Добровеличківський НВК "ЗШ І-ІІІ ст. №2-гімназія"

Протокол

 Засідання педагогічної ради

 Добровеличківського НВК «ЗШ І-ІІІ ст. №2-гімназія»

від  21 квітня 2015 року

Порядок денний
1. Впровадження ІКТ у навчально-виховний процес
Заступник директора з НВР Куліш Г.І.
2. Використання ІКТ на уроках як засіб підвищення якості навчання.
Учитель математики Коваленко Л.Л.
3. Урок з ІКТ – це урок нових можливостей .
Учитель англійської мови Голубєва Т.В
4. ІКТ на уроках української мови.
Учитель української мови Макаренко К.С..
5. Використання інформаційно - комунікаційних технологій навчання на уроках історії, як умова підвищення якості сучасної освіти.
Учитель історії Коваленко А.О.

1. Виступ заступника директора з навчально-виховної роботи Куліш Г.І.

   Світ змінюється з шаленою швидкістю, але незмінним залишається наше прагнення до щастя та успіху наших дітей. Ми повинні належним чином підготувати їх до гідного життя в новому суспільстві, головним багатством якого є інформація. В державних документах підкреслюється роль гуманітарного фактору в розвитку суспільства і вперше за довгу історію освітянських реформ підкреслюється головне: необхідність розвитку особистості як творця і проектувальника свого життя, освоєння учнями життєвої, соціальної компетентності, в тому числі – інформаційної.

   Стрімке зростання обсягів інформації й упровадження інформаційних технологій в усі сфери життєдіяльності людини висувають перед педагогами важливі завдання щодо підготовки молоді до життя й активної діяльності в умовах глобалізації, модернізації й інформатизації всього суспільства. На сьогодні, без використання інформаційно-комунікаційних засобів не можливо забезпечити рівний доступ до якісної освіти для всіх учнів. Комп’ютерну грамотність на сьогоднішній день слід розглядати як критерій загальної професійної підготовки вчителя, який повинен володіти основними поняттями та термінами інформатики, розуміти будову і принципи роботи комп’ютерної системи, вдосконалювати навички практичного використання програмного забезпечення. Сучасний рівень розвитку ІКТ значно розширює можливості доступу до інформації для учителів та учнів, створює середовище, метою якого є підготовка майбутнього покоління до життя в інформаційному суспільстві. Тому нині є актуальною проблема формування і розвитку інформаційної компетентності вчителя. 

   Сьогодні не можна вважати викладання дисциплін якісним, якщо вчитель не використовує у своїй роботі з учнями комп’ютерні технології та Інтернет. Саме впровадження інформаційно-комп’ютерних технологій у навчально-виховний процес є доцільним і перспективним. Завдяки використанню ІКТ навчальне середовище можна доповнити відео, звуком, анімацією. Усе це здійснює значний вплив на емоційну сферу учнів, сприяючи підвищенню пізнавальної активності, підвищенню інтересу до предмета та навчання взагалі, активізації навчальної діяльності учнів. 

   Напрями використання інформаційно-комунікаційних технологій:

• навчальна діяльність;
• навчально-методична діяльність;
• методична підтримка навчально-виховного процесу;
• самостійна робота учасників навчально-виховного процесу.

Форми методичної роботи, які передбачають використання ІКТ

• тематичні педагогічні ради;
• підвищення кваліфікації педагогічної майстерності та кваліфікаційної категорії кадрів;
• методична рада;
• «Школа молодого вчителя»);
• шкільні методичні об’єднання;
• творча група педагогів;
• робота вчителів за темами самоосвіти;
• самоосвіта педагога;
• семінари-практикуми;
• атестація;
• педагогічний моніторинг;
• поширення педагогічного досвіду.

  У процесі впровадження компетентнісного підходу до навчання вчителів-предметників ІКТ зусилля було зосереджено на:

• визначенні загальних компетентностей в чителів-предметників;
• визначенні умов ефективного формування компетентностей учителів-предметників;
• розкритті змісту загальних компетентностей учителів-предметників;
• розкритті поняття інформаційно-комунікаційної компетентності;
• визначенні складових інформаційно-комунікаційної компетентності.

  На засіданнях шкільних методичних об’єднань вивчені теоретичні аспекти впровадження ІКТ.

  Завдяки анкетуванню вчителів, виділено ряд факторів які можуть сприяти більш активному і ефективному використанню нових інформаційних технологій в школі:

• великі дидактичні можливості комп’ютера;
• наявність у продажу різноманітних програмних продуктів для школи;
• реалізація різних програм, які стимулюють формування інформаційної культури школярів і учителів.;
• наявність у багатьох сім’’ях комп’ютерів.

Вчителями школи була здійснена самооцінка володіння ІКТ, яка показала, що

16% вчителів володіють ІКТ на високому рівні;

43% - на достатньому рівні;

41% - на середньому рівні;

Діагностикою встановлено, що найбільш суттєвими перешкодами на шляху розвитку інформаційної компетентності є:

• низький рівень технологічної підготовки й комп’ютерної грамотності;
• особистісні негативні стереотипи щодо інформаційної діяльності педагога;
• великий обсяг функціональних обов’язків учителя;
• недостатня кількість комп’ютерів в школі, їх відсутність в кабінетах;
• відсутність практики проведення уроків з використанням ІКТ.

   Результати опитування вчителів показали, що в середовищі педагогів існує потреба підвищення інформаційної культури, зокрема питань щодо методики застосування нових інформаційних технологій, а саме:

• вироблення навичок застосування ПК і комп’ютерних технологій у стандартних ситуаціях навчального процесу;
• формування умінь опрацьовувати великий обсяг інформації з застосуванням спеціальних пакетів у нестандартних ситуаціях;
• пошук інформації, організація пошуку інформації в довідниках, базах даних, мережі Internet.

     Перед методичним службою школи постала низка проблем, без вирішення яких неможливо було подальше підвищення ефективності і якості навчання. Потрібно було вчителям додатково підвищити кваліфікацію . Виникла необхідність розширення та поглиблення освітньої роботи з усіх напрямків освітнього процесу: з використання комп'ютерної техніки на уроках, у виконанні науково-дослідницьких робіт, підготовці до конкурсів, олімпіад, в індивідуальній роботі з учнями.

       2011 рік став роком ліквідації «комп’ютерної неграмотності учительства». Протягом другого півріччя 2011 року тривала підготовка та сертифікація вчителів за програмою «Цифрові технології». Вона проводилась в рамках спільної програми «Партнерство в навчанні» МОНМС України та корпорації Microsoft України з метою підвищення комп’ютерної грамотності вчителів і ефективного використання інформаційних технологій у навчальному процесі.

     З метою підвищення рівня професійної майстерності вчителів нашої школи, формування їх ІКТ компетентності, шляхом впровадження інтерактивних технологій з використанням новітніх інформаційних технологій працював консультпункт з проблеми: «Вироблення практичних навичок використання мультимедійного обладнання у професійній діяльності». Оволодіння вчителями основами інформаційно-комунікаційних технологій здійснювалось:

• під час навчання в школі;
• під час курсів підвищення кваліфікації в Інституті післядипломної педагогічної освіти;
• система вчитель - вчитель;
• шляхом самоосвіти.

  Із метою оволодіння 100% основ ІКТ для педагогічних працівників школи постійно проводилися різноманітні заходи з використанням ІКТ- технологій: конференції, наради, семінари, навчання, тренінги та ін. Результат: всі вчителі склали сертифікаційний тест за програмою «Цифрові технології», Microsoft сертифікат «Основи інформаційно-комунікаційних технологій», ОП-ляндія безпечна веб-країна «Безпека дітей в Інтернеті»

  Педагогічні працівники під час проходження курсової перепідготовки при облІППО приймають участь у тренінгах з ІКТ та отримують сертифікати.

    Формуючи і розвиваючи інформаційно-комунікаційну компетентність учителя, ми формуємо здатність учителів застосовувати набуті знання з ІКТ у навчально-виховному процесі. Завдяки освоєнню сучасних інформаційних технологій учителями - предметниками зросла кількість уроків, орієнтованих на використання комп'ютера. Це розширило границі творчої діяльності як учителя, так і учня, сприяло розширенню самостійної пошукової дослідницької діяльності, розвитку навичок критичного мислення школярів, підвищило мотивацію всіх учасників навчально-виховного процесу. На сьогоднішній день новітні комп’ютерні технології запроваджуються в навчальний процес за допомогою мультимедійних презентацій, прикладних програм навчального призначення, тестових робіт для самоперевірки, створених учнями та вчителями. А це дає можливість педагогам урізноманітнювати форми й методи проведення уроків, формувати в школярів інформаційну компетентність і зацікавлювати їх навчальними предметами. Нині очевидно, що учитель, який діє в межах звичайної «крейдової технології» значно поступається колегам, які використовують у навчальному процесі новітні інформаційні технології.

   Саморозвитку вчителів різних предметів сприяє самостійне освоєння роботи в Інтернет, використання інформації, розміщеної в ньому на уроках і в позаурочній роботі. При викладанні різних предметів вчителі та учні використовують такі технології, як комп’ютерні презентації, навчальні фільми, програмні засоби та інше. Сьогодні ніхто не заперечує, що проектна діяльність сприяє розвитку ключових компетенцій учня, життєвої компетентності в цілому. Використання комп’ютера на уроках та в позаурочний час відкриває для учнів та вчителів нові можливості оформлення проектів. Застосування комп'ютера на уроках дозволяє усунути одну з найважливіших причин негативного відношення до навчання – неуспіх. Працюючи на комп'ютері, учень дістає можливість довести рішення задачі до кінця, спираючись на необхідну допомогу. При цьому комп'ютер не замінює вчителя, а тільки доповнює його. Як показує практика, підтверджує досвід роботи, можна визначити такі функції і сфери застосування ІКТ:

• через організацію урочної пізнавальної діяльності учнів;
• через реалізацію позаурочної навчально-виховної роботи;
• через здійснення управлінської діяльності адміністрації .

Підсумки впровадження ІКТ:

• Для створення єдиного інформаційного простору школи впроваджується «Курс «Школа»».
• Педагогічні працівники школи навчалися на курсах підвищення кваліфікації в облІППО, а також на базі школи.
• Створена система електронного документообігу. Педагоги готують звіти в електронному вигляді.
• Змінилась якість і кількість використання ІКТ в навчально-виховному процесі.
• Є точки доступу до мережі Internet, встановлено 2 проектори з екранами.
• Адміністрація школи використовує можливості Інтернету в управлінні школою по електронній пошті.
• Створено сайт школи. Збільшилась кількість працівників, які використовують комп'ютерну техніку і Інтернет в профільній діяльності.
• Поступово відбувається зростання часу, яке проводять за комп'ютером учні з освітньою метою, за рахунок організації проектної діяльності.

Актуальні проблеми:

• Більш активне використання можливостей мережевого спілкування, участь в різних мережевих заходах, дистанційних конкурсах, вікторинах, олімпіадах.
• Організація проектної діяльності з активною участю учнів в створенні проектно-дослідницьких робіт.
• Недостатня забезпеченість навчального закладу сучасними електронними посібниками.

Перспективні напрямки роботи:

1. Розробка ефективних способів використання Електронного журналу в кожному класі.

2. Змінна якості внутрішньошкільного документообігу.

3. Продовження навчання педагогів школи ефективним у роботі інструментам ІКТ.

4. Регулярне оновлення інформації на сайті школи.

5. Проведення декади інформатизації, в рамках якої вчителі проведуть для своїх колег відкриті уроки, позакласні заходи з використанням ІКТ.

6. Створення в школі умов для мотивації педагогів до створення блогів, сайтів.

7. Перспективне оновлення комп'ютерної техніки.

  Особистість учителя має вирішальне значення в роботі з учнями. Сьогодні для педагога недостатньо бути просто висококваліфікованим фахівцем – він має бути високоосвіченим і цікавим у спілкуванні. Сучасний учитель має бути готовим до співпраці з учнем у єдиному інформаційно-комунікаційному просторі.

   Виступ вчителя математики Коваленко Л.Л. Сьогодні, з огляду на сучасні реалії, вчитель повинен вносити в навчальний процес нові методи подачі інформації. Виникає питання, навіщо це потрібно? Це потрібно для того щоб з використанням комп'ютерних мереж і онлайнових засобів, школи отримали можливість подавати нову інформацію таким чином, щоб задовольнити індивідуальні запити кожного учня. Стрімкий розвиток інформаційних і комунікативних технологій є одним з факторів, що визначає вектор розвитку світового співтовариства XXI століття. Цивілізація неухильно рухається до побудови інформаційного суспільства, де вирішальну роль грають інформація й наукові знання.Сучасне інформаційне суспільство ставить перед всіма типами навчальних закладів і насамперед перед школою завдання підготовки випускників, здатних:

• гнучко адаптуватися в мінливих життєвих ситуаціях,
• самостійно критично мислити;
• грамотно працювати з інформацією;
• бути комунікабельними, контактними в різних соціальних групах;
• самостійно працювати над розвитком власної моральності, інтелекту, культурного рівня.

  Застосування комп'ютерної техніки робить традиційні уроки математики яскравими, насиченими. На цих уроках кожен учень працює активно, в учнів розвивається допитливість, пізнавальний інтерес. Комп'ютер дозволяє підсилити мотивацію навчання шляхом активного діалогу учня з комп'ютером, розмаїтістю й барвистістю інформації (текст + звук + колір + анімація), шляхом орієнтації навчання на успіх (дозволяє довести рішення будь-якого завдання, опираючись на необхідну підказку), використовуючи ігрову форму спілкування людини з машиною й, що важливо, витримкою, спокоєм і «дружністю» машини стосовно учня.

    Більшість школярів мають вдома комп’ютер, але використовують його в основному як цікаву іграшку. То ж надзвичайно корисно привчати учнів використовувати комп’ютер як розумного помічника у навчанні під час формування нових знань, пошуку потрібної інформації, використання ресурсів Інтернету, прикладного застосування вивченого матеріалу, комп'ютерного тестування, роботи з різними програмами. При цьому в учнів формуються конкретні практичні вміння й навички, розвиваються інформаційно-комунікаційні компетентності.

    Використання ІКТ у навчальному процесі має на меті підвищення якості освіти - однієї з насущних проблем для сучасного суспільства.

    Застосування ІКТ дозволяє в значній мірі просунутися в досягненні зазначеної мети, бо базується на даних фізіології людини: у пам'яті людини залишається 1/4 частина почутого матеріалу, 1/3 частина побаченого, 1/2 частина побаченого й почутого матеріалу.

      Процес організації навчання школярів з використанням ІКТ дозволяє:

• зробити навчання цікавим, з одного боку, за рахунок новизни й незвичайності такої форми роботи для учнів, а з іншої, зробити його захоплюючим і яскравим, різноманітним за формою за рахунок використання мультимедійних можливостей сучасних комп'ютерів; (Активізація пізнавальної діяльності учнів).
• ефективно вирішувати проблему наочності навчання, розширити можливості візуалізації навчального матеріалу, роблячи його більше зрозумілим і доступним для учнів; (Візуалізація навчального матеріалу)
• індивідуалізувати процес навчання за рахунок наявності різнорівневих завдань, за рахунок занурення й засвоєння навчального матеріалу в індивідуальному темпі, самостійно, використовуючи зручні способи сприйняття інформації, що викликає в учнів позитивні емоції й формує позитивні навчальні мотиви; (Індивідуалізація процесу навчання)
• здійснювати моніторингові відстеження якості засвоєння учнями навчального матеріалу з метою своєчасного коригування процесу вивчення певної теми; (Здійснювати моніторингові відстеження процесу вивчення певної теми)
• створити комфортні психологічні умови для учнів при відповіді на питання, тому що комп'ютер дозволяє фіксувати результати (у т.ч. без виставляння оцінки), коректно реагує на помилки; самостійно аналізувати й виправляти допущені помилки, коректувати свою діяльність завдяки наявності зворотного зв'язку, у результаті чого вдосконалюються навички; (Комфортні психологічні умови для учнів при відповіді на питання, самоконтроль)
• здійснювати самостійну учбово-дослідницьку діяльність (моделювання, метод проектів, розробка презентацій, публікацій і т.д.), розвиваючи тим самим у школярів творчу активність. (Розвиток творчої активності школярів)
• використовувати бібліотеки навчального електронного приладдя: підручники, енциклопедії, довідники, словники, методичні посібники, ППЗ до підручників, відеофрагменти, презентації (динамічний плакат, анімація викладення нового матеріалу, практичне застосування навчального матеріалу, математичний диктант і його перевірка, тести, математична гра, план уроку та інше), тренажери, тести, інструментальні середовища, тематичні комп'ютерні ігри тощо; (Створення і використання бібліотеки навчального електронного приладдя)
• використовувати інформаційну базу глобальної мережі Інтернету та локальної шкільної мережі, реалізувати мережну взаємодію в локальній та глобальній мережі Інтернет; (Використання інформаційної бази глобальної мережі Інтернету та локальної шкільної мережі, мережна взаємодія учасників НВП)
• реалізувати входження учня у реальний світ дорослих, у виробничу діяльність людини сучасного інформаційного цифрового суспільства в процесі роботи учня й учителя з використанням комп'ютерних технологій.
• Однак, на сьогодні, наявні проблеми використання ІКТ при вивченні математики.
• В кабінеті математики може бути встановлено один комп’ютер, який (при наявності проектора та екрану) можна використовувати лише для демонстрації навчального матеріалу під час уроку та підготовки вчителем матеріалів до уроків. Недостатній рівень забезпечення НВП комп’ютерною технікою.
• Існують ускладнення організаційного і технічного плану при використанні комп’ютерного та мультимедійного обладнання кабінету інформатики (розклад уроків, підготовка комп’ютерного обладнання та програмного забезпечення, обов’язкова присутність завідувача КІІКТ, техніка безпеки та гігієна праці школярів під час роботи за комп’ютером тощо). Організаційні і технічні ускладнення при використанні обладнання кабінету інформатики
• Недостатня кількість якісного прикладного програмного забезпечення для підтримки навчання математики. Недостатня кількість якісного ППЗ
• Відсутність методики застосування ІКТ на уроках математики. Відсутність методики застосування ІКТ
• Відсутність єдиного освітнього цифрового середовища для загальноосвітніх навчальних закладів держави. Відсутність єдиного освітнього цифрового середовища
• Вивчення інформатики в школах починається запізно – лише з 9 класу, тому виникають проблеми підготовленості учнів до роботи за комп’ютером. Недостатній рівень підготовленості учнів до роботи з комп’ютером.

При плануванні уроків математики з використанням ІКТ треба враховувати:

• наявний набір комп’ютерного та мультимедійного обладнання,
• наявність програмно-методичного комплексу до підручника, що відповідає діючій програмі,
• наявність інструментальних середовищ (для побудови графіків, малюнків, для створення тестів тощо),
• наявність програм-тренажерів для відпрацювання практичних умінь та навичок,
• наявність додаткових ЦОР (презентації, плакати, дидактичні матеріали, приклади прикладного застосування навчального матеріалу тощо),
• готовність учнів до роботи з використанням комп'ютера;
• можливості учня використовувати комп'ютерні технології поза класом.

   Застосування ІКТ в оптимальному режимі потребує дотримання правил техніки безпеки і гігієни праці, дотримання санітарних і вікових норм роботи учнів за комп’ютером, дотримання методичних і психологічних рекомендацій щодо організації навчально-виховного процесу з математики та інформатики.

Комп'ютерні навчальні системи пропонують різні навчальні завдання:

• демонстраційний матеріал;
• комп'ютерний експеримент;
• лабораторні роботи;
• дослідницькі завдання;
• розрахункові завдання з наступною комп'ютерною перевіркою.

   На сьогодні на озброєнні вчителя математики наявні комп’ютерні навчальні системи для підтримки навчання з математики, що відповідають діючим програмам з математики.

   Вивчення учнями нових тем з математики, поліпшення сприйняття навчального матеріалу, контроль знань доцільно проводити із застосуванням певних програмних продуктів.

    При проведенні уроків математики доцільно використовувати мультимедійні презентації. На таких уроках реалізуються принципи доступності, наочності. Уроки ефективні своєї естетичною привабливістю. Урок-презентація теж забезпечує одержання більшого обсягу інформації й завдань за короткий період. Завжди можна повернутися до попереднього слайду (звичайна шкільна дошка не може вмістити той обсяг, якому можна поставити на слайд).

   Оскільки наочно-образні компоненти мислення грають винятково важливу роль у житті людини, то використання їх у вивченні матеріалу з використанням ІКТ підвищують ефективність навчання:

• графіка й мультиплікація допомагають учням розуміти складні логічні математичні побудови;
• можливості, надавані учням, маніпулювати (досліджувати) різними об'єктами на екрані дисплея, змінювати швидкість їхнього руху, розмір, колір і т.д. дозволяють дітям засвоювати навчальний матеріал з повним використанням органів почуттів і комунікативних зв'язків головного мозку.

   За допомогою комп’ютера і проектора можна демонструвати слайди, відеоролики, презентації завдань за готовими кресленнями, аналіз тестових завдань, що дозволяє збільшити обсяг навчального матеріалу, виробити стійкі навички рішення завдань.

  Зібрано велику колекцію ЦОР. Комп'ютер, мультимедіа-ресурси й інтерактивна дошка дозволяють інтегрувати й істотно збагатити можливості перерахованих технічних засобів навчання й, тим самим, перетворити конструювання й проведення всіх уроків.

   Спеціальний монтаж матеріалу, записаного на різних носіях, дозволяє реалізувати переваги навчального кінофільму: оптимальне сполучення різних виразних видів подачі інформації (тексту, звуку, кольору у статичній чи динамічній формі), вибір потрібних планів і деталей досліджуваного об'єкта, зміна його ракурсів.

   ІКТ дозволяють зробити учня не тільки споглядальником готового навчального матеріалу, але й учасником його створення, перетворення, оперативного використання. Мультимедіа-технології незмірно розширюють можливості організації й керування навчальною діяльністю й дозволяють практично реалізувати величезний потенціал перспективних методичних розробок, розроблених у рамках традиційного навчання, які, однак, залишалися незатребуваними або в силу певних об'єктивних причин не могли дати там належного ефекту.

   У такий спосіб ІКТ стають невід’ємною частиною сучасного навчального процесу, що сприяє підвищенню якості освіти.

   Комп'ютер може використовуватися на всіх етапах процесу навчання: при поясненні нового матеріалу, закріпленні, повторенні, контролі, при цьому для учня він виконує різні функції: учителя, робочого інструменту, об'єкта навчання, співробітника колективу.

  В електронних підручниках комп'ютер частково виконує роль учителя, тому що здійснює керування ходом вивчення навчального матеріалу й контроль за виконанням завдань. Використання електронних видань дозволяє диференціювати та індивідуалізувати навчання, стимулювати творчу діяльність учнів, виховувати навички самоконтролю й рефлексії, змінює роль учня в навчальному процесі від пасивного спостерігача до активного дослідника.

Приклади використання презентацій на уроках математики:

• Пояснення нової теми, супроводжуване презентацією.
• Робота з усними вправами.
• Використання презентації при повторенні пройденого матеріалу.
• Демонстрація умови й рішення завдання.
• Демонстрація геометричних креслень.
• Взаємоперевірка самостійних робіт за допомогою відповідей на слайді.
• Проведення тестів.
• Проведення фізкультхвилинок.
• Проведення рефлексії.
• Демонстрація портретів математиків і розповідь про їхні відкриття.
• Ілюстрація практичного застосування теорем у житті.
• Створення учнями комп'ютерних презентацій до уроків узагальнення й систематизації знань і способів діяльності.
• Позакласна робота: математичні ігри й вечори.

Переваги комп'ютерного тестування:

• Тестові програми дозволяють швидко оцінювати результат роботи, точно визначити теми, у яких є прогалини в знаннях.
• Використання комп'ютерного тесту дозволяє швидко перевірити ступінь засвоєння матеріалу у всіх учнів, що неможливо, наприклад, при усному чи письмовому опитуванні.
• При комп'ютерному тестуванні учень бачить свій результат відразу після виконання завдання, а не по закінченні якого-небудь часу, коли для нього оцінка втрачає свою актуальність.
• Виставляння оцінки завжди об'єктивне й не залежить від особистих відносин учителя й учня.
• Під час тестування у вчителя з'являється можливість вести індивідуальну й диференційовану роботу з учнями.

  Таким чином, комп'ютерні технології дозволяють удосконалювати процес контролю навченості учнів.

  Комп'ютер може виступати в ролі джерела навчальної математичної інформації, мультимедійного наочного приладдя, тренажера, засобу діагностики й контролю. У зв'язку з цим ІКТ можна використовувати на різних етапах процесу навчання: при поясненні нового матеріалу, закріпленні, повторенні, контролі, узагальненні й систематизації, а так само в домашніх завданнях і позакласній роботі.

РЕЗУЛЬТАТИ

    Таким чином, ІКТ дозволяють учневі працювати у своєму власному режимі, не створюючи дискомфорту. Використання даних технологій в освітньому процесі робить навчання більш змістовним і видовищним, сприяє розвитку самостійності й творчих здібностей учнів, істотно підвищує рівень індивідуалізації навчання.

  Майстерність учителя на уроці полягає головним чином у вмілому володінні методикою навчання й виховання, творчому застосуванні сучасних педагогічних технологій і передового педагогічного досвіду, раціональному керівництві пізнавальною й практичною діяльністю учнів, їхнім інтелектуальним розвитком.

  Розмаїтість операцій-впливів підлягає узагальненню. Їх можна описати, ними можна опанувати, однак їх не можна наказати для конкретної ситуації, їх не можна пропонувати як рішення педагогічних завдань. Розмаїтість технологічних операцій неминуче припускає творчий вибір вихователем однієї з них у сформованих обставинах. Це не рятує його від творчого зусилля в момент впливу на дитину. Аналізуючи характер учня, його стан як об'єкта - але об'єкта, що є або потенційно здатний стати суб'єктом.

  Виступ вчителя англійської мови Голубєвої Т.В.Володіння педагогічною технологією забезпечує вчителеві можливість організації педагогічного впливу відповідно до його основного призначення - переходом дитини в позицію суб'єкта. Визначення сучасного етапу розвитку суспільства як постіндустріального, інтенсивний розвиток сучасних інформаційно-комунікативних технологій, перехід від знаннєвої парадигми освіти до компетентнісної, визнання необхідності освіти протягом всього життя людини – все це визначає необхідність широкого використання інформаційних технологій в системі освіти в цілому та при викладанні окремих навчальних предметів зокрема.

  Ряд сучасних вітчизняних наукових досліджень присвячено вивченню особливостей використання інформаційно-комунікативних технологій в освіті. Наукові праці Олійника В.В. присвячені теоретико-методологічним основам дистанційної освіти дорослих, Кухаренка В.М. – теоретичним та методичним засадам дистанційного навчання у ВНЗ та ЗНЗ. Розробці, впровадженню та аналізу ефективності сучасних програмних педагогічних засобів присвячено праці Редько В. Активно досліджують можливості використання мережі Інтернет при підготовці та проведенні уроків Вовковінська Н., Калиндрузь Л. (спілкування в мережі Інтернет), Анака В. (електронна пошта), Войченко О., Солопов А. (пошук у мережі Інтернет), Базурін В., Закомірний І. (створення веб-сайтів), Іштуків В.В. (ефективне використання локальної мережі в навчальному процесі), Данилова О., Манако В., Манако Д. (створення та використання мультимедіа).

   Разом з тим в науково-методичній літературі недостатньо уваги приділяється питанням, що стосуються критеріїв визначення доцільності використання інформаційно-комунікативних технологій для вирішення дидактичних завдань уроку іноземної мови в цілому, окремих його етапів, впливу використання ІКТ на підвищення інтересу до вивчення англійської мови, мотивації навчальної діяльності.

   Серед пріоритетних напрямків застосування КТ з іноземної мови ми обираємо такі, де КТ застосуються для:

• пошуку та отримання додаткової інформації;
• розширення та поглиблення знань з використанням системи Інтернет, зокрема для реалізації варіативного компонента навчальних програм, більш повного задоволення особистісно орієнтованих запитів учнів;
• користування базами даних, необхідних для функціонування навчально-виховного процесу і здобуття певного рівня освіти;
• формування та закріплення навичок, прийомів, способів, умінь їх застосування;
• комплексного застосування КТ з іншими видами дидактичних засобів.

   Дослідження показують, що необмежені об’єми інформації, які представлені в мережі Інтернет, цікаві форми роботи з текстом, запропоновані в формі вправ та завдань, сприяють формуванню комунікативної (граматичної, країнознавчої, лінгвістичної) та інтелектуальної компетенції учнів.

     Організація самостійної роботи з допомогою інформаційних технологій має низку переваг:

• забезпечує оптимальну для кожного конкретного учня послідовність, швидкість сприйняття матеріалу, можливість самостійної організації роботи;
• формує навички аналітичної і дослідницької діяльності;
• забезпечує можливість самоконтролю якості здобутих знань і навичок;
• заощаджує час студента, необхідний для вивчення курсу.

    Розвиток комп’ютерних технологій є надзвичайно важливим для розвитку всього людства.      Розуміючи це, я, як вчитель, прагну йти в ногу з часом, активно використовуючи нові технології досягнення в навчальних цілях.

  Учень сьогодення – це учень, який чекає від уроку більшого, ніж просто знайомство з правилами та їх застосування за допомогою вправ. Залучаючи його до креативних завдань, можна досягти якісного результату.

   Отже, у 2014-2015 н.р. вирішила працювати над проблемою:

 «Формування іншомовної комунікативної компетенції школярів за допомогою креативних вправ та використання інноваційних технологій».

  Ознайомилась з досвідом роботи таких вчителів як Лагуш П., Томчук М., Харченко Ю. та ін.. Згодна, що використання ІКТ на уроках англійської мови є виправданим способом вирішення дидактичних завдань уроку, та підвищення інтересу до вивчення предмету. ІКТ можна використовувати на будь-якому етапі уроку. ІКТ для вивчення іноземної мови можна реалізувати декількома способами:

• використання Інтернет ресурсів для написання рефератів, творчих робіт, виконання проектів та комп’ютерних презентацій;
• використання мультимедійних програм;
• використання автентичних аудіо та відео, що мають неоціненну практичну значимість.

   Використання ІКТ на уроках сприяє індивідуалізації навчання, інтенсифікації самостійної роботи учнів, зростанню обсягів виконаних завдань на урок, підвищенню мотивації та пізнавальної активності учнів.

    Урок з ІКТ – це урок нових можливостей.

   Виступ вчителя історії Коваленко А.О.Використання сучасних інформаційних технологій в історії – одна з найбільш важливих тенденцій сучасного освітнього процесу. При цьому під інформаційними технологіями навчання слід розуміти процес підготовки та передачі інформації учню засобом системи використання комп'ютерної техніки та програмними продуктами. Це дає змогу організувати спільну роботу вчителя та учнів під час уроку, залучити дані мережі Інтернет для розвитку вмінь та навичок учнів самостійно здобувати нові знання.

   У поєднанні з традиційними і різноманітними інноваційними методами навчання, глобальні комп`ютерні мережі і телекомунікації сприяють реалізації принципу розвиваючого навчання, оскільки застосування їх у загальноосвітньому процесі спрямоване на:

1. Широке спілкування і зближення учасників телекомунікаційних проектів.

2. Контакти з іншими культурами.

3. Використання дослідницьких методів, індивідуальних, парних, групових, самостійних видів діяльності.

4. Розвиток гуманітарної освіти.

   Поєднуючи в собі вартості багатьох традиційних інформаційних технологій, комп`ютерні технології дозволяють істотно оптимізувати процес навчання історії. Він може стати більш цікавим, емоційно насиченим, динамічним і наочним; комп`ютерна технологія також здатна індивідуалізувати і диференціювати навчальний процес; реалізувати його творчий характер, організувати гнучке управління навчальною діяльністю, інтенсифікувати і активізувати навчання.

   Крім цього, комп`ютерні технології дають можливість на якісно новому рівні вивчати різні курси історії. Вони надають інформацію в зручній для учнів формі – у вигляді графіків, таблиць, діаграм, екранних картинок, історичних карт, мультимедійних презентацій, а також для статичної оцінки історичних фактів і проведення порівняння різних об`єктів за якимось параметром.

   Виконуючи функцію інформативного супроводу історії, комп`ютер здатний істотно полегшити процес оволодіння учнями як репродуктивними уміннями, так і загальнологічними (систематизацією, класифікацією, аналізом і синтезом), а також рефлексивними (умінням опрацьовувати статистичні дані, здійснювати збір, упорядкування і аналіз інформації).

   Реалізуючи основні принципи дидактики, комп`ютерні технології привносять в навчання і деякі нові закономірності.

  По-перше, всі елементи навчального процесу повинні бути орієнтовані на індивідуальні інформаційні можливості і особливості учня, тобто вони повинні володіти адаптованістю до індивідуальних особливостей учня по формі, об`єму і темпу надання інформації. Способи застосування комп`ютерних технологій у навчанні повинні визначатися віковими, фізіологічними і розумовими можливостями школярів.

    По-друге, навчання повинно бути мультимедійним, тобто комплексним по змісту інформації і по формі організації. Об`єднання в навчальних комп`ютерних програмах візуальної і звукової форм, надання навчальної інформації в значній мірі підвищує її наочність і виразність, і тим самим дозволяє перетворити вивчення історії в цікавий і змістовний процес.

  Робота з комп'ютером дала можливість систематизувати вже наявні методичні розробки, перевести їх у електронний формат. Тематичне планування для всіх курсів історії, навчальні картки, схеми, варіанти тестування легко оновлюються, тиражуються при змінах у навчальних програмах, підручниках.

 Усвідомлюючи високий дидактичний потенціал комп`ютерних технологій навчання, спеціалісти переконані в тому, що комп`ютери не повинні бути перепоною у взаємовідносинах вчителя і учнів. Організаційно будь-яка, в тому числі і комп`ютерна технологія навчання обов`язково повинна містити і традиційні форми взаємодії вчителя і школярів.

Інформаційні технології на уроках історії використовуються в наступних варіантах:

1. Найпоширеніший вид - мультимедійні презентації. Підготовка презентацій - серйозний, творчий процес, кожен елемент якого має бути продуманий і осмислений з точки зору сприйняття учня. На підготовку однієї презентації до конкретного уроку з використанням засобів анімації, графіки, аудіозасобів, фрагментів тих же мультимедійних енциклопедій витрачається досить багато часу. Це залежить в значній мірі від рівня володіння комп’ютером учителя та матеріалу, який можна знайти в мережі інтернет. Зате готова продукція дозволяє відмовитися від всіх інших видів наочності і максимально зосередити увагу викладача на ході уроку. Програма PowerPoint дає можливість використовувати на уроці карти, малюнки, портрети історичних діячів, відеофрагменти, діаграми.

   У своїй роботі я досить часто використовую мультимедійні презентації, створені за допомогою добре відомого програмного засобу – Microsoft PowerPoint.Їх можна використати як під час проведення різних типів уроків (засвоєння нових знань, комбінований, повторювально-узагальнюючий, тощо), так і на різних етапах уроку. На мою думку,добре підготовані і методично продумані слайдові презентації (карти, таблиці, схеми, фото, документи, завдання, шаблони виконання завдань) – це найкращий вид унаочнення, якийдозволяє підійти до процесу навчання творчо, урізноманітнити способи подачі матеріалу, поєднувати різні організаційні форми проведення занять з метою отримання високого результату.

      Слід зазначити, що презентація має бути короткою, доступною і композиційно цілісною. В ній не повинно бути нічого лишнього. Тривалість презентації не повинна бути більшою ніж 20-30 хв. Для демонстрації слід підготувати не більше 20-25 слайдів.

2.Часто на уроках використовую фрагменти документальних чи художніх фільмів, або навіть і сучасні відеоматеріали. Їх тривалість не повинна перевищувати 5-10 хвилин . Перед переглядом фрагменту необхідно ставити перед учнями проблемне питання. Звичайно, до матеріалів з художніх фільмів слід відноситися дуже обережно, але саме вони дозволяють створити під час заняття атмосферу певної епохи.Крім того, при вивченні історії повсякденності саме використання таких відеофрагментів дозволяє оздобити заняття оригінальним матеріалом для реконструкції реалій щоденного життя людей у праці, навчанні, на відпочинку.

    Необхідно все-таки зауважити, що яскрава картинка на екрані - всього лише спосіб подачі матеріалу. Це односторонній рух. Найважливіше на уроці - це жива взаємодія вчителя і учня, постійний обмін інформацією між ними.

    Урок і виховні заходи при застосуванні комп'ютера будуть ефективніші у того вчителя, який зберігає людські пріоритети в навчанні та водночас має добре, довірливе ставлення до машини та її педагогічних і дидактичних можливостей.

    3. Наступний вид використання інформаційних технологій на уроках історії - це мультимедійні карти. Історичні карти минулих років, на мій погляд, віджили свій вік. Вони створюють постійні проблеми: зберігання, переміщення, розміщення тощо. Їм на зміну прийшли інтерактивні карти, які більш яскраві, образніші, і в наш час інформаційних технологій, незамінні.    Такі карти зручні у використанні і в поєднанні з інтерактивною дошкою розширюють можливості роботи з ними. Однак, для того , щоб постійно використовувати такі карти, необхідно проводити уроки в кабінеті з мультимедійною дошкою. Оскільки кожен урок провести в такому кабінеті немає змоги ( як правило в навчальному закладі у кращому випадку одна мультимедійна дошка), на даному етапі все ще приходиться використовувати наявні в кабінеті історії старі традиційні карти, причому часто на російській мові.

      4. Для більш глибокого засвоєння матеріалу і контролю знань використовуються різного роду тести і тренажери. Це можуть бути тести, складені вчителем у програмах Word чи PowerPoint, або готові варіанти тестів, яких дуже багато зараз у мережі Інтернет. Тести можуть бути у вигляді завдань і кількох відповідей, з яких потрібно вибрати правильний. Вони можуть бути представлені у вигляді малюнків, зображень, фотографій. Способи роботи з тестами різноманітні: фронтальне опитування, індивідуальне опитування, самостійне виконання тестів, після чого на екран виводяться правильні відповіді. Тренажери також містять завдання, що дозволяють організувати фронтальну, групову та індивідуальну роботу учнів на уроці й дома, провести моніторинг якості знань. Наприклад, при первинному контролі учням пропонуються питання. У випадку невдалої відповіді учнів створена презентація дає можливість школярам, використовуючи гіперпосилання, повернутися в потрібний фрагмент уроку, де є необхідна інформація для відповіді.

      5. У позакласній діяльності та на уроках узагальнення, систематизації знань, умінь і навичок можна використати вікторини. Вони містить різного роду завдання («розташуй за хронологією», «впізнай героя», «співвіднесіть», «чомучка», «історичний словник»). Кожне завдання містить кілька питань, і команди по черзі відповідають на них.

    Учителем можуть бути використані різноманітні види вікторин, які роблять урок емоційно насиченим, цікавим і допомагають виконати головну мету - усвідомленого засвоєння навчального матеріалу в процесі практичної діяльності, що дає найкращі результати і сприяє більш міцному засвоєнню і закріпленню матеріалу.

   6. Іноді на уроках працюємо з кросвордами, які складаю сама або учні вдома, можу використовувати готові форми.

      7. З метою якісної підготовки учнів до ЗНО можна використати тренажери для підготовки до ЗНО з історії. Дані тренажери наближені до реальних варіантів завдань ЗНО, містять такі ж типи й кількість завдань . Якщо в учня виникли труднощі з тим чи іншим питанням, то він у будь-який момент може повернутися до теорії і ще раз вивчити матеріал.На жаль в нашому навчальному закладі це зробити можна лише в після урочний час, оскільки комп’ютери знаходяться тільки в кабінеті інформатики.

    Дуже багато практичних завдань на уроках історії можна виконувати спільно з учнями на інтерактивній дошці. І тут учитель має невичерпну різноманітність роботи :вставити пропущене слово, відзначити щось на контурній карті, розгадати кросворд, співвіднести дати і події, і т.д.

    Використання інтерактивної дошки допомагає забезпечити стійку мотивацію в учнів щодо отримання знань, підвищити їх пізнавальну активність. Це відноситься і до нових комп'ютерних технологій в цілому.

      І звичайно ж, важливим елементом педагогічного процесу є проектна діяльність учнів. Проектна діяльність - порівняно нова форма робота, а особливо стосовно комп'ютерних програм. По-перше, тема проекту повинна нести в собі або дослідницький елемент, або це повинна бути комбінація, якої ще не було в електронному вигляді. По-друге, мультимедійний проект вже по самій суті виникає на стику як мінімум двох дисциплін (у застосуванні до даної роботи ІКТ та історії), але реально його виконання зачіпає набагато більш широкий спектр предметів - російську мову, літературу, світову художню культуру і ряд інших в залежності від теми. Тому керівників проекту може бути і два, і три. Важливим є визначення оптимальної кількості учасників проекту. Інформаційно-комунікативна компетентність вчителя є необхідною умовою формування компетентного, успішного та конкурентоспроможного учня.

     Виступ вчителя української мови та літератури Макаренко К.С. Використання інформаційних технологій на уроках української мови та літератури може відбуватися різними способами, це залежить від низки факторів, найважливішими з яких є такі: потреби конкретного уроку, рівень володіння різними програмами та наявністю сертифікованих програм у системі середньої загальної освіти тощо. Дидактичні можливості інформаційно-комунікаційних засобів навчання, що використовуються на уроках української мови, літератури та історії, можна стисло визначити так:

• посилення мотивації навчання;
• активізація навчальної діяльності учнів,
• посилення їх ролі як суб’єкта навчання діяльності;
• індивідуалізація процесу навчання, використання основних і допоміжних навчальних впливів, розширення меж самостійної діяльності школярів;
• урізноманітнення форм подання інформації;
• урізноманітнення типів навчальних завдань;
• створення навчального середовища, яке забезпечує "занурення" учня в уявний світ, у певні соціальні і виробничі ситуації;
• постійне застосування ігрових прийомів;
• забезпечення негайного зворотного зв’язку, можливість рефлексії;
• можливість відтворення фрагмента учбової діяльності.

  Крім того, інформаційно-комунікаційні технології навчання поєднуються на уроках з апробованими, результативними технологіями: інтерактивним навчанням, навчанням як дослідження, проектною технологією, проблемним навчанням. Серед видів засобів ІКТ надається перевага навчальним, навчально-ігровим, інформаційно-пошуковим, демонстраційним, тренувальним засобам. Зупинимося детальніше на використовуваних ІКТ, формах роботи з ними, впливові конкретних інформаційно-комунікаційних технологій на формування ключових компетенцій учнів.

ПРЕЗЕНТАЦІЇ.

   Підготовка презентацій з української мови є ефективним методичним прийомом, що допомагає в цікавій формі узагальнювати, відпрацьовувати, повторювати, систематизовувати і створювати нове на основі вивченого. Комп'ютерна програма PowerPoint дає широкий простір для використання мультимедійних можливостей комп'ютера під час вивчення різноманітного матеріалу. Залежно від мети, яка ставиться перед створенням і використанням презентацій, їх можна умовно поділити на демонстраційні, систематизуючі, дослідницькі. Залежно від творчої ідеї, завдяки якій виявляється яскраве індивідуальне обличчя презентації, – на словникові сторінки, презентації – запитання-відповіді. Крім того, створення презентацій – ефективне завдання для самостійної дослідницько-пошукової роботи школярів, яке згуртовує дітей, вчить працювати у групі й нести колективну відповідальність за виконану роботу. Здосвідунавчанняучнівтехнологіїстворенняпрезентаційвиділимокількаважливихмоментів. 

1. По кожній темі, яка пропонується учням для створення презентацій, складається темарій – перелік вужчих за змістом тем. Наприклад, по темі «Дієслово» у 8 класі до пропонованого учням темарію було вміщенотакі теми: “Вид дієслова”, “Часи дієслів”, “Узагальнювана таблиця дієслів”, “Морфологічний розбір дієслова”. Конкретизація теми сприяє більш детальному її дослідженню, дозволяє не переобтяжувати презентацію текстовою інформацією.

2. Групи для створення презентацій формуються, враховуючи рівень сформованості предметних компетенцій школярів, психологічні особливості, міжособистісні стосунки в класному колективі (лідер – актив – пасив). Для перевірки сумісності школярів у новостворених группах пропонується виконання нескладного завдання дослідницького характеру, так званого пілотного завдання. Після його перевірки, якщо потрібно, проводиться корекційна робота для формування груп. Виконуючи такий вид роботи при нагоді стане гра «Мовний футбол». Гра використовується для узагальнення та систематизації знаньучнів з певної теми. Цей варіант навчання найбільш ефективний для одночасного включення всіх учасників в активну роботу.      Ця технологія застосовується для оперативного опитування та спілкування дітей у групах. Клас поділяється на дві команди. Капітани команд - з м’ячем. По черзі виконують мовні удари (тобто ставлять запитання). Питання адресуються конкретно обраному учаснику команди. Якщо опитуваний не знає правильної відповіді на питання, то відповідати мусить капітан. Якщо ж і капітан не в змозі дати правильну відповідь, то команді зараховується гол. Учні заздалегідьг отують запитання та радяться перед грою з тренером (учителем).

      Легко реалізувати таку роботу у групах і за допомогою гри «Намисто» Використання такого виду роботи сприяє тому, що учні, не в змозі ухилитися від виконання завдання, поділяються на чотири групи: перша - «нанизує намисто» зі слів І дієвідміни, друга - добирає слова другої дієвідміни, третя - віднаходить іменники ІІІ дієвідміни і, відповідно, четверта - іменники четвертої дієвідміни. Учитель пропонує по одному початковому слову для намиста кожної групи. По закінченню часу на обговорення кожна группа представляє результати роботи, чиє намисто довше, той і переміг.

І група – верба

ІІ група – барвінок

ІІІ група – мати

ІV група – ім’я

     3. У кожній з новостворених груп учням пропонується розподілитись у три сектори: інформатори (знаходять, класифікують, уточнюють інформацію), генератори ідей (складають план презентації, шукають творчу ідею), комп’ютерні дизайнери – втілюють знайдене й задумане, добирають малюнки, працюють над анімацією і звуком. Оптимізує роботу над створенням і захистом презентацій алгоритм роботи над створенням презентації, алгоритм виступу на захист презентації, оцінний лист.

ПУБЛІКАЦІЇ, ІНФОРМАЦІЙНІ БЮЛЕТЕНІ.

   Це цікава творча форма роботи, яка допоможе учням відчути себе в ролі журналістів, редакторів. Робота над створенням публікацій має багато спільного з презентаційною технологією і сприяє формуванню соціальної, комунікативної, інтелектуальної, креативної, інформаційної, самоосвітньої компетенцій учнів. Працюючи з шаблонами програми Microsoft Office Publisher, учні вчаться знаходити цікаву інформацію за допомогою традиційних і сучасних інформаційних ресурсів, творчо опрацьовувати її, представляти власну позицію, власне бачення проблеми. Виконувати творчі завдання у програмі Microsoft Office Publisher учні можуть як індивідуально, так і в групі.

КОМП’ЮТЕРНИЙ ДИКТАНТ.

   Диктант – давно відома форма перевірки знань, протее його використання у мультимедійному форматі відкриває нові можливості, дозволяє економити час. Серед видів комп’ютерних диктантів віддається перевага самодиктанту, розподільному, вибірковому, асоціативному на уроках мови. Серед видів літературних диктантів, репрезентованих у комп’ютерних технологіях, використовуються портретний, хронологічний, цитатний. Крім того, на уроках української мови та літератури використовуються розробки тестових завдань, електронні підручники, аудіозаписи, відеофільми, мультфільми, перегляд фото слайдів, Інтернет-ресурситощо.

  При підготовці до уроку з використанням інформаційно- комунікаційних технологій варто дотримуватися таких правил:

1. ІКТ – не самоціль, а засіб досягнення мети уроку.

2. Урок із використанням ІКТ повинен відповідати принципам дидактики.

3. Не зупинятись на апробованих, добре знайомих учням формах роботи з комп’ютерними засобами навчання, вивчати можливості ІКТ, знаходити нові форми інтерактивної взаємодії “учень – комп’ютер – учитель”. Адже пізнане – лише невелике віконце у світ нового.

Рішення

Рішення педагогічної ради

1.Створення в школі умов для мотивації педагогів до створення блогів, сайтів

2.Перспективне оновлення комп'ютерної техніки

3.Заступнику директора з навчально-виховної роботи Куліш Г.І.:

3.1 Продовження навчання педагогів школи ефективним у роботі інструментам ІКТ.

3.2 Регулярне оновлення інформації на сайті школи.

3.3 Проведення декади інформатизації, в рамках якої вчителі проведуть для своїх колег відкриті уроки, позакласні заходи з використанням ІКТ.

3.4 Поповнення методичного кабінету школи теки «ІКТ на уроці».

3.5 Здійснювати моніторинг інформаційно-комунікаційної компетентності учителів та впровадження ІКТ в навчально-виховний процес.

4. Головам методичних обєднань:

4.1 Створити тематичну картотеку електронних навчальних і методичних ресурсів з предметів.

4.2 Врахувати в планах методичних об'єднань роботу з розвитку впровадження ІКТ в навчально-виховному процесі на 2015-2016 н.р.

4.3 Заслуховувати на засіданнях МО про впровадження ІКТ на уроках і в позакласній роботі. ( 1 раз на семестр)

5. Учителям – предметникам:

5.1 Використовувати ІКТ при підготовці учнів до ЗНО.

5.2 Використовувати ІКТ з метою стимулювання креативності учнів.

5.3. Використовувати ІКТ в навчальному процесі для підвищення ефективності уроку та розвитку в учнів зальнонавчальних та спеціальних навичок. (постійно)

5.4. Створювати на уроках методичні, психолого-педагогічні умови для формування і прояву в учнів соціальних, інформаційних, комунікативних компетентностей, саморозвитку, самоосвіти, продуктивної творчої діяльності.

5.5. Впроваджувати використання ІКТ під час роботи з обдарованими учнями. .

6.Класним керівникам:

6.1.Спрямувати виховну діяльність на розвиток інноваційної особистості.

6.2.Активізувати й поглибити пріоритети виховної діяльності, спрямовані на формування особистості, здатної до застосування найсучасніших науково-інформаційних технологій.