося на уроці най­більше), способів діяльності учнів (для прикладу, чи раціональними були види діяльності, завдання, що використовувалися під час заняття) та відтворення учнями основних понять уроку з демонстрацією слайдів з текстовими фрагментами.

   Може постати питання: а чи не є використання муль­тимедійних технологій даниною сучасності, адже такі етапи можна запланувати і для звичайного уроку?

  Однак уже перший досвід використання мультимедій­них технологій свідчить, що їх упровадження підвищує ефективність засвоєння матеріалу, інтенсифікує про­цес навчання, стимулює інтерес учнів як до знань, так і до процесу їх отримання.

   Систематичне використання комп'юте­ра на уроці, зокрема систем презентацій, сприяє ось чому:

• підвищенню якісного рівня використання наоч­ності на уроці;
• зростанню продуктивності уроку;
• реалізації міжпредметних зв'язків;
• уможливленню організації проектної діяльності уч­нів зі створення навчальних програм під керуван­ням учителів інформатики та української мови;
• логічному викладу навчального матеріалу, що знач­но підвищує рівень знань учнів;
• покращенню взаємин «учень — учитель», особливо з учнями, «далекими» від мови та літератури, які зазвичай захоплюються інформатикою;
• зміні ставлення школярів до комп'ютера: вони по­чинають сприймати його не тільки, як іграшку, а й як універсальний інструмент для роботи в будь- якій галузі людської діяльності.

   Зрозуміло, що уроки з використанням комп'ютерних технологій потребують значної підготовчої діяльності педагога. Учитель повинен вміти користуватися різно­манітними комп'ютерними програмами: графічними, flesh-анімації, web-редактора, програмами для ство­рення презентацій, програмами для роботи зі звуком та відео тощо. Загалом у власній практиці для унаочнен­ня навчального матеріалу використовую ресурси Інтернету.

      Застосовую у роботі перегляди фільмів або їх фраг­ментів за прочитаними програмовими текстами, на­приклад «Наталка Полтавка» — за п'єсою І.Котляревського, «Захар Беркут» — за однойменними драмою і повістю І. Я. Франка, І.Багряного «Тигролови», О.Назарука «Роксоляна» та інші. Фільми з біографії Т. Шевченка, мультфільми, зняті за літературними творами, наприклад І.П.Котляревського «Енеїда».

    Також використовуються записи телепередач про письменників, що вивчаються у шкільному курсі української літератури, наприклад про Олександра Довженка, Лесю Українку, Василя Стуса, Тараса Шев­ченка, Володимира Сосюру та багатьох інших.

    Мультимедійний урок дає можливість комбінувати на одному занятті велику кількість цікавих завдань залучаючи до активної роботи дедалі більше учнів.

    Звісно, існують і певні проблеми щодо застосування комп'ютерних технологій у навчальному процесі, які є загальними для всіх шкіл України. Це насамперед недостатня матеріально-технічна база, недостатнє про­грамне забезпечення, відсутність лаборанта чи інжене­ра з обслуговування комп'ютерної техніки, консуль- танта-помічника для створення навчальних програм чи хоча б презентацій, бо більшість вчителів володіють комп'ютером лише на рівні користувача.

   Вважаю, що головне завдання використання ІКТ у процесі вивчення української мови й літератури — підвищити пізнавальний інтерес учнів до вивчення предмета, ефективність його опанування школярами. Загальновизнано, що особистість, яка зацікавлена, хоче пізнати матеріал, засвоює його набагато кра­ще, ніж та, що не зацікавлена змістом того, що ви­вчає. Використання комп'ютерних технологій вносить істотні зміни у діяльність педагога та розвиток учня як особистості, ставить нові вимоги до професійної май­стерності викладання предмета у комп'ютерному класі вимагає чіткої організації та індивідуальної роботи з кожним учнем під час навчально-виховного процесу.

Вчитель  української мови 

та  літератури

Кравченко  Т.П.

Протокол

??????

Рішення

??????