Помічнянська ЗШ І-ІІІ ступенів №3

Протокол

Фрагмент

 засідання педагогічної ради

 Помічнянської  ЗШ  І – ІІІ ступенів  №3 

Добровеличківської  райдержадміністрації

від  30 квітня 2015 року

«У ХХІ столітті неграмотним вважається вже  
не  той, хто не вміє читати і писати, 
а той, хто не вміє вчитися, довчатися і перенавчатися»

                                                                                                             Елвін Тофлер

Мета: 

• обговорити проблему щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання як умову підвищення якості сучасної освіти;
• проаналізувати роботу вчителів – предметників з данного питання;
• намітити шляхи розв’язання проблеми з використання ІКТ в навчальному процесі;
• підвищити кваліфікацію та рівень інформованості педагогів з проблем використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі, та формування інформаційної культури педагогічних працівників

Завдання:

• актуалізація знань учасників про використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій;
• напрацювання банку ідей щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі;
• розвивати у педагогів навички використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі;
• показати шляхи практичного застосування отриманої інформації.

Форма проведення: педагогічна рада-конференція

      Особливості проведення: педагогічна рада – конференція поєднує якості й педагогічної ради, і наукової конференції. Проводиться педрада такої форми у вигляді серії коротких (до 10–15 хв.) доповідей, що містять підсумки творчої, навчально - виховної, науково - методичної роботи педагогів і керівника. Творчий обмін досвідом – суть педради-конференції.

    Педрада складається з декількох частин: з основного повідомлення й діалогу, який організовує адміністрація з групою фахівців (вчителями -предметниками, психологом, вихователями тощо). Їхні відповіді на задані питання будуть спонукувати інших учасників розбудовувати тему, висловлюючи свою думку. По закінченні ухвалюються відповідні рекомендації.

Рекомендації виступаючим на педагогічній раді

1. Дотримуйтеся регламенту.

2. Виступайте за суттю питання, що обговорюється, давайте конкретні пропозиції щодо цього рішення.

3. Підтримуйте спокійну та ділову обстановку.

4. Критичні зауваження подавайте об’єктивно й обґрунтовано.

5. Критичні зауваження подавайте як чинник, що сприяє якості Вашої роботи й праці всього педколективу.

6. Поважайте думку колег.

Вимоги до виступу

1. Конкретність.

2. Чіткість.

3. Аргументованість.

4. Лаконічність.

5. Проблемність.

Протокольна частина

Порядок денний

1. Переваги і проблеми впровадження в навчально-виховний процес засобів ІКТ.

Заступник директора з НВР Осипенко Т.О.

2. Перевернуте навчання.

Учитель математики Баранова С.Л.

3. Особливості проведення уроків географії та використання педагогічних програмних засобів за допомогою ІКТ

Учитель географії та економіки Бурорічна Т.Д.

4. Використання інтерактивної мультимедійної дошки на уроках та позакласних заняттях з фізики.

Учитель фізики та астрономії Скороход Т.Ю.

5. Медіаосвітні веб-квести як технологія поглибленого вивчення літератури

Учитель світової літератури Мєркунова Н.О.

6. Бібліотека – інформація – читач

Провідний бібліотекар Ружанська Т.В.

Завершальна частина

1. Ухвалення проекту рішення педради.

2. Підсумки роботи педагогічної ради.

1. Заступник директора з навчально-виховної роботи Осипенко Т.О. у своєму виступі наголосила на те, що людство завжди намагалось використовувати всі можливості наявних сучасних технологій для навчання підростаючого покоління. Тому й не дивно, що створення комп'ютера понад 60 років тому буде записане в історію як подія світового значення. Адже поява комп'ютера, здатного до переробки колосальних обсягів інформації, наблизила перехід суспільства на якісно новий ступінь розвитку - інформаційне суспільство. За часи незалежності в Україні напрацьовано досить вагому нормативно-правову базу з питань інформаційної діяльності та комунікаційної взаємодії в суспільстві: закони „Про інформацію“, „Про телекомунікації“, „Про авторське право і суміжні права“, „Про національну програму інформатизації“, а також постанови Кабінету Міністрів України, накази центральних органів виконавчої влади. Крім того, у 2006 році Верховна Рада України затвердила „Національну стратегію розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2006-2015 роки“, складовою частиною якої є план створення загальнодержавної інформаційної системи в сфері культури, а також збереження вітчизняної культурної спадщини за допомогою її електронного документування.

    Впровадження ІКТ у сферу освіти має сенс, якщо це дозволяє створити додаткові можливості та організаційно-технічні ресурси. А це, у свою чергу, означає доступ до значного обсягу навчальної інформації; наочну форму подання матеріалу, що вивчається; підтримку методів активного навчання; модульний принцип побудови, що дозволяє тиражувати окремі складові частини ІКТ; підтримку ІКТ відповідним інструментальним програмним забезпеченням.

    Впровадження в навчальний процес засобів ІКТ може розв’язати найрізноманітніші завдання:

• повідомлення знань,
• контроль за процесом їх засвоєння,
• демонстрація ілюстративного матеріалу як в статиці, так і динаміці;
• зіставлення результатів навчання і вказівок щодо подальшого навчання залежно від проявлених розбіжностей з еталоном;
• зберігання інформації у вигляді банків даних з конспектами занять, документами планування дидактичних ігор й ігрових завдань, списків літератури, навчальних і контролюючих програм, комплексів загально-розвивальних вправ тощо;
• вести контроль, облік і аналіз динаміки розумового розвитку учнів;
• допомагати в математично-статистичній обробці результатів досліджень;
• моделювати педагогічний та навчальний процес і т.д.

Найбільшою проблемою традиційного навчання є низька динаміка та часткова відсутність елементів інтерактивності та наочності. Сучасні інформаційні технології дозволяють нейтралізувати ці недоліки. Крім того, дидактичні можливості комп’ютера сприяють зацікавленості учнів до навчання. Однак необхідно пам'ятати, що можливі негативні наслідки, пов'язані з активним вторгненням у природний внутрішній світ людини штучних, ілюзорних вражень від екранних віртуальних сюжетів та взаємодії з ними. Небезпека може полягати і в навмисному маніпулюванні свідомістю молодої людини, нехтуванні допустимими нормами безпечних режимів роботи з комп'ютером. У зв'язку з цим зростає актуальність досліджень психолого-педагогічного впливу та медичних наслідків застосування інформаційно-комунікаційних засобів для фізичного та психічного розвитку учнів. Комп'ютеризація може призвести до формування егоїстичних нахилів у людини, індивідуалізму, приглушує почуття колективізму, взаємодопомоги. Тому, впровадження засобів інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес має здійснюватись виважено та бути ретельно підготовленим і продуманим.

   Інформаційно – комунікативні технології навчання досить перспективні для підвищення творчої активності. Учень відходить від позиції об’єкта навчання, отримувача готової навчальної інформації, стає активним суб’єктом навчання, він може самостійно здобувати необхідну інформацію і навіть вміти винайти, сконструювати необхідні для цього способи дій.         Водночас при всіх позитивних аспектах потрібно відзначити, що нині методика використання інформаційно-комунікативних технологій у викладанні гуманітарних дисциплін перебуває у стадії розроблення.

    Існує реальна загроза перетворення викладання історії на формальне механічне відтворення фактів з використанням ефектного відеоряду. Часто величезний вибір ілюстративного матеріалу в Інтернеті й на компакт-дисках у ході підготовки до уроку призводить до необґрунтованого збільшення його кількості на шкоду іншим формам роботи. Подібні уроки перетворюються в монолог учителя, втрачається зворотний зв’язок з учнями. У цій ситуації важливо використовувати комп’ютерні технології не тільки як наочний посібник, таку собі „історію в картинках”, а й для розвитку, наприклад, уміння складати логічні схеми, розкривати причинно-наслідкові зв’язки, закономірності подій і явищ громадського життя тощо .

Вважаю, що в курсі вивчення гуманітарних предметів важливо зберегти проблемні уроки з елементами дискусії. Загалом, усі прийоми, які успішно розроблені в нашій дидактиці, не повинні бути відкинуті й забуті, а якісно поліпшені та ефективніше використані з метою підвищення пізнавальної активності учнів на уроках історії. Одним із засобів цього процесу якраз і є впровадження сучасних комп’ютерних технологій на уроці.

    Серед причин, що стримують використання інформаційно-комунікаційних технологій в школі, в першу чергу називаються організаційні та технічні – відсутність вільного доступу до комп’ютерного обладнання, труднощі із своєчасним ремонтом, проблеми із поділом класу на підгрупи при проведенні занять з використанням інформаційно-комунікаційних технологій та інші.

     Однак головні проблеми – це проблеми психолого-педагогічні. Вони полягають у низькому рівні готовності керівників ЗНЗ до використання ІКТ в управлінні школою, відсутності науково обґрунтованої методики використання ІКТ при проведенні занять з конкретних навчальних дисциплін, недостатньої забезпеченості навчальних закладів як кількісно, так і якісно педагогічними програмними засобами. Ось частина проблем, без розв’язання яких неможливо позитивно вирішити питання в цілому.

     Існуючі недоліки та проблеми застосування ІКТ:

• відсутність комп'ютера в домашньому користуванні у частини учнів і вчителів, час самостійних занять у комп'ютерних класах відведено далеко не у всіх школах;
• у вчителів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;
• недостатня комп'ютерна грамотність учителів;
• відсутність тісного контакту з учителем інформатики;
• у робочому графіку вчителів не відведено час для дослідження можливостей Інтернет;
• існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до наочно-ілюстративних методів

    Враховуючи всі позитивні та негативні наслідки використання інформаційно-комунікаційних засобів можна зробити висновок, що вони є ефективними за умови поєднання з традиційними методами.

2. Власним досвідом використання цікавих моделей навчання поділилася учитель математики Баранова С.Л., яка познайомила усіх членів педагогічної ради з концепцією «перевернутого класу» (flipping classroom). Пасивне прослуховування лекцій відходить у минуле, але що приходить на зміну? Як правило, під час лекції засвоюється не більше 15-20% інформації. А чого ще можна чекати від пасивного слухання? Втім, архаїчним формам у спину завжди дихають інновації, і сьогодні однією з найбільш цікавих моделей навчання є концепція «перевернутого класу» (flipping classroom).

  Як виглядає традиційний освітній процес? Починається урок, учні з увагою і трепетом дивляться на вчителя і той нарешті являє своє слово, яке триває від 5 хвилин до нескінченності.   Потім - виконання завдань, знову слово вчителя і лише після цього діти отримують довгоочікуване домашнє завдання, з яким справляються вдома поодинці. Не вражає? Але саме така модель домінує сьогодні в більшості шкіл.

    Що ж відбувається у «перевернутому класі»? Суть методу в тому, що з лекційним матеріалом та презентаціями діти знайомляться удома, переглядаючи підготовлені педагогом тематичні відеоролики в Інтернеті. А традиційне домашнє завдання вони виконують на наступний день в класі, беручи участь в індивідуальній та груповій діяльності, спілкуючись з однокласниками і викладачем. Простіше кажучи, основні навчальні дії помінялися місцями: те, що раніше було класною роботою, освоюється сьогодні в домашніх умовах, а те, що колись було домашнім завданням, стає предметом розгляду в класі.

  Серед популярних форм класної роботи в такій моделі - виконання вправ, дискусії та презентація проектів. Таким чином, на уроці акцент зміщується від оглядового знайомства з новою темою в бік її спільного вивчення і дослідження.

   Питання, що виникають в учнів під час перегляду підготовлених роликів, стають хорошим стимулом розвитку пізнавальної активності. При цьому час уроку іде не на запам'ятовування матеріалу, а на більш глибоке розуміння і аналіз. При цьому відсутність необхідності донести інформацію всьому класу дозволяє вчителеві більше уваги приділяти окремим учням або невеликим групкам у тому випадку, якщо у них виникли проблеми з розумінням.

   Ця модель була розроблена кілька років тому Джонатаном Бергманом і Аароном Семсом.       Згодом нею зацікавилося величезна кількість педагогів з усього світу. Наприклад, сьогодні існує ціле співтовариство «перевернутих педагогів», яке налічує близько 16 000 членів. Деякі з послідовників беруть участь у розвитку та вдосконаленні цієї моделі. Так, наприклад, Брайан Бенетт, використовуючи концепцію «перевернутого класу», прийшов до висновку, що в класній роботі необхідно враховувати особливості дітей: адже хтось більше любить читати, хтось - слухати, а хтось писати. На основі подібних особливостей педагог групує учнів за інтересами для виконання тих чи інших завдань, а потім змішує їх для того, щоб вони могли поділитися досвідом і допомогти своїм однокласникам освоїти новий вид сприйняття інформації.

    Поняття перевернутого навчання спирається на такі ідеї, як активне навчання, залучення учнів у спільну діяльність, комбінована система навчання.

   Чи можливе таке в рамках традиційного уроку? Звичайно, але з певними обмеженнями. Великий плюс «перевернутого класу» полягає в тому, що на урок діти приходять підготовленими. У них була можливість вивчити відеоматеріали по темі уроку вдома, причому в тому темпі, який їм підходить, з можливістю затримуватися на найбільш складних для сприйняття місцях. З непідготовленими дітьми або з дітьми, які тільки-тільки познайомилися з темою запропонована Бенеттом модель навряд чи буде працювати - максимум в півсили.

   Звичайно, крім плюсів, у моделі є і суттєві недоліки. Як, наприклад, бути з дітьми, у яких немає комп'ютера або виходу в Інтернет? Або як зробити відеоконтент, який приваблював би учнів? І, нарешті, як організувати навчання в рамках моделі перевернутого класу, щоб воно відповідало вимогам до рівня знань, умінь і навичок учнів, пропонованим шкільними програмами?

    Втім, ці та подібні питання з тим же успіхом можна задати і іншим нестандартним підходам, що з'явилися на арені педагогічної діяльності в останній час.

Тут важливо інше. З кожним роком з'являються все нові підходи до організації навчального процесу, більшість з яких тісно пов'язані з розвитком нових технологій. Ігнорувати державі та школі цей факт - все одно, що рубати сук, на якому сидиш. Тому чи не краще перейти від критики до спроб створити необхідні умови для впровадження інновацій, що з'являються у сфері освіти. У будь-якому випадку - час іде. І якщо сьогодні ще залишилися ті, хто задовольняється крейдою, дошкою і власною харизмою, то не факт, що завтра це зможе утримати увагу хоча б 1% дітей.

    У своїй роботі я використовую елементи перевернутого навчання. На власному блозі у розділі "Моїм учням" розміщую матеріали до окремих уроків. Використовуючи цей метод, я побачила, що учні стали активними, перестали боятися висловлювати власну думку, почали краще засвоювати матеріал, а головне – зріс інтерес до математики як навчального предмета.

    Особистість можна сформувати тільки використовуючи активні методи та форми навчання, не нав'язуючи, а спрямовуючи процес навчання, мотивуючи дії учнів.

3. Роботу педагогічної ради продовжує учитель географії та економіки Бурорічна Т.Д., яка вважає використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) ефективною формою вивчення наук природничого напряму, а саме творчі проекти учнів. Ці проекти спрямовані на самостійну діяльність учнів – парну, групову або індивідуальну.

   Під час створення таких презентацій вирішується ціла низка різнорівневих дидактичних, виховних та розвивальних завдань:

• Соціальні. Це вміння працювати в групі, брати на себе відповідальність за виконання завдання, набуття навичок у прийнятті рішень.
• Інформаційні. Вміння самостійно здобувати, аналізувати , використовувати інформацію, користуватися інформаційними технологіями.
• Комунікативні . Вміння спілкуватися у колективі, групі
• Самоосвіти та саморозвитку. Вироблення потреби і готовності постійно навчатися в групі, або індивідуально.
• Компетенції. Дослідження проблеми та отримання конкретного результату.
• Учні повинні вміти:
• Використовувати літературні джерела навчальної і додаткової інформації.
• Використовувати матеріали обліку.
• Статистичні дані.
• Картографічні проекції.
• Географічні зображення.
• Учні повинні оволодіти:
• Прийомами збирання.
• Прийомами опрацювання.
• Прийомами аналізу відомостей.
• Прийомами формування.
• Прийомами програмування явищ і параметрів.

Завдання вчителя:

• Опрацювати відповідну літературу з теми дослідження.
• Вивчити методику презентацій при вивченні географії та в позакласній роботі.
• Створювати умови для розкриття природних задатків учнів, забезпечити розвиток особистості природним шляхом.
• На основі результатів і практичного аналізу презентацій визначити шляхи ефективного впровадження їх у навчально-виховному процесі.
• На основі взаємозв’язку географії з іншими науками, впроваджувати спільні презентації .

    Проблема, над якою працює Тетяна Данилівна: «Використання презентацій як різновиду інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) на уроках географії»

Урок – це основна форма отримання знань учнями. Провести урок на сучасному етапі стало набагато складніше і важче, ніж це було раніше. Великою допомогою в підвищенні ефективності учбового процесу, його оптимізації є дидактичний принцип навчання – наочність. Мова йде про таку наочність, яка мала б великий простір для творчої самостійної діяльності учнів на всіх етапах засвоєння знань, яка була б із багатьма невідомими, які необхідно розпізнати, розкрити і засвоїти. Наочність, вважає учителька, повинна бути і такою, яка б без примусу будила внутрішній стимул до пізнання, щоб запропонований зміст навчального матеріалу , його розкриття і його засвоєння знаходилося б у тісному зв’язку з раніше засвоєними знаннями. Вона повинна не тільки демонструватися, до неї повинні ставитися проблемно-пізнавальні запитання і завдання. Ілюстративний і дидактичний матеріал має велике значення в підвищенні ефективності уроку.

    Головне завдання вчителя полягає не тільки в забезпеченні засвоєння кожною дитиною наукових знань, а й у тому, щоб кожна з них оволоділа самою навчальною діяльністю.

Основний шлях розв’язання цієї проблеми – зміна традиційних технологій навчання. Це навчання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ).

Будуючи конспект чи опорну схему, Буро річна Т.Д. зосереджує увагу на найголовнішому навчальному матеріалі в темі. Система роботи із застосуванням презентацій полягає у розділі навчального матеріалу на великі смислові блоки та у можливості кількаразового повтору інформації. А результатом цього є поглиблення знань, умінь та навичок учнів.

Починаючи з перших уроків вивчення загальної географії у 6 класі учні вчаться разом з учителем, набуваючи потрібних знань. А географія – предмет, який дає широкі можливості для використання ІКТ.

    Під інформаційно-комунікаційними технологіями навчання розуміють сукупність методів, форм і засобів навчання, які базуються на використанні сучасних комп`ютерних засобів і спрямованих на ефективне досягнення поставлених цілей навчання в даній предметній області.

У межах викладання географії, разом із традиційними технологіями навчання, закладено величезні можливості для застосування комп’ютерних технологій, насамперед, загальнодоступних засобів MS Office: текстовий редактор MS Word, програми MS Power Point, MS Explorer, MS Photoshop. Вважаю, що вчителю географії потрібно використовувати програму MS Map Point для впровадження геоінформаційних систем під час створення динамічних картографічних об’єктів.

   Дидактичними можливостями інформаційно-комунікаційних технологій Тетяна Данилівна вважає:

• індивідуалізацію навчального процесу,
• високий ступінь наочності під час вивчення географії;
• пошук необхідних ресурсів для занять (Інтернет тощо);
• можливість моделювання природних процесів і явищ;
• організацію групової роботи;
• забезпечення зворотнього зв’язку в процесі навчання;
• контроль та перевірку засвоєння навчального матеріалу.

     У процесі роботи вибір способів використання ІКТ залежить від поставлених керівником дидактичних завдань. Комп’ютер у навчальному процесі виконує декілька функцій: він є засобом спілкування, створення проблемних ситуацій, партнером, інструментом, джерелом інформації, контролює дії учнів і надає їм нові пізнавальні можливості.

Розглянемо спільні аспекти реалізації таких проектів, як створення презентаційних слайдів на задану тему. Школярі, що беруть участь в проекті, залежно від своїх інтересів і нахилів беруть на себе ті або інші функції при створенні презентації: наповнення, дизайн, програмування. Викладач допомагає учням в найбільш складних питаннях, працює з ними «в команді», при цьому бере на себе роль координатора, а не начальника. В ході реалізації проекту закріплюються отримані знання, школярі вчаться працювати спільно, набувають відповідальності і креативних навиків. І, звичайно, дістають можливість гордитися кінцевим результатом.

     Прикладами презентацій, які використовуються на уроці є:

• візитки країн (10, 7 клас),
•  вивчення оболонок Землі (6 клас).

      Цікавими є презентації узагальнюючих уроків, наприклад, «Чи знаєш ти атмосферу» - 6 клас, «Найрозумніший» - 7 клас, «Ігри патріотів» - 8-9 класи (чи знаєш ти Україну), «Україна у співдружності європейських держав» - 10 клас.

У своїй роботі Буро річна Т.Д. також використовує метод проектів, який насамперед, передбачає певну сукупність навчально-пізнавальних прийомів, що дозволяють вирішити ту чи іншу проблему шляхом самостійних дій учнів з обов»язковою презентацією отриманих результатів.

     Так, учні старших класів багато років поспіль є учасниками та переможцями Всеукраїнського конкурсу – захисту науково-дослідницьких проектів при Малій Академії наук України:

      Так, 2014-2015н.р. учні 10-х класів мають такі результати участі у цьому конкурсі:

Денисенко Карина, тема роботи «Роль бджіл у моніторингу довкілля» - переможець районного та учасник обласного етапу конкурсу;

Марчинська Олена з роботою «Нітрати – токсичні речовини» - переможець обласного та учасник Всеукраїнського туру конкурсу;

Плигін Олександр, тема роботи «Сланцевий газ та екологічні проблем пов’язані з його використанням» - переможець обласного туру конкурсу

Штукатурова Наталія , «Сидерати – лікарі грунту» - переможець районного та учасник обласного туру конкурсу-захисту.

Метод проектів як метод навчання відповідає основним положенням системи освіти: формує критичне і творче мислення як пріоритетні напрямки інтелектуального розвитку людини.

4. Учитель фізики та астрономії Скороход Т.Ю. у своєму виступі визначила форми використання ІКТ на уроках фізики та астрономії. З появою в роботі вчителя комп'ютера та Інтернету значно підвищуються можливості вчительської самоосвіти . З'являються нові теми, цікаві завдання та способи їх реалізації. Нагадаємо, що мета і в цьому випадку залишається колишньою - «Підвищення ефективності навчання».

    У процесі викладання фізики інформаційні технології можуть використовуватися в різних формах. Використовувані Тетяною Юрієвною напрямки можна представити у вигляді таких основних блоків:

• мультимедійні сценарії уроків;
• перевірка знань на уроці;
• позаурочна діяльність.

    Мультимедійні сценарії уроків. Одна з переваг використання ІКТ є різке збільшення часу самостійної роботи. Такий процес навчання дозволяє розвивати мислення, активізувати розумові процеси. Робота буде творчою, якщо в ній проявляється власний задум учнів, ставляться нові завдання і самостійно вирішуються за допомогою знову видобуваються знань.

   Які нові способи самореалізації відкриваються перед вчителем за умови використання комп'ютера та Інтернету ?

      Поняття “інформаційно-комунікаційні технології” (ІКТ) не є однозначним.

   Узагалі ІКТ можна визначити як сукупність різноманітних технологічних інструментів і ресурсів, які використовуються для забезпечення процесу комунікації та створення, поширення, збереження та управління інформацією.

     Під технологічними інструментами та засобами мають на увазі комп’ютери, мережа Інтернет, радіо- та телепередачі, а також телефонний зв’язок.

• Розробка системи уроків в електронному вигляді з даної теми;
• Розробка пакету стандартного поурочного планування з теми чи групи тем.
• Комплект дидактики з предмету (самостійні, практичні і контрольні роботи).
• Розробка комплекту роздаткового матеріалу з предмету (картки , завдання і питання з предмету) .
• Створення (наявність) глави або сторінки електронного підручника.
• Створення термінологічного словника з предметної теми, главі.
• Створення збірника предметних кросвордів.
• Розробка комплекту тематичних класних годин, батьківських зборів чи позакласних предметних заходів ( пізнавальні ігри, конкурси) .
• Розробка пакету олімпіадного матеріалу для підготовки учня.
• Розробка проекту організації і занять гурткової роботи .
• Пакет адміністративної документації класного керівника .
• Пакет адміністративної документації методичного предметного об'єднання.
• Пакет матеріалів за однією з педагогічних технологій ( інтерактивної, диференційованої, блочної, випереджувальної та ін.).
• Проект особистої методичної веб-сторінки.
• Проект веб-сторінки педагогічного колективу навчального закладу.
• Проект веб-сторінки колективу навчального закладу.
• База даних питань і завдань з предмету, по главах.
• Пакет психолого-педагогічних матеріалів для вчителя.
• Пакет сценаріїв уроків із застосуванням інформаційних технологій.

Інформаційні технології здатні:

• стимулювати пізнавальний інтерес дітей,
• надати навчально-виховній роботі проблемний, творчий, дослідницький характер і розвивати самостійну діяльність школярів,
• забезпечувати навички діяльності учня стосовно інформації, що міститься в навчальних предметах і освітніх областях, а також в навколишньому світі,
• за допомогою реальних об'єктів (телевізор, магнітофон, комп'ютер) та інформаційних технологій (відеозапис, ЗМІ, Інтернет), формувати вміння дітей самостійно шукати, аналізувати і відбирати необхідну інформацію, організовувати, перетворювати, зберігати і передаватиїї,
• сприяти соціальній адаптації дитини до школи, впливати на її відносини з однокласниками. Оволодіння комп'ютером благотворно впливає на формування особистості дитини і надає її більш високий соціальний статус.

Використання ІКТ у роботі педагога дає можливість:

• самоосвіти педагога, підвищення його професійного рівня;
• навчатися і здобувати знання, вміння та якості, необхідні сучасній людині;
• отримувати найсучаснішу інформацію по темі, оновлювати навчальний та дидактичний матеріал;
• мати доступ до методичної бази розробок;
• спілкуватися з колегами на різних форумах;
• отримувати кваліфіковані консультації та поради експертів;
• публікувати свої матеріали;
• брати участь в обговоренні опублікованих матеріалів;
• брати участь в професійних конкурсах, вебінарах*.

    Тетяна Юріївна використовує комп’ютерні технології для візуалізації процесів та явищ природи, моделювання. Вважає актуальною проблему інформатизації навчального процесу. Серед існуючих комп’ютерних засобів навчання впроваджує: презентації, електронні енциклопедії, програми-тренажери, системи віртуального практикуму, програмні системи контролю знань, електронні підручники. Все це дає можливість для:

• підвищення мотивації навчальної діяльності за рахунок мультимедійних технологій:    анімаційного та звукового супроводу, гіперпосилань і т.д;
• забезпечення поліваріативності, різнорівневості діагностичних завдань;
• здійснення дистанційного навчання завдяки мобільності комплексів;
• використання одночасного матеріалу різних рівностей складності;
• здійснення змістовної процесуальної керуючої та діагностичної функцій.

        На уроках астрономії ІКТ впроваджується завдяки використанню програм Redshift-3, Celestia та Stellarium – віртуальні астрономічні обсерваторії.

5. Учитель світової літератури Мєркунова Н.О. ознайомила усіх присутніх з медіаосвітніми веб-квестами як технологією поглибленого вивчення світової літератури. Учителька наголосила, що зараз є багато педагогічних технологій навчання, які забезпечують самостійну роботу учнів.     Враховуючи значні обсяги інформації, необхідність їх обробки і передачі, потрібно інтегрувати ці педагогічні технології з інформаційно-комунікативними технологіями (ІКТ), використанням Інтернету.

    Зважаючи на те, що у старших класах особливе місце займає дослідницька роботаучнів, заслуговує на увагу інтеграція методу проектів з використанням Інтернету та рольових ігор. Такий вид проектів називають Веб-квестом. (від англ. Quest - пошук, пригода).

     Медіаосвітні квести – це нова й перспективна технологія в медіадидактиці. Слід відзначити можливості застосування веб-квестів на всіх етапах проходження мовного матеріалу в освітньому процесішколи. Вони будуть ефективними як при закріпленні матеріалу і перевірці знань з пройденої теми, так і на етапі формування навичок пильного прочитання літературного твору

    Існує багато визначень Веб-квестів, але найдоцільнішим вважаю визначення російського педагога А. Хуторського: «Веб-квести – це Веб-сторінки з певної тематики на освітніх сайтах, що з’єднані гіперпосиланнями із сторінками інших сайтів «Всесвітньої павутини WWW».

Концепція веб-квестів була розроблена в США в Університеті Сан-Дієго в середині 90-х років професорами Б.Доджем і Т.Марчем. Швидкими темпами нова технологія завоювала популярність, як серед американських, так і європейських педагогів (Dodge B., March T., Lamb A., Bauer-Ramazani Chr.), а з кінця 90-х років стала поширюватися в Росії та Україні

Характерними особливостями Веб-квесту, що відрізняють його від інших технологій, зокрема від методу проектів, є такі:

1)заздалегідь визначаються ресурси, в яких є інформація, що необхідна для розв’язання проблеми (Вони можуть бути в будь-якому вигляді (в електронному вигляді – на компакт-дисках, відео- й аудіо носіях, у паперовому вигляді, посилання на ресурси в Інтернет, адреси Веб-сайтів за темою тощо)).;

2)Веб-квест однозначно визначає порядок дій, який має виконати учень для одержання необхідного результату;

3)обов’язковою складовою цієї технології є перелік тих знань, умінь і навичок, які зможуть набути учні, виконавши даний Веб-квест;

4)однозначно визначені критерії оцінки виконаних завдань .

Освітні Веб-квести можуть бути автономними або входити до змісту навчальних курсів. На Веб-сторінці з дисципліни розміщено текст викладача, який підготував зміст цієї дисципліни.         Кожна теза в тексті супроводжується посиланнями на сайти, ілюстрації та інші матеріали з питання, що вивчається

      Вчені довели,що структура веб-квесту складається з кількох обов'язкових розділів:

• вступ (сформульовано тему проекту, обґрунтовано його цінність);
• завдання (мета, умови, проблема та її оптимальне рішення);
• процес (поетапний опис процесу роботи, розподіл ролей, обов'язків кожного учасника, список інформаційних ресурсів);
• вказівки (як організувати та представити зібрану інформацію), які можуть бути представлені у вигляді запитань, котрі організують навчальну роботу (наприклад, визначення часових меж, загальна концепція, рекомендації з використання електронних джерел, подання «заготівок»-шаблонів веб-сторінок - для полегшення труднощів при створенні учнями власних сторінок як результату пройденого матеріалу тощо);
• оцінювання (може включати як шкалу для самооцінки й оцінки роботи учнів, так і опис критеріїв оцінки викладачем);
• висновок (узагальнення результатів, підведення підсумків (чому навчилися, які навички набули; можливі риторичні запитання або питання, що мотивують подальше дослідження тематики) .

     За тривалістю виконання Веб-квести класифікують на короткотермінові і довготермінові, тому робота над короткотерміновими може займати від одного до трьох занять, а над довготерміновими – вона триваліша. Розвиток та модернізація Веб-квестів, впровадження нових структурних елементів привели до зникнення чітких границь між видами Веб-квестів, тобто різні види Веб-квестів можуть комбінувати схожі елементи і завдання. Нині розрізняють дванадцять видів Веб-квестів. Їх класифікація заснована на дванадцяти типових завданнях:

1.Compilation tasks – завдання зі збирання даних – це самий простий Веб-квест, оскільки метаучнів полягає в тому, щоб продивитися певні ресурси інтернет і вибрати необхідну інформацію для будь-якої компіляції (кулінарна книга, словник та ін.).

2. Judgment tasks – завдання на думку, власний погляд – мета Веб-квеста полягає у збиранні даних щодо подій з метою подальшої презентації думки про це.

3.Retelling tasks – завдання на переказ – завдання спрямоване на пошук інформації з метою її подальшого переказу. Наприклад, виконуючи Веб-квест про Античність як культурну і літературну епоху, учень знаходить матеріали про світогляд людини в цю епоху, розвиток літературних родів і жанрів, представників та їх твори. Підсумком такої роботи може стати презентація періоду Античності в літературі та мистецтві

4. Persuasion tasks – завдання та переконливість – на відміну від завдання на переказ, у цьому випадку учні одержують уявну ситуацію, після вивчення якої вони мають скласти переконливу розповідь для свого класу.

5. Mystery tasks – детективне завдання – виконуючи детективне завдання, учні зіштовхуються з певною проблемою, таємничою історією або загадкою, що мають розв’язати. Для того, щоб знайти розгадку, вони мають узяти участь у розслідуванні, виконуючи різні ролі, навчатися аналізувати інформацію з різних точок зору. За підсумками такої роботи учні мають написати переконливе есе, виступ із захистом своєї точки зору.

6.Creative tasks – творчі завдання – їх мета полягає в створенні кінцевого предмету специфічного формату (твір, малюнок, діаграма та ін.).

7. Journalistic tasks – журналістське розслідування – виконуючи подібного роду Веб-квест, учні можуть відчути себе журналістом, збирати інформацію, підсумувати її, представляти у вигляді статті або репортажу.

8. Design tasks – дизайн завдання – спрямовані на створення певного, вже затвердженого продукту. Прикладом дизайн-завдання можу бути створення брошури для туристичного агентства, що допоможе туристам спланувати свій відпочинок. Наприклад, вивчаючи творчість М Булгакова, розробити маршрут екскурсії по булгаковських місцях в Україні.

9. Analytical tasks – аналітичне завдання – учням необхідно здійснити аналіз будь-якого явища (може бути реальним або уявним) з метою встановлення причинно-наслідкових відношень. Наприклад, вивчаючи роман О. Уайльда «Портрет Доріана Грея», прослідкувати вплив лорда Генрі на формування стилю життя Доріана Грея.

10. Self-knowledge tasks – завдання на самопізнання – найменш популярний вид Веб-квеста в зв’язку з тим, що він спрямований на саморозвиток через логіку, здогадку, внутрішні людські ресурси.

11. Consensus tasks – завдання на згоду та єдиної згоди – є певні теми, які суперечливі за своєю суттю: евтаназія, легалізація легких наркотиків, жіноча армія та ін. Обговорення подібних тем сприяє висвітленню всіх точок зору, «за» і «проти». Лише після ґрунтовного обговорення може бути досягнення консенсусу. Прикладом такого квесту може служити знаходження відповіді на проблемне питання: «Нора: погана дружина і мати чи людина, яка прагне здійснитися як особистість, а не маріонетка в чоловічих руках» (За драмою Ібсена «Ляльковий дім»).

12. Scientist tasks – наукові завдання – подібні завдання можуть ґрунтуватися на уявних та реальних фактах. Ці завдання показують, як насправді «працює» наука, учень має змогу бачити структуру наукових завдань, висувати гіпотезу, здійснювати перевірку і порівняння кінцевого результату відповідно до заявлених результатів .

Для продуктивної спільної чи індивідуальної діяльності в проекті учні повинні володіти цілим рядом умінь:

• інтелектуальними: працювати з інформацією, аналізувати, систематизувати, узагальнювати її, встановлювати асоціації з раніше вивченим, робити висновки;
• творчими: генерувати ідеї, знаходити багатоваріантні рішення проблеми, передбачати можливі наслідки прийнятих рішень;
• комунікативними: вступати в спілкування, слухати партнера по спілкуванню, адекватно впливати на співрозмовника, відстоювати свою точку зору, знаходити компроміс зі співрозмовником, прогнозувати результат свого висловлювання та ін.;
• соціальними: співпрацювати з іншими, приймати точку зору інших, нести відповідальність за результати своєї праці, підкорятися рішенням групи, довіряти членам команди .

   Після презентації результатів проекти, як правило, розміщуються в Інтернеті для ознайомлення з ними широкої аудиторії.

       Веб-квести, включені в педагогічний процес, здатні в значній мірі підвищити ефективність навчання завдяки цікавим, творчим завданням. Крім цього вони сприяють формуванню медіакомпетентностіучнів.

6. Шкільний бібліотекар Ружанська Т.В. наголошує, що сьогодні шкільна бібліотека відіграє велику роль у справі навчання і виховання підростаючого покоління. Якщо раніше бібліотекар рекомендував книгу, віддавав її учневі, то сьогодні, у час глобальної комп’ютеризації, це спеціаліст у галузі нових інформаційно-комунікаційних технологій, який постійно співпрацює і з учителями, і з учнями, надає систематичну інформаційну допомогу з питань викладання навчальних предметів, постійно знаходиться у пошуку нових ідей і рішень, спрямованих на розвиток і підтримку дитячого читання, постійно працює над тим, щоб учні ставилися до бібліотеки, як до невичерпного джерела інформації, ототожнювали її з місцем, де завжди можна поповнити свої знання, відпочити, поспілкуватися з товаришами, висловити свої думки.

Сутність і завдання інформаційно-комунікаційної роботи шкільної бібліотеки полягають в тому, щоб донести до користувача ту інформацію, якою володіє бібліотека . Одним із можливих шляхів залучення учнів до активного використання інформації – це організація і проведення бібліотечних уроків, де закладаються основи бібліотечно-бібліографічної та інформаційної грамотності.

Мною розроблена «Орієнтовна програма бібліотечно-бібліографічних занять», яка дозволяє підготувати учнів до роботи з новими видами інформації, змінює та формує їхній світогляд, інформаційну культуру та рівень читацької компетентності.

У школі стали традиційними заняття з основ бібліотечно-бібліографічної грамотності учнів за темами:

• «Знайомство з книгою», «Читач у бібліотеці», «Бібліотека – книжчин дім», «Вибір книг у бібліотеці», «Історія книгодрукування», «Перші енциклопедії, словники, довідники» (1-4 класи);
• «Виникнення письма у слов’ян», «Як читати книгу», «Довідкова література», «Періодичні видання для учнів», «Робота з довідковою літературою», «З чого складається книжка?», «Вміння вибирати літературу», «Довідково-бібліографічний апарат бібліотеки» (5-9 класи);
• «Книга – помічник у виборі майбутньої професії», «Як користуватися систематичним каталогом та бібліотечними посібниками», «Вибір літератури за тематикою» (10-11 класи).

    Важливу роль в організації інформаційно-комунікаційної діяльності бібліотеки відіграють наочні форми масової та індивідуальної роботи. Допомагають у цьому створені у бібліотеці стенди «Бібліотекар рекомендує», «Бібліотечний вісник», де вміщені вимоги щодо користування підручниками та їх збереження, правила роботи з довідково-бібліографічним апаратом; стенд «З любов’ю до книги» радить батькам та учням як правильно вибирати та читати книги, інформує про фонд бібліотеки та нові надходження; плакати «Заповіді справжнього читача», «Підручник – твій друг» тощо; відеофільм «Правила читання» .

      Із масових заходів, які суттєво впливають на поширення інформації про бібліотечний фонд і сприяють підвищенню культури читання, у бібліотеці практикуються дні бібліографії, що традиційно проводяться під час предметних тижнів. Наприклад, у ході проведення Тижня географії, діти з цікавістю переглянули електронну презентацію «Планета Земля», створену за матеріалами дитячої енциклопедії «Земля і океани» і фотографіями з Інтернету. Про те, що відомими і популярними можуть бути не тільки письменники та їх твори, але й літературні герої, учні дізналися під час проведення Тижня світової літератури з презентації «Парк читання» (пам’ятники книжковим героям) .

  Актуальними напрямком інформаційно-комунікаційної роботи шкільної бібліотеки є проведення з учнями різноманітних інтелектуальних ігор.

     Бібліотечний захід у формі гри сприймається учнями набагато краще, ніж звичайний захід. Адже гра у житті дитини займає важливе місце і є діяльністю, що має найближче відношення до сфери потреб дитини, у тому числі й потреби у читанні . Так, на уроках позакласного читання у 3 класі, під час вивчення творів І.Франка, окрім читання тексту, діти відповідають на запитання вікторини, переглядають мультфільми, електронні презентації. А потім між учнями починається діалог стосовно того, чим відрізняється казка-оригінал від анімації, тощо.

     Багато нового учні 2-4 класів дізналися з бібліотечної подорожі до Країни Радості й Добра, присвяченої 95-й річниці від Дня народження В.О.Сухомлинського. У ході пізнавально-розважального заходу діти переглянули презентацію про життя видатного педагога, помандрували до міста Читайликів, відпочили на березі Поезії, пірнули у море Загадок, спробували себе у ролі акторів на Театральному острові, пограли в ігри «Моє місто» та «Чемний мікрофон». Такі заняття корисні для дітей, вони розвивають почуття колективізму, формують у дітей інтерес до книги, дають поштовх творчому мисленню.

    Досвід організації та проведення найцікавіших масових заходів, що проводилися у шкільній бібліотеці нашого навчального закладу, систематизований та упорядкований мною у посібнику «Бібліотечні уроки та виховні заходи у школі».

     Діти ростуть і з кожним роком потребують більше інформації. Не секрет, що одним із джерел її отримання в сучасних умовах є Інтернет. Використання комп’ютера та мережі Інтернет не тільки спрощує роботу бібліотекаря, а й надає можливість швидко знаходити потрібну інформацію, ефективно забезпечувати та задовольняти інформаційні потреби учнів і педагогів. У шкільній бібліотеці встановлено комп’ютер, підключений до Інтернет. Це зробило інформаційне обслуговування в бібліотеці якісно новим та ефективнішим. За запитом користувачів бібліотекар може знайти потрібну інформацію, роздрукувати або скопіювати її .

   У бібліотеці окрім традиційних (паперових) носіїв інформації, збільшується й кількість нетрадиційних (електронних), а саме: CD-диски з навчальними програмами, розробками уроків із використанням ІКТ-технологій, електронні енциклопедії, відеофільми, записи музичних творів, тренажери, довідники тощо. Створена база рефератів з різних предметів, і, завдяки Інтернету, вона постійно поповнюється. Також у фонді шкільної медіатеки в електронному вигляді зберігаються творчі роботи наших учнів - казки, вірші, малюнки, презентації тощо.       Сьогодні учням та педагогам нашої школи вже не треба бігати по різних кутках міста в пошуках інформації. Їм достатньо просто завітати до шкільної бібліотеки і взяти не тільки потрібну книгу, але й необхідний для роботи або навчання CD-диск, скопіювати його й таким чином поповнити власну домашню медіатеку, або ж зробити конкретний запит і впродовж дня отримати відповідь.

    Поглиблювати й послідовно розширювати інформаційний простір учнів допомагає така форма роботи, як презентація книг. При цьому увага приділяється темам або творчості письменників, на які у шкільній програмі відводиться обмаль часу. Великою популярністю серед школярів користуються книги із серії «Сучасна дитяча проза». Подобаються учням презентації творів сучасних українських письменників, таких як: Г.Пагутяк, В.Нестайко, А.Костецький, І.Волосевич тощо. Щоб познайомити учнів з новою книгою, Тетяна Валентинівна практикує віртуальні презентації, в яких використовуються картинки, фотографії, анімація, музика. Прикладом є віртуальна презентація книжки І.Андрусяка «М’яке і пухнасте» .

     Учням 1-х класів подобаються озвучені презентації казок, зокрема Ш.Перо «Спляча красуня», «Попелюшка». Діти цього віку найкраще сприймають слухання твору і паралельний перегляд ілюстрацій. Такі заняття стимулюють учнів до читання, розвивають мовні можливості (у процесі перегляду казки ведеться діалог бібліотекар-учень, питання-відповідь). На закріплення теми, дітям пропонується скласти пазли «Відгадай казку».

    Сучасна шкільна бібліотека – це не тільки місце в якому можна почитати книжку, це ще й - величезний простір для виховання творчої особистості.

     «Мені, як бібліотекарю, - ділиться бібліотекар школи, - хочеться щоб у бібліотеці було цікаво, тому в цьому році ми разом з учнями створили ляльковий театр. Ця, нова для нас, форма масової роботи бібліотеки допомагає привернути увагу читачів до книжки, «оживити» її, спонукає дітей після захоплюючого заходу звернутися до книжки, зануритися в її зміст. Бібліотечний театр розширює читацьку аудиторію бібліотеки, допомагає створити атмосферу свята. З великим задоволенням і цікавістю діти сприйняли вистави «Як Книжечка у Казковому лісі друзів шукала» та «Крокує світом Миколай» (за мотивами казки «Рукавичка»).

     Сьогодні працювати в бібліотеці й цікаво, і, у той же час, важко. Адже не секрет, що книга у формуванні особистості сучасного учня займає останнє місце, хоча й залишається головним носієм інформації для більшості користувачів, та найбільше задоволення школярі отримують від комп’ютерних ігор та Інтернету.

    «Та поки ще рано опускати руки. На мою думку, значного успіху популяризації читання можна досягти при узгодженій співпраці бібліотекаря з учителями, класоводами, класними керівниками. Складаючи річний план роботи, треба узгоджувати проведення масових заходів для учнів із будь-якої теми, адже паралельно бібліотека популяризує літературу, що значно підвищує інтерес до читання і впливає на кількість прочитаних книг».

Рішення

Рішення педагогічної ради

1. Створити умови для творчого педагогічного ко­лективу однодумців із позитивним педагогічним і креативним мисленням та здатністю до реф­лексивної взаємодії й інноваційного пошуку:

1.1. визначити основною метою діяльності пе­дагогічного колективу школи на етапах реалізації науково-методичної проблеми використання інноваційних освітніх тех­нологій у навчально-виховному процесі як необхідну передумову творчого зростання кожного вчителя й розвитку здібностей учнів.

2. Заступнику директора з НВР Осипенко Т.О.:

2.1. Протягом червня 2015 року спланувати на наступний навчальний рік серію відкритих уроків для ознайомлення з методикою викладання уроків з використанням сучасних технологій.

2.2. Розмістити на сайті школи кращі комп’ютерні презентації та навчальні матеріали учителів як одного з найбільш використовуваних засобів впровадження ІКТ та уроках та факультативних заняттях. 

2.3. Продовжувати роботу над поповненням у методичному кабінеті навчального закладу теки "Банк ідей" з метою подальшого впровадження інформаційно - комунікаційних технологій у навчально - виховний процес.

3. Учителям – предметникам:

3.1. Продовжувати працювати над питанням оволодінням навичками користування комп´ютерною технікою та впровадження ІКТ у навчально-виховний процес. 

3.2. Використовувати позитивний досвід роботи вчителів та виходити з пропозиціями до батьківських комітетів класів щодо створення мультимедійних комплексів у предметних кабінетах.

3.3.Створити власні методичні скриньки «Творчість моїх учнів» (мультимедійні виступи, відеокліпи, на­вчальні тести, електронні презентації та ін.)

4. Головам методичних об’єднань:

4.1. Активізувати роботу членів предметних МО із впровадження в роботу ІКТ навчання.

4.2. Врахувати в планах методичних об'єднань роботу з розвитку впровадження ІКТ в навчально-виховному процесі на 2015-2016 н.р.

4.3. Спланувати та провести протягом 2015-2016н. р. семінари з тем «Впровадження ІКТ на уроках та в позаурочний час»

4.4. Роботу методичних об'єднань спрямувати на підвищення педагогічної майстерності вчителів на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій для моніторингу якості освіти.

5. Атестаційній комісії 

5.1. Під час атестації педагогічних працівників враховувати результативність роботи вчителів згідно з Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників України по впровадженню ІКТ в навчально-виховний процес.

Використана  література

 Список використаних джерел

1. Закон України "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки" http://oblosvita.com/normatyvna_baza

2.Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012–2021 роки 

http://guonkh.gov.ua/content/documents/16/1517/Attaches/4455.pdf

3. Іващук К.О. Інформаційно-комунікаційні технології – як сучасний засіб навчання в освіті. http://klasnaocinka.com.ua/ru/article/informatsiino-komunikatsiini- tekhnologiyi--yak-suc.html

4. Мадзігон В.М. та ДорошенкоЮ.О.. Інформатизація середньої освіти: програмні засоби, технології, досвід, перспективи .– К.: Наукова думка, 2003.

5. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. О.Пометун, Л.Пирожен-ко. – К., Видав А.С.К., 2003р.

6. Кларин М.В. Интерактивное обучение – инструмент освоения нового опыта. – Педагогика, 2000, №7 http://www.ispring.ru/elearning-insights/inverted-training/

7.Гайдай Л.М. Інформаційно-методичне забезпечення навчально-виховного процесу / Л.М.Гайдай // Шкільний бібліотекар. – 2010. – Пілотний випуск. – С.12-14.

8.Гудимова Н., Цуріна І. Краєзнавча діяльність бібліотеки: історія і сьогодення / Н.Гудимова, І.Цуріна // Шкільна бібліотека. – 2010. - №7. – С.49-52.

9.Слободяник Л.В. Інтелектуальний осередок гімназії / Л.В.Слободяник // Шкільна бібліотека. – 2010. - №2. – С.61-64.

10.Столяров Ю.Н. Библиотечный фонд[Текст]: учебник / Ю.Н. Столяров. – М.: Книжная палата, 1991. – 271 с.

11.Сухомлинський В.О. Народження громадянина [Текст] / В.О.Сухомлинський // Вибр. твори: в 5 т. – К. : Рад. школа, 1976-1977. – Т. 3. – 670 с.

12.Сухомлинський В.О. Розмова з молодим директором школи [Текст] / В.О.Сухомлинський. – К.: Рад. школа, 1988. – 284 с.

13.Тимченко Г.Ф. Медіатека в школі (для учнів 8-х класів) / Г.Ф.Тимченко // Шкільний бібліотекар. – 2013. - №10. – С.9-14.

14.Яременко Н.В. Класному керівнику: як провести ігри [Текст] / Н.В. Яременко. – К. : Шк. світ, 2009. – 128 с. – (Бібліотека «Шкільного світу»).